Поза конкурсом 

  Я досить лінива господиня в якої є тварини, що полюбляють восени до сіна щось соковите, але буряки в нас більше не ростуть, та й роботи з ними... з гарбузами простіше, ростуть поки, але всерівно прополювати двічі... Тому ще минулої осені спало мені на думку замінити їх на дуже незаслужено недооцінений топінамбур, який вже десять років незважаючи на ретельне щорічне викопування росте в мене в садку настільки успішно, що вже доведеться на той рік викопувати і три кущі чорної смородини, в яку він заліз і порядно цього року притінив. Тому вже цієї весни ми витратили дві години на дуууже ретельне знову викопування ( наперед скажу - як ріс так і росте)))) посадкового матеріалу, вийшло три відра, якими ще за три години праці ми вдвох гарно так засадили рівно сотку городу. Всю весну, літо, і майже всю осінь він буяв триметровою зеленющою "травою" і інтригував всіх, хто бачив, сусіди навіть питали що то таке)))

  Не знають в нас що то таке , бо як його їсти - незрозуміло. Не прижився якось, хоча діабетикам, кажуть, річ майже незамінна . Мені нагадує кольрабі, але сказати, що таке щось ну дуже смачне... Проте зараз, накопавши два відерка)) - завжди виберу одну бульбу, порівніше і побільше, щоб ввечері похрумтіти замість яблука. 

  А тут трапилося мені в Євгена Клопотенка побачити рецепт "смажений топінамбур з майонезним соусом". Сирим їла і їм, вареним пробувала, в оладках пробувала, але смажити як картоплю чомусь ні.

  Тут треба відступити трохи. В мене дуже стійкі усталені харчові звички. Аж до того, що я багато з того, що вмію і готую для своїх - ні разу в житті не спробувала навіть "на сіль". Абсолютно без цікавості і тим більше без апетиту дивлюсь на екзотику будь якого штибу))) Навіть не на екзотику, а просто на щось нове. А тут захотілося спробувати. 

  Ну, раз хочеться то треба)) Але це гіпотетично хочеться, а як діло дійшло до робити - перша спроба зірвалася. Я два тижні просто ходила і думала, що треба таки вибрати кілька корінців і вперед))) Аж тут конкурс, Зазі реально геній в цьому , ну, оце привід! Думаю ось - приїду в обід додому, поки голодна приготую якраз і продегустую! Приїхала, гречку з домашніми котлетками розігріла і все )) не допоміг і конкурс . 

  От хочеться спробувати приготувати. І не хочеться його їсти, якби хто інший, та мої домашні вже стріляні горобці, знають мій кулінарний талант , не ведуться. Але зібралася з духом, викинула прив'ялий, набрала свіжого і була не була, сковорідку на вогонь))

  Вибрала ось ці три бульбочки

  

  Думала це трохи, вони кожна як сірникова коробка, поки не покришила їх "на пластинки в 3 мм" , і вже задумалась, що щось забагато виходить..

  Порізала, тим часом поставила сковорідку з олією на вогонь, засипала топінамбур, і тут зрозуміла, що я в батьків стільки років не живу, що вже "не вдома")) Де часник ??? Поки дійшло крикнути і запитати "місцевих" - вже моя жменька "отого" майже підсмажилася. Виявилося, що часник в пакеті з цибулею, але такий хлоп впертий, що ще пів хвилини точно не могла відколупати хоч пару зубчиків від голівки)). Але таки роздушила ножем на дошці і майже вчасно встигла закинути на сковорідку. Сіль і лаврушка були знайдені оперативніше, і туди ж. І весь цей кухонний бедлам був так гарно і точно доповнений якоюсь дуже нерозбірливою, але явно веселою народною піснею, що її за вікном співали два судячи з голосів немолоді дядьки))) , що моє почуття гумору сказало "ах" і показало уявно їм піднятого великого пальця. Настрій був такий, що його не зіпсували і кілька абсолютно чорних згорілих шматочків, які поки ніхто не бачив я тихенько викинула в смітник. Ось результат:

  Пахло офігенно. На вигляд смачно. Але рецепт то в Клопотенка  доповнювався чомусь соусом, причому майонезним, в якому ще й тунець, тому в мене наперед, до дегустації ще, при одному читанні рецепту була підозра...))) Майонез я не їм, навіть власноруч приготований, тунця немає, була тільки сметана. Зі сметаною непогано, я навіть здивована. Якщо, звичайно, не очікувати звично, що те, що виглядає як смажена картопля, буде і на смак як картопля))) На смак топінамбур. Смачний, з часничком, хрумкий і піджаристий.. але не картопля! 

  Тому оце сиджу і пишу, намагаючись переконати себе, правда не знаю точно що треба переконувати - шлунок чи таки голову)) що то норм, і повертати в природу не треба))) , але якщо Зазі обіцяєш написати - то святе!