хочу сюда!
 

Тетяна

46 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-53 лет

Заметки с меткой «люцина хворост»

Чері - Люцина Хворост

Виконує ; Люцина Хворост 



Cherry - українська пісня
Слова і музика Люцини Хворост
Аранжування Дмитра Самойленка 
Звукозапис Юрія Овчаренка

Текст пісні 

Чарку з чорним чері
Він в руці трима.
Істина в лікері,
Як вина чортма.
Що мені втрачати
В битві прикрих фраз?
Чари розвінчати
Маю в перший раз.

Тільки б не озирнутися,
Тільки б не перестрашитись,
Тільки б не передумати
І не розплакатись...
Дайте, боги і демони,
Дайте, я заклинаю вас,
Дайте сьогодні сили мені.

Бачу, все читає
Він в очах моїх...
В цих стінах чигає
Давній спільний гріх.
Я маріонетка,
Випадковий штрих,
Сріблена віньєтка
В книзі доль чужих.

Тільки б не озирнутися,
Тільки б не перестрашитись,
Тільки б не передумати
І не розплакатись...
Дайте, боги і демони,
Дайте, я заклинаю вас,
Дайте сьогодні сили мені.

Чарку з чорним чері
Не допив дарма...
Істина в лікері,
Як вина нема.
Ляльці театральній
Майже байдуже,
Що в подружній спальні
Лампи гаснуть вже.




День при дні - Українська пісня


День при дні - Українська пісня
Слова: Люцина Хворост Музика: Люцина Хворост Виконує: Люцина Хворост Текст пісні - День, коли ми зустрілися, Краплею з неба впав. В день, коли ми зустрілися, Дощ накрапав. Я тебе й не розгледіла В гаморі й метушні В день, коли ти зустрівся мені... Приспів: День при дні Морок розвіюється, Сумнів розсіюється; День при дні Ти даруєш надію мені. День, коли ми побралися, - Ніяковість і сміх. День, коли ми побралися, - З теплих таких... Вальсу крилата памороч, Яблук осінніх дух - І карусель пришвидшує рух. Приспів. Дні, що біжать-минаються, Множу я і ділю... Дні все біжать-минаються - А я люблю! Знаєш, я їх збиратиму аркушами В альбом: Вийде із них і пісня, либонь! Приспів.


Люцина ХВОРОСТ Дощ іде, мов на сповідь...

Моє відео до чудової пісні - музика, слова і
виконання - Люцина ХВОРОСТ (Харків)

Небо в рам"ї хмарин,
Ще недовго – і повідь... 
Дощ іде, мов на сповідь 
До низинних храмин. 
Їм, земним, а не вишнім, 
Як покутний монах, 
Сповідається в грішнім, 
У думках і ділах. 

Чи померкли вгорі 
Всі божниці й кіоти, 
Чи всесвітні ваготи 
Там змели вівтарі – 
Та розчахнуто брами, 
І небесна вода 
У смиренні губами 
До землі припада. 

Ллє за нас, недорік, 
Ллє за мене й за тебе... 
То не шлімо ж до неба 
Покаянь і суплік. 
Бачиш, небо нужденне, 
У вереті-імлі... 
Все про тебе, про мене 
Дощ нашепче землі.