хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «рейдерство»

Руйнація фінансової системи України.

Ось яскравий приклад, як олігархічна пропаганда через ЗМІ промила мізки електорату, збурила паніку, пішла хвиля спустошення банкоматів і комори ПриватБанку, що призвело до вимушеної передачі банка державі.
Типовий приклад другої масової маніпуляції населенням з часів останніх президентських виборів.
   Це ще один крок по руйнації банківської системи. Гонтарева зруйнавала вже 84 банки поховавши під уламками 400 мпрд грн, обібравши мільйон вкладників. Крок за кроком Україна опускається все нижче у болото. Злочинне угрупування на самому верху за два роки збільшило частку російських банків в Україні
з 12% до 41%, а українські банки знищують.

Олег Гороховский:
--- ПриватБанк работал бесперебойно и прибыльно. Хотя, после начала военных действий и на фоне падающей экономики мы пережили семь информационных атак на банк. Каждая атака приводила к оттокам средств физических лиц и корпоративных клиентов, а всего их у нас около 18 млн.
Каждая из этих атак оказалась бы смертельной для любого другого банка.
Самой мощной была последняя атака. Каждый день мы обновляли рекорды по количеству средств, выданных испуганным клиентам в банкоматах и отделениях. Наша банкоматная сеть последние дни выдавала более 2 миллиардов гривен в день. При том, что предыдущие рекорды едва дотягивали до 1,5 миллиардов в самые пиковые дни. Наши героические инкассаторы и кассиры касс пересчета работали круглосуточно, невзирая на усталость и погодные условия.
Нам так не хотелось никого подводить. На этот раз СМИ раскрутили панические настроения по максимальному баллу и запугали население.

Дмитрий Дубилет

Дорогие друзья, сегодня ПриватБанк становится государственным банком.
Это неожиданная новость (в том числе для меня, поверьте), но волноваться не нужно. Попробую собрать ответы на все вопросы, которые могут вас сейчас волновать.
1. Нужно ли переживать Клиентам за свои деньги?
Нет, переживать не нужно. Все средства на текущих и депозитных счетах всех физических и юридических лиц будут в целостности и сохранности. Это гарантирует государство.

2. Почему это произошло?
С тех пор, как началась война, наш банк пережил семь информационных атак. Любой другой банк не пережил бы любую из них. Но последняя атака, которая началась неделю назад, была самой тяжелой. Каждый день мы обновляли рекорды по количеству средств, выданных паникующим клиентам в банкоматах и отделениях. Кстати, в субботу, когда паника начала понемногу спадать, контрольный выстрел сделал Интер в вечернем выпуске новостей: “В понедельник ПриватБанк приостановит все платежи! Впрочем, мы не получили ни подтверждения, ни опровержения этой информации от пресс-службы банка”. Думаю, для журналистов Интера уготовано отдельное место в аду (от пресс-службы ада я опровержения не получил).

Собственно, решение о добровольной и мирной передаче банка во владение государству было принято ровно в тот момент, когда мы поняли, что эту информационную атаку мы можем не пережить, и что под угрозой могут оказаться наши Клиенты.

3. Что будет с ПриватБанком дальше?
Главное, банк будет работать дальше в стандартном режиме. Новым председателем правления банка становится Александр Шлапак, который должен вскоре сформировать новую команду топ-менеджеров. Формально, переходный период, в течение которого мы будем вводить в курс дела новую команду, будет длиться несколько месяцев. Страшно признаться, но я не думаю, что Клиенты или сотрудники почувствуют особую разницу в работе банка. У нас всё работает, как часы. В головном офисе и в отделениях остаются те же профессионалы. В банке создана уникальная корпоративная культура. Всё это никуда не денется с нашим уходом. И я не верю, что государство отберет айпады у наших сотрудников в отделениях и вместо них вручит им счёты.

4. Можно ли нас назвать обманщиками за то, что раньше мы исключали вариант национализации ранее?
На самом деле, нас никто не думал национализировать. Да, были показатели, которые у нас ухудшились в результате войны и падающей экономики (как у всех банков), и мы спокойно двигались по трехлетнему плану, утвержденному с Нацбанком. Мы продолжали быть прибыльными и исправно возвращали кредиты НБУ.  Но, к сожалению, произошло то, что социологи называют “самоисполняющееся пророчество”. С тех пор, как наш любимец Онищенко зарегистрировал два года назад законопроект о национализации ПриватБанка, эту тему начали регулярно разгонять вражеские СМИ. Так национализация превратилась в страшилку, которая распугивала наших вкладчиков, что в итоге и привело нас к этой ситуации.

5. Чем буду заниматься дальше я?
Во-первых, я (как и все мои коллеги) сделаю все, чтобы переходный период прошел как можно более гладко - и для Клиентов, и для наших сотрудников. Буду помогать новому руководству банка столько, сколько надо. С другой стороны, у меня нет достаточной финансовой подушки, чтобы надолго посвятить себя волонтерской работе…  Мы с вами стали свидетелями достаточно циничной истории рейдерства и перспективы для нашего банка не вселяют оптимизма. 


Відкритий лист співробітників музею історії Десятинної церкви

Відкритий лист співробітників музею історії Десятинної церкви http://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/50b33968666a9/
26 листопада 2012, 11:42
Міністру культури України

Кулиняку Михайлу Андрійовичу

наукових співробітників

Музею історії Десятинної церкви

Відкритий лист

Шановний Михайле Андрійовичу!

Провідні музейні заклади м. Києва все частіше опиняються в епіцентрі суспільно резонансних обговорень та скандалів, конфліктів трудових колективів, що є наслідком призначення на керівні посади осіб без відповідної фахової освіти та досвіду роботи у музейних установах. Однак, нещодавні проблеми, що виникли у зв'язку з некомпетентністю керівництва у Національному заповіднику "Софія Київська" та Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику, відверто бліднуть на фоні діяльності новоутвореного Музею історії Десятинної церкви, саме існування якого активно приховується від громадськості.

Організацію та керівництво музею без оголошення конкурсу на заміщення посади було доручено Дорошенку П.В., або ієродиякону Ярославу – служителю незаконно діючого на території Національного історичного музею України "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП. Не маючи фахової освіти та досвіду роботи у музейних і наукових установах, дана особа була нав'язана директору Національного історичного музею України у якості "заступника з питань музеєфікації Десятинної церкви" з єдиною мотивацією наявності у Дорошенка П.В. світського досвіду роботи у приватних будівельних фірмах. Однак, оскільки за час його перебування на посаді продовжувалися археологічні розкопки на території церкви, і жодних кроків щодо музеєфікації Десятинної церкви Урядом України не було вчинено, реальний досвід діяльності Дорошенка П.В. на посаді заступника директора Національного історичного музею України обмежився лише систематичним отриманням заробітної плати.

З утворенням Музею історії Десятинної церкви Дорошенко П.В. (ієродиякон Ярослав) був переведений на посаду директора даного музею, і без створення фахової комісії зайнявся набором співробітників шляхом особистого відбору. Внаслідок цього за короткий термін ним було прийнято на роботу в музей на постійній основі понад 50 співробітників без належної освіти та досвіду роботи, єдиним "фаховим" критерієм для яких стала приналежність до монахів "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП або його церковної общини, Київської духовної академії УПЦ МП та синодальних відділів УПЦ МП.

Науковим обґрунтуванням концепції Музею історії Десятинної церкви, створенням колективу науковців – дослідників проблем історії Десятинної церкви, опікувалася Ганзенко Л.Г., кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ, яка виконувала обов'язки заступника директора музею з наукової роботи. Її зусиллями до роботи по створенню Музею історії Десятинної церкви було залучено ряд наукових співробітників інститутів Національної академії наук України та музеїв, що реально займаються історичними, археологічними, мистецтвознавчими та архітектурними дослідженнями Десятинної церкви та мають відповідні наукові доробки.

У процесі взаємодії двох зазначених груп співробітників музею всього за два місяці проявилися не лише протиріччя, а й критичні розбіжності у розумінні самої мети та завдання створення музею. У баченні представників церковної общини "Десятинного монастиря" на чолі з директором музею, його завдання зводиться до відтворення "історичної традиції богослужіння" на території церкви шляхом спорудження нового собору та пропаганді релігійної свідомості. Тоді як на думку наукового колективу музею, першочерговим завданням музею є збереження для нащадків автентичних залишків фундаментів давньоруського храму, створення експозиції археологічних знахідок, здобутих багаторічними дослідженнями Десятинної церкви, та культурно-просвітницька місія.

Після декількох невдалих спроб узгодити дискусійні позиції щодо принципів музеєфікації пам'ятки, "світський" науковий колектив музею був повністю усунутий керівництвом від розробки концепції музею, а усі деталі розробки архітектурного проекту тримаються Дорошенком П.В. у таємниці від науковців, хоча з ним виказує ознайомлення навіть інструктор з пожежної безпеки Мамітов О.І.

Враховуючи критичність ситуації, Ганзенко Л.Г. було висловлено директору музею Дорошенку П.В. ряд протестів на дії наступних співробітників музею:

завідувача науково-дослідного відділу Кризини Я.В. (архімандрита Гавриїла -заступника Уповноваженого УПЦ МП з питань вищої освіти і науки, доктора богослов'я і магістра за світською освітою) – щодо запровадження релігійної цензури на розробки текстів екскурсій з забороною вживання ряду наукових термінів (напр. "релігія", "культ" тощо), заборони екскурсоводам розповідати про дохристиянський період історії Києва, пропаганди антинаукових концепцій і вимогу в обов'язковому порядку заводити екскурсійні групи до церкви незаконно діючого на території Національного історичного музею України "Десятинного монастиря", а також щодо неодноразових публічних висловів, що мають антисемітське забарвлення ("іудеїв – в Палестину");

провідного інструктора з пожежної безпеки Мамітова О.І., який, діючи з перевищенням службових повноважень, займається розробкою проекту створення Інституту ландшафту, що передбачає пониження у пам'яткоохоронному статусі схилів Старокиївської гори з метою їх забудови під корпуси "Десятинного монастиря";

співробітника музею Коваля А. (протодиякона Антонія, служителя "Десятинного монастиря", випускника семінарії) – щодо антинаукових поглядів та екстремістських і дискримінаційних висловів по відношенню до інших християнських общин України, а також зневажливих висловів щодо законів України, українського та міжнародного пам'яткоохоронного законодавства;

самого директора музею Дорошенка П.В. (ієродиякона Ярослава, служителя "Десятинного монастиря") – щодо спроб перетворення зборів колективу музею на релігійні зібрання шляхом публічного групового читання молитов.

У відповідь Дорошенко П.В. викликав Ганзенко Л.Г. на аудієнцію до свого прямого керівника – архімандрита Гедеона (Харона) – настоятеля "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці", який у різкій формі заявив, що рештки Десятинної церкви є не історико-культурною пам'яткою, а приватною власністю УПЦ МП, і ні вона, ні археологи, не завадять йому збудувати на фундаментах такий храм, як він забажає.

Переконавшись, що "профілактична бесіда" не подіяла, Дорошенко П.В. через тиждень оголосив Ганзенко Л.Г., що Музей історії Десятинної церкви є не державним, а власністю общини "Десятинного монастиря" УПЦ МП, оскільки нібито саме вони добилися від держави його фінансування, а відповідно, він може діяти на свій розсуд, без огляду на будь-які державні закони і правила.

Сказане було негайно втілене в життя шляхом організації показового звільнення Ганзенко Л.Г. з мотивацію "за прогули", що стало втіленням відвертого цинізму, оскільки Ганзенко Л.Г. на ентузіазмі переймалася проблемами організації музею з квітня місяця на безоплатній основі, а з відкриттям фінансування обіймала посаду провідного наукового співробітника за сумісництвом на 0,5 ставки, виконуючи при цьому обсяг роботи, що багатократно перевищував навантаження усіх без винятку наукових співробітників музею, в т.ч. і занятих на повний робочий день.

Особливо цинічним таке формулювання є й з огляду на те, що існуючий лише на папері музей наразі займає непристосоване підвальне приміщення за адресою вул. Володимирська, 6, і всупереч Закону України "Про охорону праці", має обладнані робочі місця лише для директора, бухгалтерії та відділу кадрів, але не для решти 80-ти співробітників музею. Вимога до перебування у такому приміщенні порушує всі існуючі санітарно-гігієнічні норми щодо робочих приміщень, а елементарна відсутність площі, столів і стільців, будь-якого робочого обладнання, фондів, архіву, бібліотеки, унеможливлює всі можливі види наукової діяльності.

Демонстративне звільнення Ганзенко Л.Г. і призначення виконуючим обов'язки заступника директора з наукової роботи Хроненка І.В. (докторанта богослов'я, члена Вченої ради Київської духовної академії УПЦ МП) супроводжувалося початком тиску на співробітників-археологів шляхом влаштування Дорошенком П.В. показового збирання на садибі Десятинної церкви нібито "покинутих археологами решток церкви". Як "доказ" останнього колективу музею на зібранні були пред'явлені іржавий цвях кінця ХХ ст. і уламок сучасних будівельних носилок, виданих за "рештки церкви Х ст.", при цьому Дорошенко П.В. з системною некомпетентністю ні словом не обмовився, як саме він має намір вирішувати проблему зберігання реальних решток Десятинної церкви у вигляді значної кількості фрагментів давньоруської плінфи та цем'янки, фундаментних каменів, що справді наразі залишаються складеними у відкритому вигляді на садибі церкви.

Де факто релігійною общиною "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП, що узурпувала всі керівні посади у новоствореному Музеї історії Десятинної церкви, оголошено війну "світській" частині співробітників музею. І немає сумніву, що найближчим часом накази про звільнення шаблонного змісту вийдуть й щодо решти співробітників, не згодних з антинауковою та протизаконною діяльністю керівництва музею. Через неможливість працювати в таких умовах заяву на звільнення вже подала провідний науковий співробітник музею С.Репа.

Настільки глибокий конфлікт інтересів керівництва музею з головними принципами та самим духом музейної інституції наразі безпрецедентний в історії музейної справи України. У нинішньому складі і за існуючого керівництва Музей історії Десятинної церкви обслуговує вузькі інтереси релігійної громади і є відвертою філією "Десятинного монастиря" УПЦ МП, що фінансується за державний кошт, не здатен виконувати жодне з покладених на нього державою завдань, порушує наукові принципи музеєфікації пам'ятки і має на меті прямо протилежні цілі:

1) знищення аутентичних решток Десятинної церкви – пам'ятки історії і культури національного та світового значення, шляхом будівництва сучасної діючої культової споруди УПЦ МП;

2) незаконну забудову Старокиївської гори як частини заповідника "Стародавній Київ" і знищення його історичних ландшафтів для задоволення потреб релігійної общини УПЦ МП;

3) спотворення історії, пропаганду релігійної нетерпимості та релігійного фанатизму, розпалювання міжконфесійних конфліктів.

Стаття 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає:

Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.

Держава не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.

Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.

Релігійні організації не виконують державних функцій.

Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань.

Релігійна організація зобов'язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.

Відповідно до статті 31 цього ж закону:

Службові особи і громадяни, винні в порушенні законодавства про свободу совісті та релігійні організації, несуть відповідальність, встановлену законодавством України.

Діяльність керівництва Музею історії Десятинної церкви порушує статті 8, 9, 11, 15, 19, 21-24, 35, 54, 66, 67 Конституції України, статті 3, 4, 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а також цілу низку статей інших законів України та міжнародного законодавства. Однак, прикриваючись церковними санами та інтересами релігійної громади, керівництво музею та "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП, тим не менше, юридично діє від імені державної установи, що є структурною частиною Міністерства культури України. Це створює вкрай небезпечний прецедент, що загрожує конституційному ладу та цілісності державних інститутів України.

Враховуючи викладене, просимо Вас:

негайно звільнити з посад директора Музею історії Десятинної церкви Дорошенка П.В. і його заступників та оголосити відкритий конкурс на заміщення посад;

створити незалежну фахову комісію та по завершенні тримісячного випробувального терміну провести перевірку усіх співробітників музею на предмет відповідності посадам, що обіймаються;

зобов'язати нове керівництво музею у найкоротші терміни розробити та винести на суспільне обговорення концепцію та проект споруди музею, створені з врахування національного та міжнародного законодавства у сфері охорони пам'яток історії та культури, природної та архітектурної цілісності заповідника "Стародавній Київ".

У випадку відсутності реакції з боку Міністерства культури України на ситуацію, що склалася, подальшу співпрацю з Музеєм історії Десятинної церкви вважаємо недоцільною і залишаємо за собою право проінформувати про стан речей відповідні міжнародні органи охорони історико-культурної спадщини.



21 листопада 2012 р.

Провідний науковий співробітник, к.і.н. Комар О.В.

Провідний науковий співробітник, к.і.н. Чміль Л.В.

Провідний науковий співробітник Козюба В.К.

Провідний науковий співробітник Манігда О.В.

Провідний науковий співробітник Починок Е.Ю.

Провідний науковий співробітник Хамайко Н.В.

Старший науковий співробітник Борисов Д.В.

Старший науковий співробітник Васильев О.К.

Старший науковий співробітник Вікторова П.Є.

Старший науковий співробітник Дзнеладзе О.С.

Старший науковий співробітник Писаренко Н.Ф.

Археолог Бітковський В.О.

Музей Десятинної церкви московського патріархату. Справа Сім’ї?

http://www.pravda.com.ua/

Таємнича і впливова спільнота, котра планомірно здійснює захоплення решток фундаменту Десятинної церкви, з великою користю для себе використала час передвиборчої метушні. Прихованому від широкої публіки указу про створення музею історії Десятинної церкви на початку осені дали повний хід.

Красномовна тиша

Сама по собі поява такого музею мала б бути сенсацією, позитивною з точки зору політичного інтересу влади. Згадаймо хоча б, як вихвалявся начальник Києва Попов навколо "недомузею" історії Києва.

Створення такого закладу, як музей Десятинки – це подія національного значення, привід гордості чиновництва.

Але все відбувалося у напрочуд непублічний спосіб. 9 квітня 2012 року було видано наказ Мінкульту №320, підписаний міністром Михайлом Кулиняком особисто, про створення Музею історії Десятинної церкви.

Далі були чотири місяці тиші. Нарешті у вересні почали набирати колектив музею.

Батюшка-директор

Перший скандальний факт полягає у тому, що без усякого належного конкурсу директором музею було призначено Дорошенка Павла Вікторовича, відомого як ієродиякон Ярослав.

Це людина не просто без відповідної музейної освіти і адекватного досвіду, а один з найактивніших членів рейдерського загону УПЦ МП, що захопив Десятинку, справжня загроза для національної спадщини.

 

Дорошенко – один з очільників нелегального "монастиря", котрий представники УПЦ МП третього липня 2007 року, вночі, без жодних дозвільних документів, шляхом самозахоплення встановили на території пам'ятки національного значення, впритул до фундаменту Десятинної церкви.

 

Ієродиякон Ярослав цим будівельним свавіллям займався особисто, як це видно на фото.

Хто "дахує"?

Скоєне захоплення унікальне, бо має риси національного приниження українців. Територія, на якій знаходиться нелегальна "капличка", знаходиться у користуванні національного музею історії України.

На додачу – на чолі громади агресорів стоїть архімандрит Гедеон (Харон), досвідчений кадр УПЦ МП, котрий не є українським громадянином.

Щоб хоч якось прикрити нелегальне будівництво "монастиря", свого часу Дорошенка пролобіювали на посаду заступника директора цього музею "з питань музеєфікації Десятинної церкви".

Влада вже шостий рік жодним чином не перешкоджає хуліганській забудові.

Хтось фінансує озброєну охорону "храму", а також багате оздоблення споруди. Хтось забезпечує невтручання з боку Державної архітектурної інспекції, пожежної служби, міліції, прокуратури, керівництва КМДА. Хтось раніше годував братію, поки не придумали, як це робити за рахунок держбюджету. Хто ці багатії?

Голову Нацбанку Арбузова і представника Януковича у парламенті Мірошниченка бачать серед прихожан нелегальної каплички. Вони приязно і по-діловому спілкуються з настоятелем Гедеоном та іншими очільниками братії.

У квітні цього року (коли видали указ про створення музею) місцеві жителі Десятинного провулку бачили, як у "монастир" заїжджав Янукович з великою кількістю охорони. Свідки кажуть, що наступного дня настоятель Гедеон ходив окрилений – вочевидь, якимись обіцянками чи новинами від августійшої особи.

Це мало схоже на співпадіння, адже саме в квітні було видано указ про створення музею. Джерела у Мінкульті підтвердили, що Дорошенка на його нинішню посаду сватала сама Адміністрація президента.

Музейники проти "музейчиків"

Отже, Мінкульт призначив директором музею рейдера у рясі. А хто працівники музею?

Всього штат музею складає 120 чоловік. Формально його ще не заповнено, працює близько 85 осіб. З яких не менше 50-ти це… монахи самозваного "монастиря"! Без відповідної освіти, без належного досвіду роботи.

Зусиллями директора ледь не всю "братву", котра силоміць захопила територію української пам’ятки, тепер утримують своїм коштом українські платники податків.

Час би прокуратурі та Контрольно-ревізійному управлінню розібратися з цим…

І лише близько 30-ти осіб – реально потрібні музею працівники, мистецтвознавці та археологи тощо.

Між московськими "музейниками" і справжніми музейниками з самого початку триває конфлікт. Перші бачать своєю метою побудову на фундаменті Десятинки храму УПЦ МП і монастиря, а другі – збереження національної спадщини, автентичних залишків фундаментів давньоруського храму та створення експозиції скарбів Десятинної церкви.

У силу того, що музеєм керує представник УПЦ МП, то його діяльність фактично зводиться до підготовки будівництва на Десятинці комплексу монастир + церква, з декількома приміщеннями для музею. Дорошенко – не чужа будівельному бізнесу людина, свого часу очолював будівельні фірми.

Ідеологічне будівництво

На словах церковники московського патріархату ставлять собі за мету "відновлення" Десятинного храму. Утім, реальне відновлення неможливе, оскільки первісний вигляд церкви невідомий.

Так зване "відтворення" Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового пам’яткоохоронного законодавства: Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам’ятко та визначних місць (Венеція, 1964 р.), Хартії з охорони та використання археологічної спадщини (Лозанна, 1990 р.), Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини (Валетта, 1992 р.), Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини, що підписані та ратифіковані Україною.

Справжня мета виглядає скоріше сакрально-ідеологічною: "застовпити" знакове для українців, білорусів та росіян місце, поставити його під контроль церковної ієрархії, яка є фактично частиною російської держави.

Фактично, це зовсім не музей і не монастир, а законспірована будівельна контора. Вона створена, щоб за державний кошт звести черговий бастіон московського патріархату. Музей і музейники – лише прикриття спецоперації.

Методи роботи скоріше нагадують стиль спецслужб чи криміналу. Тим, хто протестує проти їх дій, лякають відлученням від церкви і "проблемами зі здоров’ям".

Дорошенко та інші лідери монастирської братії інколи заявляють, що рештки храму є приватною власністю УПЦ МП, і що українські закони тут не діють.

Але поки що є певні закони, котрі Гедеон та його спільники обійти не можуть. Це – закони фізики.

Збудувати архітектурне чудо "три-в-одному", сумістити псевдо-відновлений храм, монастир та музей з доступом до решток фундаменту Десятинної – архітектурне завдання на межі можливого.

Амбіціям церковних начальників заважає київська земля. Спочатку планувалося забудувати "монастирем-музеєм" схил зі сторони Андріївської церкви. Але зроблена геологія показала неможливість такого задуму.

Побічним ефектом було те, що за результатами геологічних досліджень Мінкульт зробив заяву про небезпечний стан Старокиївської гори. Нібито пильні чиновники помітили, що ґрунти сунуться.

Тоді мало хто здивувався, що міністерство ні сіло ні впало зацікавилося станом території коло Історичного музею…

Тим не менш, серед працівників музею ходять чутки, що архітектурний проект уже готовий, і що з дня на день має початися будівництво. Приміром, на пропозицію облаштувати на паркані якусь виставку фотографій, присвячену артефактам Десятинної церкви та її історії, Дорошенко відповів відмовою – мовляв, скоро тут будуть їздити самоскиди.

Тим часом ідеологічний фундамент уже будують.

Уже зараз у музеї запроваджено релігійну цензуру. У проектах текстів для екскурсоводів заборонено вживати терміни "релігія", "культ", розповідати про дохристиянський період, запроваджено вимогу в обов’язковому порядку заводити екскурсійні групи до самовільно збудованої каплички.

Доходить до того, що збори співробітників музею намагаються перетворити у колективне читання молитов.

Усе це змусило світську частину музейників звернутися з відкритим листом до міністра Кулиняка, де стисло змальовано частину діянь церковного керівництва музею і викладено вимогу зміни директора і його команди.

Є підстави сумніватися у дієвості подібних звернень до перших осіб країни. Янукович легко піддається навіюванню – приміром, що побудова на Десятинці храму допоможе спокутувати його гріхи, минулі чи майбутні.

 

Ігор Луценко, ГІ "Збережи старий Київ"


Кому в Украине безопасно жить?

15.09.11 10:46 Российский бизнесмен заявляет о рейдерском захвате его спортклуба в Киеве В Киеве сеть спортивных клубов Sport Life провела рейдерский захват клуба GoldFitness на Днепровской набережной, принадлежащего российскому бизнесмену Юрию Попову.

Попов утверждает, что сначала хотел продать свой фитнесс-клуб компании SportLife. Он получил от покупателей задаток. Согласно договору, новые владельцы должны были взять на себя расходы по аренде помещения.

«Однако мои партнеры куда-то пропадают – не отвечают на звонки и письма. Задолженность перед арендаторами растет, у меня начинают возникать проблемы – в моих клубах отключают свет и воду. Клиенты пишут на меня заявления в милицию, обвиняя в мошенничестве», – заявил Попов в интервью изданию «Дело».

По его словам, покупатели вскоре все же появились. Однако без объяснения причин попросту сами въехали в помещение, увезя оборудование предыдущих владельцев в неизвестном направлении.

Обращения российского бизнесмена в прокуратуру, по его утверждению, пока не принесли никаких результатов.

Между тем, в SportLife претензии Попова отвергают.

«Договор аренды на Днепровской набережной закончился у Попова в июле 2010 года. Хозяйка помещений Галина Егорова решила не продолжать с ним сотрудничество, поскольку Попов систематически задерживал арендные выплаты, а предложила нам «зайти» в здание, – заявили в юридической службе компании.

14.09.11 17:52 Машину немецкого бизнесмена расстреляли из-за конфликта с банком "Південний" Сегодня в 16-00 на 40-ом км трассы Одесса-Киев была расстреляна из автоматического оружия машина, в которой находился гражданин Германии Александр Лихт - директор немецкой компании "Гис".
Об этом сообщил сам Лихт в комментарии для Цензор.нет. "Сегодня у меня прошла встреча с главным юристом банка "Південний". Мы обсуждали вопрос об одной спорной финансовой ситуации" - сообщил Лихт. - После встречи я выехал в Киев. На 40 км трассы меня подрезал другой автомобиль, вынудив остановиться. Из машину вышли люди с автоматами в руках. Я открыл двери машины и бросился бежать. Раздались выстрелы. В результате автомобиль получил многочисленные пулевые пробоины. Сам я не пострадал, хотя и пережил сильное нервное потрясение. Других интересов в Одессе, кроме истории с банком "Південний", я не имею", Как передает корреспондент "Цензор.нет" с места событий, сейчас на 40 км трассы собралось несколько десятков авто правоохранительных органов, включая представителей руководства СБУ и МВД в Одесской области. Новые подробности резонансного преступления и фото с места событий ожидайте на нашем сайте. 15.09.11 10:49 Пропавшую судью Киевского админсуда нашли утопленной Судью Киевского админсуда 33-летнюю Оксану Дурицкую нашли утопленной.

Об этом УП сообщил источник в Облонском райуправлении милиции.

«Я могу подтвердить, что ее нашли утопленной», - сказал собеседник.

При этом он добавил, что тело нашли раньше, до обращения матери Дурицкий. «Была найдена утопленница, а после обращения матери, выяснилось, кто это», - сказал собеседник.

Напомним, в столице без вести пропала 33-летняя судья Киевского апелляционного административного суда Оксана Дурицкая. Мать женщины сообщила милиции, что ее дочь уже неделю не выходила на телефонную связь.

Новий комікс "Ностальгія!

Цим коміксом  хочу висловити свою позицію щодо джерел   первинного накопичення капіталу  у 90-ті роки деякими "поважними"   нині бізнесменами .
ЧАСТИНА-1



Частина -2



Шановні відвідувачі блогу! прошу не коментувати комікс висловамитипу : "Мля!, ...ля, ..здец,
Сцуко,! Красавчег, Жжжот!, Медвед! та т. і. Серед коментарів я не хочу бачити нецензурну лайку щодо коміксу та його автора.

Судебный исполнитель подрабатывает рейдером?

Термин «рейдерство» означает поглощение предприятия против воли его собственника или руководителя, а процесс, сопряженный с рейдерством, называется «рейдерский захват». И хотя общепринято считать, что рейдерство это захват коммерческих предприятий и бизнеса, в последнее время в Киеве практикуется и незаконных захват жилых помещений. Например, таких как незаконная приватизация общежитий с последующим выселением их жильцов просто на улицу. Подробнее на http://kiev4you.org

Проблема киевских

общежитий и их жителей существует далеко не первый год. За это время власть упорно игнорировала все попытки жителей выйти на двусторонний диалог по решению данного вопроса. В стране, где Закон «один для всех» и где каждый по-своему понимает это определение уже сложно чему-либо удивляться. Ну, а в самой столице беспредел и вседозволенность чиновников, к сожалению уже давно стали вполне обыденным явлением. 

После вчерашнего

случая, когда судебные исполнители незаконно пытались выбросить людей на улицу в 12-градусный мороз, стало ясно: чужих проблем не бывает. Когда Закон, это не юридически прописанные и закрепленные нормы, а субъективные понятия чиновников, а права человека и гражданина не более чем красивая фраза, практически любой из граждан рискует стать жертвой юридически-правовой коллизии, когда правда у каждого своя.

Несмотряна то, что Президент Виктор Ющенко своим указом наложил мораторий на выселениежителей из общежитий, а Министерство юстиции подтвердило это в своемраспоряжении, к сожалению, оно далеко не всегда выполняется. Почувствовав, чтоЗакон не на их стороне, многие местные чиновники осознали, что могут потерять«золотую жилу» и активно занялись местной самодеятельностью, которую пока чтоне может остановить ни Указ Президента Украины, ни постановление Минюста, а темболее правоохранительные органы. 15декабря, активисты общественных организаций «Кияниоб’єднуємось» и «Столичні гуртожитки» стали свидетелями подобного«самоуправления» в Деснянском районе Киева. Ужев 10 часов утра судебныеисполнители Деснянского района в сопровождении работников правоохранительныхорганов явились в общежитие по ул. Братиславской 8-а с конкретной целью:выселить жительницу комнаты №95 просто на улицу в 12-градусный мороз.  Зная овизите дорогих гостей, инициативная группа общественных организаций «Кияни об’єднуємось» и «Столичні гуртожитки» заранее пришла по указанному адресу, чтобы юридическими  методами пересечь незаконные попыткивыселения граждан из их законного жилья. Однако даже тот факт, что Закон находитсяна стороне жителей данного общежития, приватизация которого была отмененаФондом государственного имущества Украины, чему есть соответствующие документы,абсолютно не смущал судебного исполнителя, и он не покидал многочисленныхпопыток проникнуть в комнату. Между тем,комната наполнилась многочисленными гостями, и пройти внутрь стало достаточносложно. Видя что ситуация складывается не в его пользу, чиновник усмотрел вэтом нарушение общественного порядка и потребовал от работников милициифизического вмешательства в ситуацию. Проще говоря, отстранить людей, которыемешали ему осуществить незаконный захват помещения. К чести сотрудниковмилиции, они адекватно оценили ситуацию и не стали выполнять неправомерныеприказы, а мирное пребывание людей в комнате никоим образом, не противоречитдействующему законодательству Украины. Стоитотметить, что на все неоспоримые аргументы в защиту прав жительницы комнаты иссылки на нормативно-правовые акты, которые подтверждали незаконность егодействий, чиновник попросту игнорировал. При этом своим вызывающим поведениемоткрыто демонстрировал окружающим, что указ Президента Украины для него ничегоне значит.  Общаться с корреспондентом«Украинской правды» он наотрез отказался. Также проигнорировал и просьбызаявителей – компании «Киевгорстрой» и Деснянской РДА о том, чтобы приостановитьсудебное исполнение до заседания специальной комиссии по этому вопросу, котораядолжна была состояться уже сегодня. В итоге,после многочисленных и безуспешных попыток проникнуть вовнутрь комнаты,

чиновнику пришлось перенести выселение на 21 декабря. На сегодняшний день законное и неотъемлемое право человека на жилье было защищено благодаря решительным, но абсолютно законным действиям активистам общественных организаций «Кияни об’єднуємось» и «Столичні гуртожитки». Вопрос, до какого времени, пока все еще остается открытым. Точно так же, как и вовсе риторический  вопрос: когда в Украине будет править Закон, а не произвол чиновников, а Конституция станет основным регулятором социально-правовых отношений между властью и обществом? Пока что живем одними надеждами и обещаниями.   

Странно вэтой истории и поразительная настойчивость чиновника, который пытался выбросить

на улицу беззащитных людей, которые по вине случая стали заложниками очередных спекуляций властей вокруг статуса киевских общежитий. Это наводит на мысль, что он просто выполнял чей-то заказ, а на само общежитие давно имеются коммерческие планы, в которые естественно не входят интересы самих жителей.

Однако именноэтот случай убедительно подтвердил одну истину – чужих проблем не бывает. А с

чиновниками можно и нужно бороться всеми законными методами! Только защищая свои права, мы имеем шанс стать гражданским обществом с правовой основой регулирования взаимоотношений, а не марионетками власти в очередном избирательном спектакле. 

Рейдерство багатоповерхівок у Києві: за сприяння Мін’юсту? ВІДЕО

Є така приказка – «наша казка хороша, починай спочатку», в даному випадку – черговий приклад бездарної політики і позиції Міністерства юстиції в боротьбі з рейдерством, а також рік, як створеного кабміном офісу протидії рейдерству (ОПР).

Предметом рейдерської атаки стало нерухоме майно – односекційна 25 поверхова будівля за проектом «Житлово-громадський комплекс», загальною площею 13003 м2, розташованого на земельній ділянці площею 0,5026 га, за адресою м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 58, який власне належить фірмі «Консоль ЛТД» згідно з договором №0991 / 241-252 про спільну діяльність будівництва житлового комплексу укладеного між українсько-хорватським підприємством «Гіпек» і ТОВ «Консоль ЛТД» ще 7 жовтня 2002.

І після цього і донині, щодо зазначених підприємств ніяких реєстраційних та нотаріальних дій не проводилося, і тут раптом, приватним нотаріусом Чорней Вітою Володимирівной, Київській міській нотаріальий округ, 4 липня 2018 приймається рішення про державну реєстрацію права власності за таким собі ТОВ «ЄВРОБУДСЕРВІС-2020» (код ЄДРПОУ 41243385) та моментально вноситься до Державного реєстру прав власності, ось так, одним натисканням клавіші відбирається цілий житловий комплекс в 25 поверхів!

В даному випадку, все як завжди в цих справах, шахраї діють за налагодженими схемами, якесь нове створене товариство «Євробудсервіс – 2020» шляхом злочинних дій намагається реалізувати свою шахрайську схему щодо рейдерського захоплення житла громадян України. Підкуповують реєстраторів, нотаріусів, вносяться нові дані до реєстру, прокидаєшся, бац- і ти вже не власник, будьте люб’язні, звільніть приміщення!

Тепер численні інвестори багатоквартирного будинку по вул. Богдана Хмельницького 58 б’ють на сполох і вимагають від Мін’юсту перестати покривати незаконні реєстраційні дії на користь злочинців. Які не маючи жодного документа і навіть абсолютно не приймаючи участь в будівництві зазначеного будинку, було зроблено кілька реєстраційних дій за допомогою чорних реєстраторів. Тепер квартири в недобудованому будинку належать іншим власникам, а саме ТОВ «Євробудсервіс 2020», яке незаконним способом заволоділа майном інвестора, люди залишилися без квартир за які заплатили чималі гроші.

Ошукані інвестори і їх адвокат звернулися особисто до міністра юстиції Дениса Малюські, щоб Мін’юст негайно припинив прикривати рейдерів, чорних реєстраторів і нотаріусів. По суті це типовий розбій і захоплення чужого майна. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпек» правовласник ЖК, звернулися зі скаргою і в офіс протидії рейдерству, який запрацював рік тому, а саме 18 грудня з подачі уряду України, відкрив його тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Основне завдання офісу планувалася в тому, щоб блокувати «чорних реєстраторів», в усуненні слабких місць в реєстрах та законодавстві, переведення даних в електронну форму і посилення надійності авторизації при здійсненні транзакцій. А також в захисті майнових прав громадян і реагувати на заяви протягом доби. Назвали вони це «так званий маленький адміністративний суд». «Кожна людина, чиї права власності порушено, може сюди звернутися », – написав про Офіс ПР Гончарук. На думку Гончарука, Офіс повинен працювати прозоро, ефективно, чесно і за його роботою зможе спостерігати кожен. Про це заявив Міністр юстиції України Денис Малюська. За його словами, Офіс протидії рейдерству є одним з найуспішніших проектів в боротьбі з рейдерством!

Однак, як виявилося, це далеко не зовсім так, а з точністю навпаки, як хотілося чиновникам Кабміну або ж це все фікція була задумана заздалегідь? Як бачимо, сьогодні це все перетворилося в роздутий непрозорий бюрократичний інструмент, де швидше за все проглядається корупційна складова. Журналісти з боєм прорвалися на засідання, подана скарга розглядалася на відкритому і якомусь закритому засіданні. Закрадається думка, а не в корупційний чи орган перетворюється цей офіс. Так як чорні реєстратори, нотаріуси та рейдери без проблем творять свої брудні справи, чхати хотіли на Малюську, Мін’юст, ОПР та інші органи, або ж вони теж мають частку, так як законослухняні громадяни позбавляються свого майна. Тепер подивимося, яким буде рішення комісії офісу протидії рейдерству, при тому, що нарікань на його роботу більш ніж достатньо. Наприклад, мер Глухова Мішель Терещенко постраждав від рейдерів і офіс протидії рейдерству просто умив руки. На кордоні з агресором відбуваються страшні речі, шляхом незаконних реєстраційних дій зміщують чинного міського голову, ось, що Мішель пише на своїй сторінці в ФБ по цьому приводу:

«Щодо рейдерства м. Глухова угрупованням регіоналів. Висловлюю уклінну подяку всім, хто весь цей час вболівав за долю нашого міста, що було захоплено купкою негідників, які підробили мою заяву, яку я не писав й на фейковом зібранні депутатів нібито на її підставі протиправно звільнили мене з посади (разом з секретарем міськради), після чого протиправно внесли за допомогою держреєстраторки ЖУРИКОВОЇ Юлії Ігорівни зміни до держреєстру (детальніше про зазначену ситуацію можна довідатися з моїх попередніх дописів)

Ми всі чекали на справедливе рішення Колегії так званого Офісу протидії рейдерству при Міністерстві юстиції України, хоча зазначена колегія максимально гальмувала винесення свого рішення, значно прострочив встановлений законодавством строк.

Але я був впевнений, що рішення буде винесене на нашу користь, оскільки Колегією були досліджені всі матеріали, які повністю підтверджують рейдерське захоплення (у тому числі трикратна (!) підміна реєстраторкою в реєстрі основних документів) Дивувала лише дивна затримка у ДВА МІСЯЦІ з моменту подачі заяви, в результаті якої рейдери встигли повністю захопити всі ресурси громади Глухова: звільнили членів моєї команди, розтратити весь бюджет з резервним фондом, перевели техніку з нашого ЖЕКу безоплатно на баланс своєї приватної фірми, тощо.

Сьогодні ж я довідався з наказу за підписом міністра юстиції України Дениса МАЛЮСЬКИ, що рейдерство цілого міста на кордоні з агресором НЕ Є РЕЙДЕРСТВОМ, оскільки держреєстраторка ЖУРИКОВА Юлія Ігорівна «приймала такі рішення відповідно до законодавства». Виходить, на думку міністра, держреєстратор може вносити будь-які зміни до держреєстру без перевірки наданих документів та повноважень особи, яка їх подає

Тому у задоволенні моєї скарги від 1.04.2020р. відмовлено.

Саме такий висновок ОДНОГОЛОСНО рекомендувала ухвалити Міністру ця Колегія у складі наступних осіб:

  1. ОНІЩУК Ольги Миколаївни, співголови Колегії (головуючої на засіданні, на фото), заступниці міністра юстиції з питань державної реєстрації
  2. КОЛОТІЛОВА Олександра Олександровича – секретаря Колегії, головного спеціаліста відділу розгляду звернень у сфері державної реєстрації бізнесу Управління розгляду звернень та скарг у сфері державної реєстрації Департаменту нотаріату та державної реєстрації
  3. ЖЕЛІНСЬКОГО Віталія Миколайовича – члена Колегії, заступника начальника управління – начальника відділу розгляду звернень у сфері державної реєстрації бізнесу Управління розгляду звернень та скарг у сфері державної реєстрації Департаменту нотаріату та державної реєстрації
  4. ДУБОВИКА Віктора Вікторовича – члена Колегії, заступника директора департаменту нотаріату та державної реєстрації – начальника управління розгляду звернень та скарг у сфері державної реєстрації Департаменту нотаріату та державної реєстрації
  5. БОНДАРЕНКО Віри – члена колегії, заступника директора департаменту – начальника управління нотаріату та фінансового моніторингу Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України

Панове, ВАМ НЕ СОРОМНО?

Я повернувся в Україну, на Батьківщину моїх Пращурів, прийняв українське громадянство та присвятив декілька років свого життя боротьбі за ГІДНІСТЬ та європейське майбутнє для прийдешніх поколінь точно не для того, щоб бачити як цією гідністю торгують молоді симпатичні люди на високих державних посадах.

Що ж… Скринька Пандори вами відкрита.

Для захоплення українських міст більше не потрібна зброя. Достатньо лише державної реєстраторки, яка прийме будь-які рішення «відповідно до законодавства» та змінить законно обраного громадою міського голову, а також інших керівників міста на потрібних комусь осіб.

Про яке верховенство ПРАВА, про які РЕФОРМИ та про яку ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ можне йти мова, якщо само міністерство юстиції відтепер легалізує рейдерство?! Проте для засліплення західних партнерів на гроші платників податків створило при собі цілу структуру з пафосною вивіскою – так званий «Офіс протидії рейдерству». То краще перейменуйте його на «офіс сприяння» та нікого не вводьте в оману!

За 5 років моєї каденції на посаді Глухівського міського голови, постійно перебуваючи «на барикадах» проти існуючої корумпованої системи, я бачив неймовірно багато свавілля на всіх рівнях. Але щоб відверто «чорне» нахабно перетворювали на «біле» на найвищому державному рівні – це верхівка безкарності й цинізму. Така держава не матиме майбутнього.

МЕНІ СОРОМНО І БРИДКО.

Це справжня ГАНЬБА.

https://www.facebook.com/hlukhiv.mer/posts/2515337015447776/

У цьому прецеденті створюється найголовніша небезпека, під загрозу потрапляє основна цінність демократичного суспільства – приватна власність, при якому кожен українець потенційно може стати банкрутом при простому натисканні клавіші комп’ютера будь-якого держреєстратора-свавільщика з будь-якої точки України, позбавивши права власності, наприклад, на житло або ж змінити законну владу в окремому місті, як наприклад в Глухові. У більш широкому розумінні це пряма загроза цілісності і незалежності України. І цим повинні займатися не шарлатани-антирейдери з ОПР, а відповідні співробітники СБУ, РНБО і / або інши відповідні органи включаючи прокуратуру. Тепер питання, навіщо нам такий орган антирейдерства за рахунок платників податків, який нічого не вирішує, а навпаки, плодить корупцію і схеми!?

Журналісти медійного проекту “Наша версія” уважно стежать за подальшим розвитком цієї скандальної ситуації і причетності до неї Офісу протидії рейдерству, розвиток подій дізнаєтесь з наших наступних публікацій …

Бюро журналістських розслідувань медійного проекту Наша версія

Путин нашел президента для Бессарабской народной республики.

Путин нашел президента для Бессарабской народной республики. Знакомьтесь: Александр Дубовой

Украинцы, мыслящие критично, подняли на смех план дестабилизации «Шатун».  С телеэкранов прямым текстом заявляют, что «Шатун» сидит на Банковой, а отнюдь не в Кремле. И эта тварь, якобы, повышает тарифы и заставляет чиновников воровать.  Но при этом никто не отрицает перманентную возню московского медведя в украинской песочнице. Эксперты-всезнайки даже называют следующие очаги напряжения – Херсонская область и Закарпатье. «Наша версия» имеет иную точку зрения. Мы уверены, что Херсон и Ужгород отложены на «потом», а сепаратизм совсем скоро проявит себя в украинской Бессарабии.

dubovoy_kand_prez_bnr__nv

Украинская Бессарабия занимает южную часть Одесской области и находится между Чёрным морем, Дунаем, Молдовой и Румынией. В Российской империи с 1812 года по 1917 год эта территория числилась Бессарабской губернией. На флаге губернии завоеватели нарисовали корову с красными рогами. По замыслу имперцев, бурёнка поила молоком Суворова, изгнавшего турок из крепости Измаил зимой 1790 года.

День взятия Измаила — 24 декабря – в путинской России отмечают как День воинской славы. Отмечают пафосно — с георгиевскими ленточками, пионерами в пилотках и прочими декорациями. А корова с окровавленными рогами в российских интернет-магазинах стала продаваемым патриотическим товаром.

voetorg_flag

Предсказуемо, что в 2014-15 годах Россия пыталась вернуть свои южные колонии. Но проект «Бессарабская народная республика» провалился. А Народная рада Бессарабии, на которую делали ставку сепаратисты, себя дискредитировала.

Сейчас на юге Одесской области живет около 600 тысяч человек. Чуть менее половины из них – украинцы; среди остальных наиболее заметны болгары, румыны, русские, греки и молдаване. Двести лет российской оккупации даром не прошли, и какая-то часть жителей стала симпатиками «русского мира». Они вдохновенно мечтают взорвать мосты через Дунай, чтобы с потрохами отдаться Московии.

Тем временем, после недавнего «кремлевского воскресенья» к власти в Молдове и Болгарии пришли пророссийские президенты. И это вслед за Венгрией, Сербией, Чехией и Словакией. Одна Румыния не скрывает своей озабоченности растущим влиянием России в регионе. Путин же потирает руки, представляя, как сломает румын через колено и заставит их себя уважать. В свете конфликта Румынии и Украины вокруг острова Змеиный, у Путина весьма приличные шансы.

Кум кремлевского карлика Медведчук после очередной тусовки в Москве вовсе слетел с катушек.  «Украинский выбор», транслирующий волю доморощенного дьявола, объявил о намерении провести в Болграде конференцию по проблемам Донбасса. Задумайтесь! Не в Днепре, не в Харькове и не в Киеве. Только в Бессарабии!..

Кто-то еще не раскусил планы Путина? «Наша версия» убеждена, что в марте-апреле 2017 года потомки Суворова снова пойдут на Измаил. Чтобы на этот раз стопудово создать Бессарабскую народную республику и водрузить флаг с «маньячной» коровой.

Но кого чекисты планируют поставить во главе БНР? Логика и журналистская интуиция подсказывают, что реальным кандидатом в президенты будущего псевдо-государства является экс-депутат Александр Дубовой.

Почему Дубовой?

Кремлевская методичка учит, что главой самопровозглашенной республики назначается местный, узнаваемый и внешне привлекательный человек без признаков увечья. Характер у марионетки должен быть взрывным и непредсказуемым. Весьма желательно, чтобы претендент имел садистские наклонности. В идеале — это амбициозный, харизматичный, но послушный болван. Этакий «митрофанушка», на которого собрана уйма компромата, чтобы держать его на «коротком поводке».

vozhdi_nr

Обратите внимание, лидеры Крыма и ДНР Аксенов и Захарченко в кремлевский шаблон полностью вписываются. Отвечает требованиям и глава ЛНР Плотницкий – с тем лишь исключением, что двойной подбородок и бурдюк под пиджаком не дают ему шансов стать плейбоем. И, если главари оккупированных территорий у многих украинцев уже сидят в печенках, то кандидату в президенты БНР Александру Дубовому еще предстоит познать всенародную ненависть.

Ожидаемый президент родился в Бессарабии, в 70 километрах от Измаила. Жизнеописание паренька выглядит пристойно: медицинское училище, юридическая академия, политехнический университет, работа над диссертацией. Затем: народный депутат, верующий благотворитель и успешный бизнесмен. Он же: почетный гражданин города Килия, глава Всеукраинской Федерации каратэ, продюсер и меценат. В честь Дубового даже названа одна из сельских улиц в Бессарабии.

Но прилизанные строки биографии, как водится, многое скрывают.

Правда такова, что юный Александр вместе с братом Сергеем в девяностых создал бригаду, которая выросла до организованной преступной группировки всеукраинского масштаба. Пытки, убийства, шантаж, торговля людьми, лютое рейдерство —  именно они, а не липовая кандидатская диссертация, вывели Дубового «в люди». Для защиты криминальной бизнес-империи от надоедливых судов и ненасытных регионалов Дубовому пришлось купить далеко недешевый депутатский мандат у самой Юлии Тимошенко. А потом еще и раскошелиться на храм, входя в доверие к влиятельному баптисту и будущему и.о. Президента Украины Александру Турчинову.

Хотя Юлия Владимировна, в свое время, очень и очень благоволила красавцу Дубовому, своим парнем в политическом бомонде он так и не стал. Хотя, казалось, после стояния за спиной у Юли на Майдане, дела у Бессарабского рэкетира пойдут в гору. Не сложилось.  Даже после того, как в закрепленном за ним округе на президентских выборах Дубовой выдал максимальный результат в пользу своей шефини, однопартийцы «кинули» его с депутатством.

UKRAINE-CRISIS/TYMOSHENKO-SPEECH

Тут, кому интересно, свою роль сыграл Юрий Луценко, набиравший мощь под крылом нового Президента. Дело в том, что как-то на людях Дубовой непредусмотрительно напомнил будущему генеральному прокурору о пьяных скандалах и дебошах, а также заявил о том, что хваленый «терминатор» все годы правления регионалов трепетно «держался за юбку Януковича». Ха-ха! Ну, не может Дубовой владеть собой, когда речь заходит о конкурентах по дерибану страны!

Вообще, взрывной характер Дубового много раз играл с ним злую шутку. Однажды при подсчете голосов он пытался задушить главу окружной избирательной комиссии. А недавно, как завзятый садист, накинулся на главного редактора интернет-сайта газеты «Нашей версии» (как будто это редактор заказывал DDoS-атаки на сайты Дубового, а не сам Дубовой подключал возможности штатных хакеров против неугодного сайта).

SONY DSC

После «кидка» соратников осенью 2014 года нерукопожатый Дубовой, кстати, едва закончив махинации с поставками бронетранспортеров в зону АТО, вышел из рядов «Батькивщины». Гений Турчинова подсказал ему занять место президента Торгово-промышленной палаты Украины. Дескать,  Витя Ковальчук из АП поможет с «говорящими головами», силовиками и судьями, а он, как глава РНБО, всех прикроет.

Нюанс состоял в том, что должность главы ТПП является выборной, а сама ТПП – негосударственной организацией с мировыми традициями. Это и помогло бизнесменам отстоять своего президента. Слаженный двухгодовалый «наезд» государственной машины оказался пшиком. Дубовой, по слухам, тогда ушел в длительный запой.

Кто не знает, Торгово-промышленной палате сильно помог покойный журналист Павел Шеремет. Павел первым выступил со статьей в защиту действующего руководителя ТПП, в которой дал недвусмысленную характеристику Дубовому. Менее чем через год Шеремета не стало. Организаторов взрыва автомобиля журналиста ищут до сих пор.  Дубовой, как «истинно верующий» человек, от причастности к убийству Шеремета открещивается.

Вот так — оказавшись без политической поддержки, потратив около полумиллиарда долларов на захват ТПП, Дубовой остался ни с чем. Он распродает киевские активы. И даже начинает вести переговоры о продаже любимого детища – гигантского клубного дома Renaissance elite apartment. Этот «архитектурный монстр» возведен на Печерске возле Ботанического сада, буквально, на костях местных жителей. Купить образчик непомерного жлобства вызвались толстосумы из российской энергостроительной корпорации «Союз», с которыми Дубовой много лет ведет выгодный бизнес.

monstr

В общем, после всех столичных перипетий Дубовой написал в Фейсбуке: «За все это время я так и не превратился в полноценный «винтик» в партийной системе. Мое сердце — с моей малой родиной. Бессарабия — моя партия и сфера моих интересов».

Неизвестно, какую роль в отъезде на родину своего старого кадра сыграла Юлия Тимошенко. Вполне возможно, что это она настойчиво порекомендовала Дубовому заняться бессарабским вопросом. Глядя на фотографию Юлии Владимировны с Путиным, представить можно многое.

12bddb6f19f1a9adaeca78bf372203e9

Так или иначе, но когда Александр Дубовой лишился внятных перспектив в политике и бизнесе, его наверняка подобрали и профинансировали идеологи «русского мира». Заметьте, ведь если раньше Дубовой ограничивался проведением в Бессарабии концертов Кобзона и группы «Любэ», то теперь он сам начинает петь дифирамбы «государству российскому» в собственных документальных фильмах. А, по сути, вести гибридную войну против Украины, вызывая у жителей Бессарабии гордость за «величие» утраченной империи.


Вживаясь в роль первого экранного персонажа Бессарабии, Дубовой системно работает в среде гражданских активистов, военнослужащих и школьников. Не так давно он вывез целую группу детишек полюбоваться Эйфелевой башней в Париже. Кто знает, может, по образцу «захарят» на Донбассе, в школах Бессарабии  появятся «дубовята»? «Нашей версии» очень бы этого не хотелось.  А вам?

bessarab

Вместо эпилога

На днях канал 1+1 показал увлекательный фильм «История головокружительного успеха Александра Дубового». Через считанные часы после появления фильм испарился с сайта телеканала и новостного портала УНИАН. Остался лишь небольшой анонс про героя ленты: «Он сколотил капитал, побывал депутатом парламента, построил дворец с лучшим видом в Киеве. Теперь его уважают и боятся».

skrins

«Наша версия» Дубового не боится и не уважает. Поэтому ей ничего не мешает сделать следующие предположения о причинах исчезновения видео:

  1. Дубовой в очередной раз задействовал свои кибер-войска против несговорчивых журналистов.
  2. Авторы фильма оказались «сговорчивыми» и, после получения нужной суммы, удалили фильм из Интернета.
  3. Руководители канала 1+1 и УНИАН после угроз физической расправы не стали испытывать судьбу.
  4. Дубовой через влиятельного посредника договорился с владельцем телеканала 1+1 о снятии фильма.
  5. Владельцу телеканала позвонил один из топ-чиновников и попросил «не чіпляти нашого хлопця».
  6. Владелец телеканала, имея политический интерес в развитии ситуации вокруг Бессарабии, сам распорядился удалить фильм об Александре Дубовом.

Все перечисленные версии косвенно указывают на то, что из Дубового делают главную публичную фигуру Бессарабии. Не для того ли, чтобы посадить его в кресло президента пока что несуществующей Бессарабской народной республики?!

P.S. Камера «Нашей версии» запечатлела Дубового сзади. Вот так без имиджмейкеров выглядит президент Федерации каратэ и святой благодетель земли Бессарабской…

SONY DSC

А тем временем в Интернете появилось досье выдающегося украинского рейдера Александра Федоровича Дубового, а у руководства телеканала 1+1 наши коллеги поинтересовались на каком основании был заблокирован сюжет программы «Гроші», посвященный взлетам и падениям Александра Федоровича…

document-page-001document-page-002   Автор: Альберт Острогов, «Наша версия»

ТПП, сбитый рейдер Дубовой и прокурорские страхи

Рейдерский захват Торгово-промышленной палаты Украины захлебнулся. Члены Президиума Палаты презрительно отвергли кандидатуру Александра Дубового – экс-бандита и экс-депутата, которого проталкивал топ-чиновник из Администрации Президентавместе с настоящими и бывшими функционерами из Блока Юлии Тимошенко.

+Dubovoy_dnepr2

Последним шансом Дубового был «подгон», который он намеревался сделать членам Президиума Торгово-промышленной палаты. Забронировав номера в столичном отеле «Хитон», одесский жиган заказал для членов Президиума банкет и «развлекуху». Каждый человек, уполномоченный голосовать на выборах президента ТПП, должен был проесть-попить 200 евро и бросить сытое тело на постельку в номере стоимостью 500 евро. Для лучшего сна к приглашенным должны были прийти «шахерезады», чтобы рассказать сказочку на ночь…

Hilton

Журналисты «Нашей версии», на всякий случай, пришли глянуть на эту разрекламированную бандитскую оргию. Но, как и предполагалось, ни один (!) руководитель территориальной ТПП на «хилтонский подгон» не клюнул. В самом деле, зачем образованным и самодостаточным людям посещать бандитскую «малину»?!

Эпопея с попыткой захватить власть в Торгово-промышленной палате длится уже около двух лет. «Нашу версию» заинтересовал размер бюджета рейдерской атаки Дубового. Методом экстраполяции такой бюджет был рассчитан. Оказалось, что он не намного меньше бюджета Одесской области, где Дубовой при помощи бит и братков сколотил первоначальный капитал.

 

Статьи расходов по проекту «ТПП», у.е.

  1. Вхождение в кабинеты высших эшелонов власти – 340 000 000, 000
  2. Мотивация органов прокуратуры – 38 000 000, 000
  3. Суды первой инстанции – 5 000 000, 000
  4. Суды высших инстанций – 110 000 000, 000
  5. Мотивация полиции и фискалов – 22 000 000, 000
  6. Гражданские акции (депутаты и «титушки») – 50 000 000, 000
  7. Подкуп ключевых лиц – 30 000 000, 000
  8. Реклама в СМИ – 10 000 000, 000
  9. Черный PR (в т.ч., DDoS- атаки) – 15 000 000, 000

Итого: $ 620 000 000, 000

 

Политики, которые двинули Дубового на повышение, наверняка были довольны такой расточительностью своего «клиента». Но, в конечном итоге, были разочарованы: потратив на рейдерский захват 620 миллионов долларов, Дубовой умудрился засветить своих покровителей и опозорить Украину на весь мир.

Таким образом, Дубовой получил самые высокие шансы стать «сбитым рейдером».

А дальнейшее развитие событий вокруг кресла президента ТПП во многом будет зависеть от ситуации в стране. И хотя политическая сила, которой прикрывается Дубовой, громогласно объявила  о своем переходе в оппозицию, это совсем не означает, что вопрос захвата ТПП снят с повестки дня. Украинцы знают: если правоохранительный маховик запущен, то остановить его трудно – гораздо труднее, чем поменять генерального прокурора.

Не получив команду «Фу!», прокурорские продолжают глумиться над Торгово-промышленной палатой. Находят какие-то нарушения методических рекомендаций  по бухгалтерскому учету и «шьют» руководству крымский сепаратизм. Письма, в которых они ищут оправдания своей юридической свистопляске, прокуроры подписывают втроем. Получаются весьма забавные рожицы. Но не будем их строго судить: сообща ставить подписи, как и умирать, не так страшно.

+image1

Источник: http://n-v.com.ua/

Моє звернення до української влади

Депутат Києво-Святошинської райради звернувся до Порошенка за допомогою

За матеріалами інтернет-видання ПравдаТут.com., починаючи з 30 листопада 2013 року, що якоюсь містично або закономірно збігається з датою початку Майдана, громадянка Приходько Ірина Вікторівна за замовленням, співучастю та підтримкою правоохоронних органів систематично, а вірніше, у режимі «нон-стоп» займається вимаганням, тиском та руйнуванням діяльності бізнесу депутата Києво-Святошинської районної ради Костянтина Бєдового, який звернувся до Президента України з проханням про допомогу.


Президенту України
пану Порошенко Петру Олексійовичу
Адміністрація Президента
01220, м. Київ,
вул. Банкова, 11,


Копія: Київському міському голові, Голові
Київської міської державної адміністрації
пану Кличко Віталію
Володимировичу
Київська міська рада
01044, м. Київ,
вул. Хрещатик, 36

Генеральному прокурору України
пану Яремі Віталію Григоровичу
Генеральна прокуратура
01601, м. Київ,
вул. Різницька,13/15

Голові Служби безпеки України
пану Наливайченко Валентину
Олександровичу
Служба безпеки України
01601, м. Київ,
вул. Малопідвальна, 16


Міністру внутрішніх справ
України
пану Авакову Арсену
Борисовичу
Міністерство внутрішніх справ
01601, м. Київ,
вул. Академіка Богомольця, 10


Скарга


  Шановний пане Президент!

Звертаюсь до Вас, як гаранта Конституції України, як Президента, який очолив нашу державу для всіх нас вкрай важкий час, але ж одночасно це час очищення України від злочинного режиму та беззаконня влади, надій, реформ, втілення антикорупційної політики, якої так прагнув і відстоював Майдан!

Я, Бєдовой Костянтин Анатолійович, патріотично налаштований громадянин України, є активним учасником Майдану, адвокат, реформатор, починаючи з 2010 року депутат від опозиційної партії «УДАР», голова фракції партії «УДАР» Києво-Святошинської районної ради VI скликання та одночасно голова партійного осередку Києво-Святошинського району Київської області.
Народився й виріс у Києві. Одружений, батько чотирьох дітей.
Керуючись положеннями статей 102, 106 Конституції України, звертаюсь до Вас з цією скаргою стосовно грубого порушення вимог ст. 19 Конституції України певними посадовими особами шляхом зловживання службовим становищем і нехтування засадами дотримання законності, шантажу, погроз, залякування, приниження честі та гідності в цілях завдання мені значної матеріальної шкоди, знищення мого бізнесу, підривання моєї репутації, розв’язування та провокування політичних конфліктів та переслідувань, а також вимагання, що підтверджується фактами, викладеними в даній скарзі.
Цією скаргою маю намір повідомити про складений та одночасно продовжуваний злочин, який відбувається проти мене, мого бізнесу, членів моєї родини та інших осіб. Так, продовжувальним визнається злочин, який складається з кількох тотожних злочинних діянь, що спрямовані до загальної мети та утворюють у цілому єдиний злочин, а складовий злочин - це злочин, який складається з двох або більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх відокремлено (ізольовано), являє собою самостійний злочин, але які внаслідок їх органічної єдності утворюють один одиничний злочин, який охоплюється ознаками однієї статті КК. Отже, всі злочинні діяння, викладені нижче, мають саме такі ознаки.
Так, я є єдиним засновником ТОВ « Стоматологічна поліклініка №3», сумлінно сплачую усі збори та податки. Приміщення стоматологічної поліклініки є моєю власністю, розташоване в будинку за адресою: м. Київ, вул. А.Антонова,4 корпус 1, починаючи з 1964 року, вся дозвільна документація поліклініки оформлена відповідно до вимог діючого законодавства. Отже, ніяких зауважень, застережень та претензій зі сторони відповідних державних контролюючих органів України щодо порушень моє підприємство до листопада 2013 року не мало і не могло мати.
Однак, починаючи з 30 листопада 2013 року, що якоюсь містично або закономірно збігається з датою початку Майдана, громадянка Приходько Ірина Вікторівна за замовленням, співучастю та підтримкою правоохоронних органів систематично, а вірніше, у режимі «нон-стоп» займається вимаганням, тиском та руйнуванням діяльності поліклініки.
Так, громадянка Приходько та угрупування людей, особистості яких й по сей день не встановлені, на протязі восьми місяців систематично:
- руйнують та псують майно поліклініки та співробітників: вибивалися двері, обрізалися кабелі та аварійні зливні труби, розбивалися вікна, через які в приміщення вкидалися фекалії, відходи, сміття, виламувалася огорожа приміщення, зламали козирок над підвальним приміщенням, наносили подряпин на автотранспорт співробітників поліклініки та інше;
- відбувається тиск, погрози, приниження: ображають мене, робітників, відвідувачів за національними, фізичним, професійними, політичними ознаками, нецензурна лайка, погрожують кримінальними розправами та переслідуваннями, зводять наклеп щодо зараження хворих СНІДом та венеричними захворюваннями, шляхом шантажу та погроз вимушують жильців будинку писати наклепи чи підписувати завідомо неправдиву інформацію;
- скоюють напади на співробітників та відвідувачів: неодноразові відштовхування лікарів від пацієнтів під час лікування, що є небезпечним для життя і здоров'я як відвідувачів, так і медперсоналу, а також фізичні дії: виштовхування, хватання, притискання із застосуванням сили, в приміщенні навіть запалювались коктейлі «Молотова»;
- займаються самоуправством: встановлення паркомата, який перекрив проїзд до поліклініки, блокування вхідних дверей;
- звертаються у всі контролюючи органи влади, надаючи свідомо неправдиву інформацію про неіснуючі порушення з боку мене, поліклініки, лікарів, що призводить до несанкціонованих перевірок, які паралізують роботу поліклініки.
Всі ці факти, які були викладені мною, пацієнтами поліклініки, робітниками, жителями будинку під час викликів 12.12.2013 року, 12.02.2014 року, декілька разів протягом березня 2014 року, 30.04. 2014 року, у червні 2014, 13. 07. 2014 року та безліч викликів правоохоронців у нічний час, запротокольовані працівниками Солом’янського РУГУ МВС України у м. Києві.
На особисту увагу відносно дій Приходько І.В. заслуговує той факт, що Приходько І. ніколи не була зі мною знайома, ніде раніше зі мною не зустрічалася, але зареєструвавшись у будинку, в якому знаходиться поліклініка, 30 листопада 2013 року з’явилась у поліклініку з наголосами та погрозами, що я «зрадник Вітчизни», «клятий «ударовець», які переростали в «майданутого», «пересаджаємо тебе та усю вашу «свору Кличківьку», тобто з самого першого дня тиску та залякування дії громадянки Приходько мають характер замовлення виключно мене як політичної фігури, ціллю яких є насамперед провокації щодо усієї партії «УДАР», особисто Кличко Віталія Володимировича, підрив моєї особистої, партійної репутації, залякування опозиційних активістів та вимагання матеріальних благ.
Окрім цього, Приходько І.В., її чоловік (який є адвокатом) та робітники правоохоронних органів весь цей час вимагають придбання мною для громадянки Приходько трикімнатної квартири, повторюючи «що я таки придбаю їм цю квартиру раніше чи пізніше, бо сили її покровителів, зв’язків та домовленостей достатньо, щоб знищити, «нагнути», «закрити» навіть «друзів Кличка».
В свою чергу, мною особисто, колективом поліклініки та жителями будинку, в якому розташована поліклініка, були направлені неодноразові, систематичні звернення у виді заяв, скарг до Соломенського РУГУ МВС України в м. Києві, на які до липня 2014 року не тільки не було мір реагування, не було навіть відповіді, доки до керування Соломенським РУГУ МВС в м. Києві не прийшов Жуков Б.В., яким вже приймаються відповідні заходи. Особливо звертаю увагу на бездіяльність та протиправні дії начальника Соломенського РУГУ МВС України в м. Києві Моренця І.В., який в період з листопада 2013 року по травень 2014 року тиснув на мене, повністю підтримуючи злочинну діяльність Приходько І.В., через сторонніх осіб вимагаючи купівлі трикімнатної квартири, жодним чином не реагуючи на наші звернення, звернення жильців. Проте вже зараз полковник міліції Моренець Ігор Володимирович пішов на підвищення й займає посаду начальника Голосіївського районного управління ГУМВС України в м. Києві, тобто очолив один з трьох центральних районів столиці. Тоді чому в той час, коли наша держава продовжує платити надто непомірну ціну за кожен крок власних свобод, має мрією очищення українського суспільства від шахраїв, бюрократів, мародерів, організованої злочинності, корупціонерів та так званих злочинців у мантіях різноликих державних посадовців, всі ці служителі злочинного режими тільки закріплюють свої позиції в державі?!
Мабуть, саме тому, в свою чергу, громадянка Приходько І.В. чомусь має прав і охороняється Конституцією України більше за мене, і її «законні» інтереси та протиправні дії «дуже цікавлять, турбують і охороняються» представниками державної влади на вищому рівні відповідно всіх вимог законодавства навіть по «покращеній схемі реагування».
Так, відповідно звернення Приходько В.І. до прокуратури, окрім громадянки Приходько, її «банди» та правоохоронних органів, з метою травлення та вимагання за останні три місяці поліклініку «відвідали» та «зацікавились» її діяльністю наступні посадовці та організації, дії яких є беззаконними та протиправними:
- 18.04.2014 року невстановлені особи, назвавшись співробітниками ДСБЕЗ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві, а саме Басараб Сергій Анатолійович, Яроцький Миколай Олегович, без яких-небудь пояснень прийшли до поліклініки, почали оглядати приміщення, в тому числі заходили до кабінетів під час лікування пацієнтів, склали протоколи і акти відносно поліклініки та ФОП Калашник В.А., ФОП Пархоменко О.А., ФОП Семенистого Р.А., жодного документу не дали для ознайомлення та не залишили копії;
- в середині червня 2014 року поліклініку «відвідав» представник ПАТ "Київенерго", відокремлений підрозділ "Київські тепломережі", Марченко А.О. перевіряв підключення до гарячого водопостачання з метою встановлення факту крадіжки гарячої води. На прохання пред’явити документи, підтвердити свої повноваження відмовився, упевнившись, що в поліклініці немає централізованої гарячої води, тому що вона обладнана бойлерами, погрожував «окремим» розслідуванням та поверненням;
- 1 липня 2014 року в ході перевірки головним спеціалістом Солом’янського відділу Голосіївського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у м. Києві Іваницькою Людмилою Михайлівною було складено протокол про порушення санітарних норм, а вже 2 липня 2014 року Головним державним санітарним лікарем Голосіївського, Святошинського, Солом’янського районів м. Києва було винесено постанову про накладання штрафу у розмірі 204,00 грн., однак переслідування вищевказаним Головним лікарем Матвієнко Аллою Павлівною продовжуються у виді погроз, вимагання та шантажу;
- 4 липня 2014 року Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у м. Києві в особі представників Отачук О.В., Колесник О.А. намагалися зафіксувати неіснуюче розкрадення тепло- та електроенергії шляхом позапланової перевірки.
Із всієї цієї нескінченної черги «охоронців законності та порядку» особливої уваги заслуговує Новицький Дмитро Юрійович – директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, який 1 липня 2014 року в складі комісії з 12 осіб, в тому числі: Кеба Ніна Василівна - головний спеціаліст відділу контролю експлуатації житлового господарства управління контролю експлуатації житлово-комунальної інфраструктури Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, Гавриляк Михайло Іванович - головний державний інспектор Управління контролю будівництва об’єктів у сфері житлово-комунального господарства та ще дев’ятеро інших представників, в тому числі Солом'янської РДА, ЖЕКу, намагався без жодних повноважень закрити заклад. Верхом цинізму і беззаконня є те, що такий «непрофесійний шахрай-виконавець замовлень» як Новицький Д.Ю., прикриваючись владними повноваженнями, дуже впевнено та рішуче заявив працівникам поліклініки , що особисто мер Києва Віталій Кличко поклав на нього зобов’язання «невідкладно, дуже жорстко розібратися й вже сьогодні закрити поліклініку». І тільки тому, що я є другом Кличко Віталія Володимировича більш ніж 20 років і маю можливість зателефонувати йому особисто, щоб швидко переконатися в неправдивості слів й дій Новицького Д.Ю., в мене випал «шанс» не дати змоги шайці шахраїв та перевертнів в державній амуніції зачинити мій бізнес, яким я займаюся майже 10 років! І як важко мені, людині, яка є реформатором в нашій державі, борцем за справедливість, відчувати і усвідомлювати, що будь-який інший громадянин нашої країни, який «не має мобільного зв’язку з мером» залишається беззахисним, приниженим, переслідуваним злочинними виконавцями державної влади, які будь-якою ціною виконують поставлені кимось або власні злочинні цілі! Про діяльність Новицького Д.Ю. також можливо ознайомитись в мережі Інтернет (http://kp.ua/politics/440652-v-meryy-otkreschyvauitsia-ot-uchastyia-v-antyterrorystycheskoi-operatsyy, ).
Як видно з хронології подій, фактично кожного дня робітники поліклініки чи відбиваються, чи барикадуються, чи захищаються від штурму «банди» Приходько І.В., чи приймають участь в нескінченних безпідставних перевірках органів влади щодо роботи поліклініки, яка майже паралізована, якщо не сказати «нейтралізована».
В результаті викладених фактів беззаконня посадових осіб та особисто громадянки Приходько, її чоловіка та співучасників вимагання, а також бездіяльності правоохоронних органів страждає не тільки мій бізнес, матеріальний статок моєї родини, але й спокій, впевненість в завтрашньому дні, заробіток 40 співробітників поліклініки, які не тільки несуть матеріальні витрати по відновленню пошкодженого майна, втрачають пацієнтів, прибуток, але й постійно зазнають вимагань у вигляді хабарів з боку посадовців майже всіх органів влади.
Хотілось додати, що з того самого часу, як я почав активно займатися політичною діяльністю, був обраний депутатом Києво -Святошинської районної ради Київської області від опозиційної партії, мене весь час тиснули та переслідували прихільники старої влади, в тому числі голова «Партії Регіонів» в Києво-Святошинському районі Фадєєв Ігор Геннадійович, який погрожував знищити мій бізнес, зганьбити мене, мою сім’ю. Його «пророцтва» й погрози було втілено в життя: так, було знищено у 2011 році мій ресторанний бізнес, підпалено і спалено до тла ресторан «Опалкова хата», в якому я був одним з засновників, в грудні 2013 року зламано мій особистий e-mail, з метою шантажу і розповсюдження особистої інформації. А ось дійсно шокуюче сталося в жовтні 2013 року - наруга над могилою мого сина та двох моїх бабусь, з приводу чого мною було подано відповідну заяву до Святошинського РУГУ МВС України у м. Києві, заходів реагування на яку я не дочекався й до нині. Однак, замість захисту й допомоги, незабаром я «отримав» замовний матеріал в Інтернеті про те, що «помічник Кличка - Бєдовой під прикриттям партії «УДАР» організує «могильний бізнес», захоплює цвинтар та планує заробляти на смерті». Про нескінчене поливання брудом в провокаційних статтях мене, моєї доньки та всієї родини, які порочать честь та гідність я й писати не стану.
Безсумнівно, що поштовхом для активного переслідування мене, моєї родини, бізнесу стало моє офіційне призначення в 2012 році помічником-консультантом народного депутата, лідера партії «УДАР», нинішнього мера Кличко Віталія Володимировича, який є моїм другом з 1990 року. Одночасно я є радником начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України та починаючи з 1996 року по 2009 рік я отримав від Міністерства оборони України та ГУР МО України декілька відзнак: подяк, нагород, грамот, цінних подарунків за значний особистий внесок, високі досягнення, сумлінну роботу . Саме завдяки тому, що я займаю вищезазначену посаду восени 2013 року до мене звернувся патріотично налаштований старший офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони України, який повідомив мені про те, що мною зацікавився генерал-лейтенант Сергій Валентинович Ганжа, начальник Департаменту захисту національної державності СБУ, більш відомого як департамент "Т" (політична охранка ), який викликав з цього приводу начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, начальника Управління власної безпеки та інших керівників, з метою збору інформації, пошуку компромату, та те, що відносно мене порушені контррозвідувальні справи та організовані спецоперації та заходи щодо переслідування мене. Начальника ГУР МО України викликали також до АП з цього-ж приводу . На питання, з чим я пов’язую цю зацікавленість, я відповів: з давньою дружбою з Віталієм Кличком, моєю політичною та громадською діяльністю. Таким чином, вже в листопаді 2013 року почалося активне переслідування та тортури.
Окрім цього, я знаю, що моя справа не є одиничним випадком, а я не є випадковою жертвою, - це система, в якій кожного дня утискають права людини, прикриваючись повноваженнями влади. І дуже важливо в той час, коли громадяни доведені до відчаю, зневіри в закон, владу, коли вже не має сил боротися з злочинною системою, щоб чиновники злодії, прикриваючись лозунгами «Мені Президент …, мені Міністр…, мені Мер … само особисто наказав когось закрити, щось забрати, кудись посадити», умисно не руйнували Вашу репутацію, репутацію мера, нової влади та ті паростки довіри, які так важливі для майбутнього.
Тому весь цей час мене турбує питання, що робити в цій ситуації з «ганжами, моренцями, новицькими, приходьками» звичайному громадянину, який не є депутатом, не має мобільного зв’язку з мером, не має впливових друзів, не має нагород, звань, не є адвокатом, який може себе захистити, не має доступу до інформації, не має штату робітників, щоб хтось вів безкінечну переписку, робив запити, надавав відповіді на незаконні перевірки посадовців, писав заяви, бігав, телефонував правоохоронцям з метою захисту своїх прав, не має грошових коштів для відновлення свого злочинно пошкодженого майна. Це питання для мене найскладніше, тому що в ході роздумів над ним я розумію, що якщо я зі своїм положенням і статусом себе відчуваю «сам на сам» з довго триваючим злочином, який не може ніхто припинити, то пересічний громадянин нашої країни мабуть й зовсім не витримає такого тиску, тому дуже сподіваюсь, що зараз в країни втілюються ті реформи, які дають змогу нашій державі зробити переломний крок у бік гарантування безпеки, захищеності, стабільності кожному громадянину нашої країни.
Отже, в моїй справі наявні факти прояву політичного переслідування і корупційна складова, але розслідування таких питань перебуває за межами моєї компетенції.
Наведені факти жодним чином не претендують на вичерпність, а викладена інформація по справам - на повноту. Кінцевий висновок може бути зроблений після детальної перевірки та доопрацювання наведених фактів відповідними контролюючими органами, тому до скарги надаю тільки існуючи у мене документи.
І ще, шановний Петро Олексійовичу, я дуже сподіваюся, що завдяки припиненню свавілля посадових осіб та державних службовців, притягненню винних до відповідальності ми разом зможемо досягнути того, щоб існуючий в державі і суспільстві правопорядок ґрунтувався на певних принципах, передбачених Конституцією і законами країни, зокрема на принципах демократизму, гуманізму, соціальної справедливості, конституційності, законності тощо. Саме держава мусить бути гарантом належної реалізації передбачених Конституцією прав і свобод громадянина й неприпустимості втручання в життя і діяльність громадян, тобто захищати від свавілля, беззаконня, самоуправства, зловживання та злочинних рішень органів державної влади та їх посадових осіб.
На підставі викладеного прошу Вас особисто:
1. Розглянути мою скаргу.
2. Вжити необхідних заходів для проведення за цією скаргою ретельної перевірки органами Прокуратури України за додержанням законності та належного виконання своїх службових повноважень посадовими особами Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві, Головного управління Держсанепідслужби у місті Києві, структурних підрозділів КМДА, Державної екологічної інспекції у м. Києві та інших організацій, причетних до беззаконня з витребуванням всіх належних доказів стосовно цієї скарги.
3. Вжити необхідні заходи з перевірки органами Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ своїх структурних підрозділів щодо оперативних та технічних заходів переслідування, які проводилися відносно Бєдового Костянтина Анатолійовича Департаментом захисту національної державності Служби безпеки України та особисто генерал-лейтенантом Ганжою Сергієм Валентиновичем, колишнім начальником СБУ, та з зобов’язанням надати мені результати перевірки.
4. Забезпечити об'єктивність і відкритість при розслідуванні фактів, викладених в скарзі.
5. Забезпечити якнайшвидше вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності за невжиття посадовою особою заходів по припиненню злочинного діяння (злочинної бездіяльності) підлеглого або підконтрольної службової особи, перевищення службових повноважень, службову недбалість, приховування злочину, переслідування фізичної і юридичної особи, шахрайство, тощо відповідно до вимог діючого законодавства та відшкодування завданих поліклініки та її робітникам матеріальних збитків.

6. Повідомити мене про результати розгляду заяви.


Додатки:

1. Копія заяви жительки Євгенівої Л.Х. від 08.11.2014 року на 1 стор.;
2. Копія заяви жительки Штейн Т.М. від 08.11.2014 року на 1 стор.;
3. Копія колективної заяви начальнику Соломянського РУ ГУМВС України у м.Києві від 12.02.2014 року на 1 стор.;
4. Копія колективної заяви начальнику Соломянського РУ ГУМВС України у м.Києві від 03.03.2014 року на 1 стор.;
5. Копія колективної заяви начальнику Соломянського РУ ГУМВС України у м.Києві від 05.03.2014 року на 1 стор.;
6. Копія заяви Штейн Т.М. начальнику Соломянського РУ ГУМВС України у м.Києві від 05.03.2014 року на 1 стор.;
7. Копія заяви Усенко О.В начальнику Соломянського РУ ГУМВС України у м.Києві від 09.04.2014 року на 1 стор.;
8. Копія колективної заяви робітників поліклініки начальнику Соломянського РУ ГУМВС України у м. Києві від 23.04.2014 року на 2 стор.;
9. Копія заяви Бєдового К.А. начальнику Соломянського РУ ГУМВС України у м.Києві від 23.04.2014 року на 3 стор.;
10. Копія заяви жительки Сенько Т.М. начальнику Соломянського РУ ГУМВС України у м.Києві від 23.04.2014 року на 1 стор.;
11. Копія припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у м.Києві № 08/11-21 -352 від 04.07.2014 року на 2 стор., копія акту здійснення заходу з державного енергетичного нагляду №08/11-21-90 від 04.07.2014 року на 7 стор.;
12. Копія скарги Бєдового К.А. начальнику Соломянського РУ ГУМВС України у м.Києві від 14.07.2014 року на 2 стор.;
13. Копія листа Державної екологічної інспекції у м. Києві за №4019-08/20 з копією Акту №08/1166 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на 8 стор.;
14. Копія протоколу про порушення санітарних норм №265 від 01.07.2014 року на 2 стор., копія постанови про накладання штрафу ДСЕСУ №265 від 02.07.2014 року на 1 стор., копія акту санітарно-гігієничного обстеження об’єкта ДСЕСУ від 01.07.2014 року на 3 стор.
15. Цифровий носій інформації (компакт –диск) з відеоматеріалами.



З повагою,
депутат Києво-Святошинської
районної ради Київської області VI
скликання від партії «УДАР» Бєдовой Констянтин Анатолійович