Зі святом вас, хоробрі лицарі України!Із віків, серед вільного поля
Де Дніпро повертає за ріг
Вікувала українська доля –
Берегла родовід-оберіг.
Від орійців до скіфів, сарматів
Доля йшла через сиві віки
Годувала синів земля-мати,
Тамувала жагу синь ріки…
Йшли миттєвості часу нестримні
І на вранішній
подих роси,
На просвітлені миті чарівні
Зазіхнули
зловісні часи
Вкрила землю святу хижа тінь
Запалали криваво зірниці,
Копитом, люто бив чужий кінь
Пра-пра-прадівський край українців.
Та пробуджені громом війни
Брали в руки гартовану крицю
І рубали відважні сини
Знахабнілі
мармизи чужинців… І встояла у смертнім двобої
України, дружина святая…
Я вклоняюсь полеглим Героям
І живих
– з святом, щиро вітаю!