На днях перемикаючи мамі канали по ТВ побачила десь в новинах сюжет, якого не бачила вже, вважай, майже 20 років - жіночки в синіх робах клали асфальт... Подумала, що той кадр, побачений мельком - то здалося, просто сюжет не про наші, українські, дороги.

  А ні, не здалося.. Як виявилось - наша країна, яка щиро бажає приєднатися до всього сучасного і європейського, просто "покращила існуюче законодавство для вирівняння гендерної несправедливості в сфері праці". Просто відмінивши дію закону, за якого я дуже поважала всі ці роки Ющенка - саме він ввів в дію закон, яким заборонялося брати на важкі фізичні роботи жінок. І о чудо - з тих часів побачити жіночок передпенсійного віку, які лопатами розрівнюють купи асфальту, чи кладуть шпали, чи ще щось подібне - було нереально.

  А так завжди було одне - їдеш, а тут дорожнє полотно ремонтують.. і десяток жіночок горнуть паруючий асфальт, а біля них три чоловіка - бригадир з папочкою, шофер вантажівки, що отой асфальт висипала, і шофер на котку. А тут раптом виявилося, що якщо заборонити брати жіночок-пенсіонерок, яким немає куди дітися й змушені за копійки працювати, то й зарплати можна підняти, і чоловіків знайти...

  А тепер, з просуванням в наші ряди фемінізму й гендерної рівності, цей закон виявився неправильним. От. Правду кажуть - краще ворог хорошого. Або народна мудрість - що хотіли як краще, а вийшло як завжди. От точно про цю ситуацію.

  Хотілося б запитати якусь феміністку - невже жінка створена не для любові, а для роботи?