Школа ненависті. Урок 5. Нєпабєдимий і лєгєндарний донний флот
- 14.04.22, 13:31
Те, що країна Фейкаша дуже полюбляла казки пра вєлічіє, відомо всім. Але дуже небагато хто знає, наскільки росєйські фейкі вкорінилися у нашій свідомості.
І якщо у першого пересічного спитати: "Хто є друзями Росії?", він, не замислюючись відповість: "Армія і флот".
Щож, армію ми вже бачили в дії. І те, що Фейкаша не виграла жодної війни у 20-му сторіччі, а у 19-му ще декілька глобально ганебно програла, а у 18-му і самої Фейкаші як такої, судячи з усього, не було і паруські ніхто там не гомонів, теж стає відомими фактами.
Тепер про флот. Да, за допомогою голандських, німецьких та італійських інженерів жопоруки якось будували кораблі. І деякі з них були видатними зразками військового корабельництва. Деякі місцеві інженерні таланти теж були. Але їх ініціативи всіляко знищувалися бюрократією і дуже вдалі концепти, на щастя ворогів рашки, так і не були втілені у життя.
Але і ті кораблі, що вдавалося побудувати і спустити на воду, жили недовго. Тому що керували армією та флотом дворнікови, та суворови, що тільки і могли робити все через альпи і завалювати ворога трупами бурятських та пскопських селян.
У ракетного крейсера "Москва" є дуже багато легендарних попередників. Які на свій час були найкращими воєнними кораблями сучасності. Їхня доля склалася однаково нездарно.
"Москві" пощастило. Вона, так би мовити, пала у бою. І може стати символом найбільшої і найтупішої морської поразки у 21 сторіччі.
Її попередники всі закінчили менш славетно.
Почати можна, мабуть, з "Варяга", який героїчно від'ємно сплив у бою з японцями. Мешканцями на той чам невеликої країни, населеної селянами, яка не мала залізничного та телеграфного сполучення між островами і жила традиційним життям 18-го сторіччя. за виключенням великих міст.
Наприкінці Першої світової Миколаївський завод нарешті зміг подолати велике крадівництво чиновництва та завершив великі та прогресивні кораблі - лінкори "Імператриця Єкатерина Велика", та "Імператор Олександр 3". На той час вже існував третій великий корабель - лінкор "Імператриця Марія".
Вони стали частиною донного Черноморського флоту, і всі думали, що їх омине доля вічно бути потопленими і вони допоможуть домінувати у Чорному морі та лякати німців з їх крейсерами, що дуже сильно поступалися новим кораблям.
Але тут з'явився "великий" адміралъ Колчак, який взяв командування флотом на себе.
І гордість фейкашного флоту одразу стала йти за відомою адресою.
Першою стала "Імператриця Марія". Вона навіть вийшла у море. Але рукожопи щось там зробили не так, відбулися "хлопкі" та "задимленія"і вона успішно сплила до дна.
Другий і третій лінкор дуже злякалися двох стареньких на той час німецьких крейсерів, що зайшли у море під турецькими прапорами, втікли до новоросійську. І там героїчно були затоплені Колчаком за наказом Леніна (обидва - герої України, це саме нам треба було знімати кіно про цих козаків, які відчайдушно нищили москальский флот).
Таким чином Фейкаша лишилася всіх навновіших і найбільших кораблів того часу. А п'яна матрозня, якій ніде було вже служити, пішла воровати та гвалтувати до Бесарабії.
Історії "славних рускіх авіаносцев" 20 сторіччя всім відома. Старий пєрдун та китайський ресторан. На плаву залишився лише індійський їх братан, якщо не помиляюсь. Єдиним умовно "авіанєсущім" коритом залишався "Москва" - реликтовий "вєртолетоносєц", якому на момент закінчення кар'єри було 43 рочки. Тепер і він "хлопнув".
І друзів у Фейкаші стало ще менше. А всі зрозуміли, що не тільки армії нема у "свєрхдєржави", а ще й флоту.
І це дуже гарно. Слава Україні!
на фото: "Імператриця Марія" у успішному "антибоєвом палаженії".
4
