Лицар у латах Із срібла зорі Меч золотавий З надії тримає. Мчить він крилато - День на порі, Погляд ласкавий Сонця шукає. Вітер огорне Тіло міцне, Здибиться мрія Стрілами щастя... Світ іще чорний - Та не засне, Він не посміє Легко так здатись. Вперто торує Здиблений шлях В пошуках злету, Істини, долі. Й схлипів не чує... Та десь в світах Кине монету Жеброму в полі.