Вирішила змінити наповнення наступного року за принципом "як рік зустрінеш так його і проведеш" і просто лягла спати, і тільки чула, що опівночі брат дзвонив нас привітати, але , слава богу, не на мій телефон 

  Виспалась. Принаймні так здавалося до цього моменту, тому зараз ще годинку подрімаю. 

  Але відчуття були чудові - весь день , крім необхідного мінімуму, займалися тим, що нічого не робили, так само як і вчора, в минулому році. Єдиний мінус - після не дуже вдалої спроби подригавши ногами поправити пледик тепер знову відчувається стара мушкетерська рана і було боляче все - і лежати, і сидіти, і ходити, але ніби попустило і думки про те, що "жінки починають старіти вже в 19-ть а мені майже сорок" покинули нічим іншим не зайняту голову 

  Трохи нудно. Варто мені відпочити, як відразу "дурна голова ногам спокою не дає" і це не про пледик  , хочеться чимось зайнятися, але погода ну дуже розчаровує - плюсова температура і постійно дощ  , а мене є велике бажання вигуляти одночасно кобилу і бензопилу, бо пару днів тому в наш снігопад з сильним вітром в мене на сінокосі завалило велику білу осику, треба прибрати, ну і заодно дрова будуть десь на наступний рік... але це якби справжню зиму , щоб невеликий мінус і трошки снігу, бо по мокрій землі дуже не поїздиш... Тому в мене перший день нового року розпочався з неробства, а отже невдоволення і прокрастинації