Перша літературна антологія побачила світ приблизно у 90 році до нашої ери. Вона називалась «Вінок». Уклав її еллінський поет Мелеагр з Гадари. Він зібрав найкращі епіграми 46 поетів і видав їх під однією палітуркою, при цьому порівняв кожного поета з певною рослиною. До цієї збірки увійшли його власні твори, а також поезії сучасників і класиків грецького красного письменства, як- то, Архілоха, Алкея, Сапфо, Анакреонта, Симоніда. Хоча це унікальне видання збереглося до наших днів лише в переписах, але воно започаткувало новий вид літературної діяльності укладання антологій.
Читати повністю: http://h.ua/story/434729/#ixzz4SzWz4fGt
Дослівно слово «антологія» перекладається з грецької, як «вінок квітів, квітник». До антологій зазвичай додають невеликі за розміром тексти, наприклад, афоризми, оповідання, вірші. І, скажімо, людині, котра вивчає історію літератури, завжди у нагоді прийдеться така книга. Адже завдяки антології можна наочно побачити процес розвитку того, чи іншого явища в літературному процесі, або ж прослідкувати рух творчих ідей та художніх прийомів.
Тому сьогодні надзвичайно цінною для літераторів є серія поетичних антологій «Дивоовид», яка вийшла друком у тернопільському видавництві «Навчальна книга Богдан». Головним упорядником «Дивоовида» виступив відомий український письменник і критик Іван Лучук.
Читати повністю: http://h.ua/story/434729/#ixzz4SzWz4fGt
3
