хочу сюди!
 

Кристина

34 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «богдан майданюк-хмельницький»

То чим насправді опікується «Стоп корупції»?

Програмою журналістських розслідувань чи прикриттям для правопорушників і, власне, …самих корупціонерів?

 

«Ми виріжемо вас і ваші сім’ї, щоб таких на землі не було й близько» так погрожували активісти Стопкору охоронцям майданчика з ТОВ «Мостобуд Транс» на вул. Промислова, 4, що на Видубичах

Громадська організація «Стоп корупції» презентувала мету своєї діяльності у 2015 році, що «є неприбутковою незалежною організацією, що провадить журналістські розслідування і правозахисну діяльність з метою запобігання зловживанню владою, протидії корупції і сприяння демократичним перетворенням в Україні». Стопкорівці обіцяли залучати до своїх розслідувань місцевих активістів та висвітлювати у засобах масової інформації найактуальніші питання місцевого самоврядування і дотримання посадовцями антикорупційних стандартів державної служби. «Наші зусилля сфокусовані на залученні громадян до вирішення місцевих проблем, аби зробити місцеву владу відповідальною і підзвітною».

Все виділене жирним шрифтом вказує на те, що укладався невеличкий за розміром документ програмних цілей та завдань цього ГО відповідно до самої назви «Стоп корупції» і не викликає заперечень… АЛЕ не викликає заперечень лише на папері, бо біль-менш відповідно до задекларованого (https://stopcor.org/wp-content/uploads/2016/08/broshyura-uk.pdf) стопкорівці діяли не більше року.

 

А потім на практиці «Стоп корупції», очолювана одіозними Романом Бочкалою і Богданом Майданюком-Хмельницьким, перестала відповідати своїм статутним зобов’язанням. З цього приводу слушно зазначив підприємець-аграрій Володимир Гавриленко (https://blogs.korrespondent.net/blog/politics/4001439/), котрий написав, що «діяльність ГО «Стоп корупції» сміливо можна охарактеризувати «громадським бандитизмом».

Як зазначив далі В. Гавриленко, «Стоп корупції» розгорнула справжню пісочну війну в Київській області. Активісти виїздили на місця видобутку піску, не залежно від легальності чи нелегальності майданчика, та влаштовували справжнє театралізоване шоу з камерами, безпілотниками та блокуванням».

Згодом настала «Пісочна монополія Бродського», хоча до 2016 року ринок піску Києва та Київської області функціонував в рамках ринкових відносин і здорової конкуренції.

 

До того моменту у Київського річкового порту з’явилися нові власники — нардеп і екс-глава МНС Нестор Шуфрич та колишній голова Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський. Вони затято почали робити недобросовісні спроби монополізувати ринок видобутку і реалізації піску шляхом розправи над конкурентами.

Як приклад, пише Ігор Степанов (http://vse.media/pesochnaya-monopoliya-brodskogo/) «можна привести цькування компанії «Мостобуд-Транс» в замовних сюжетах на каналах «Інтер» і «Росія 24» (це вказує на те, що Бродському допомагають не лише доморощені гопстопні журналюги та прокремлівські телеканали, а й соратники Дмітрія Кісєльова та Владіміра Соловйова ред.), а також маски-шоу податкової міліції на об’єктах ТОВ «СОБІ», де співробітників підприємства цілу ніч протримали на баржах і били, а потім спробували буксирувати вилучені баржі в Черкаси, на вотчину Бродських, нібито на зберігання фірмі, що складається з 2-х чоловік, в тому числі директора кримінального авторитета. Громадська думка дезорієнтується замовними матеріалами ЗМІ рясніють безграмотними публікаціями… Тоді активісти прийнялися за «кошмарення» точок видобутку піску, які були конкурентами ПАТ «Київський річковий порт». Достатньо успішно можна сказати, адже протягом 2016-2017 років спостерігалися декілька штучних стрибків вартості ціни на пісок в будівельно-інтенсивному київському регіоні».

Тисячу разів правий автор вищевказаної публікації І. Степанов, що «Михайло Бродський розкручує новий бізнес, використовуючи для цього нині антикорупційні настрої народу. Як інструмент зійшовся з керівництвом антикорупційної громадської організації «Стоп корупції». При цьому самі активісти і не відають що вирішується на завданнях за їх участю. Офіційно ця громадська організація працює в інтересах так званої «Асоціації надрокористувачів», яку очолює Вадим Пєлих, а фактичним куратором є Михайло Бродський і його оточенням. Реально ж проводиться елементарне усунення конкурентів і учасників ринку. «СтопКор» взявся за всіх учасників пісочного ринку. Силами так званої громадськості, за підтримки силових органів, підприємницька діяльність цих компаній фактично заблокована. Йде вкидання завідомо неправдивої та неправдивої інформації (152 (!) статті на сайті ГО «СтопКор») про їхню роботу, при цьому не сильно переймаючись хоча б правильно називати ці компанії. Самі добувачі піску стверджують, що їх фірми працюють в законодавчій площині з усіма необхідними дозволами та сплатою податкових зборів і платежів. Даний факт неодноразово підтверджувався контролюючими органами та рішеннями судів. Також старателі розповідають, що у них є цілий ряд свідчень про вимагання з боку координаторів «Стоп корупції» Романа Бочкали і Богдана Хмельницького. Є і фіксації смс-листування, відео зустрічей і осіб, які від них приходили за даниною.

 

Думаємо, що читачі здогадуються хто саме той Роман і що йому передали…

 

А на цій есемесці уже той самий Роман розповідає, як він пожуріл радника очільника МВС і домовився про організацію «даху» з боку керівників нацполіції Києва і Київської області

При цьому «антикорупційні активісти» використовують примітивну схему, що базується на підтримці лояльних до Бродського ЗМІ. В першу чергу, проводять активний медійний вкидання завідомо неправдивої інформації щодо конкретного об’єкта. З гучними фразами: «нелегальний видобуток піску», «корупціонери», «ТІТУШКИ», «неврахований продаж за готівку», «робота без дозволів», «кришування силових структур». При цьому організовують активний тиск на силові структури «під камери». Поліцію і прокуратуру примушують, без розглядів по суті, заводити кримінальні справи і заарештовувати техніку і пісок.

Відбувається тиск на суддів персонально, примус до отримання рішень на арешт і вилучення у конкурентів техніки і піску. Мета повне блокування роботи відповідного суб’єкта господарювання та нелегальна реалізація арештованого піску під своїм контролем. З огляду на те, який чиниться тиск і гучний піар силових структур, судів і суб’єктів господарювання, відповідні кримінальні справи відкриваються і ведуться з грубими порушеннями процесуальних процедур».

А тепер повернемося до недавніх подій. Дуже багато українські ЗМІ показували і бідкались, як 24 січня ц.р. постраждали активісти (які майстерно спровокували конфлікт) від охоронців на майданчику по вул. Промислова, 4, що на Видубичах. Тут же поліція організувала операцію «Перехоплення» і заарештувала людей, які нікуди не тікали і не ховались.

 

До речі, у ПАТ «Мостобуд» були всі законні підстави вести свій бізнес, що вказано в ухвалі Господарського суду міста Києва

Провокатори, які свідомо йдуть на загострення, мають розуміти, що відповідь може бути адекватною. Адже охоронці не прийшли на студію «Обозревателя» чи в інше місце, де готують свої відео-сюжети Бочкала та його соратники вони виконують свої професійні обов’язки.

Пропонуємо порівняти як діють протиборчі сторони конфлікту…

Біля Річпорту активісти-екологи виставляли пікети з плакатами і на територію не вривалися і не провокували жорстких сутичок:

 

Спокійно і виважено давали інтерв’ю журналістам і не ломилися на територію Київського річ порту…

 

Лише вивісили протестний плакат

 

А тепер питання: що робили стопкорівці біля екологів, які пікетувалив Київрічпорт на вул. Енергетиків, 16 за незаконний видобуток і продаж піску, а також несплату податків на десятки мільйонів гривень?

Так само мирно і без агресії проводять активісти ГО «Браття»:

 

А от на вул. Промислова, 4 так звані активісти Стопкору дуже схожі на «тітушок» тільки тим і займаються, що провокують на бійки, нахабно наражаючись на охоронців, погрожуючи їм…

 

Що цікаво, в руках активістів знамена біло-синього кольору саме тієї партії, очільник якої став головним зрадником України і втік у Росію. На них написано російською мовою «Традиция и порядок» це чиї ж традиції і в чому вони полягають? Чи не в тому, щоб чинити хаос і безкарне свавілля? Адже для наведення законності і порядку в Україні існують поліція та прокуратура…

 

Інакше як бездіяльність поліції і прокуратури, що веде до безкарності за вчинені злочини, дану подію не назвеш.

Дивіться відео: https://youtu.be/TH3gubD7IVw

Адже з 2017 року не розслідується кримінальна справа проти СтопКора. А Роман Бочкала і Богдан Хмельницький, сподіваючись на позитивні бонуси для «борців з корупцією», продовжують рватись до влади на прийдешніх парламентських виборах.

 

Про те, що і як трапилося розповідає на відео Валентин Якубовський, начальник охорони майданчика з ТОВ «Мостобуд Транс» по вул. Енергетиків, 4, що на Видубичах: «Активісти СтопКорупції погрожують нам, кажуть: «ми виріжемо вас і ваші сім’ї, щоб таких на землі не було й близько».

https://youtu.be/XJnuqeLipQQ

А цей витяг з кримінального провадження свідчить про надходження заяви і внесення до ЄРДР 12.09.2017 року:

 

Тобто минуло майже півтора року, а потерпілий ТОВ «Собі» і досі не бачить результатів розслідування злочину, який вчинили СтопКорупція і її сателітні організації всі вони діють під егідою Бродських.

 

Заяву про вчинення злочину прийняла слідча Головного управління поліції у м. Києві Єлизавета Дрига

Однак не було ніякої реакції на заяву від 18.01.2019 про прорив і напад «активістів» Стопкора (дуже схожих на «тітушок») на майданчик по вул. Промислова, 4. І ось тепер все та ж ситуація і все ті ж учасники, але вже потерпілий з тяжкими тілесними ушкодженнями з боку охоронців майданчика. Одного з охоронців ударили по голові кастетом з натовпу, який вчинили стопкорупціонери. Чого ще і яких жертв беззаконня, яке вчиняють Шуфрич, Бродський та їхні найманці з ГО «СтопКорупція», чекати надалі? Єдине, на що залишається сподіватися це реакції правоохоронних органів, які нарешті почнуть виконувати свої законом окреслені обов’язки. Інакше бочкали та майданюки на замовлення Бродського і Ко й надалі дискредитуватимуть правоохоронну систему України.

Джерело