Вірш до загиблого на Грушевського. Білий вірш.
- 22.01.14, 13:16
На Аскольдовій могилі Український цвіт!
П. Тичина
Мені хочется кричати, але я не маю голосу,П. Тичина
Хочу плакати, але не маю сліз.
Я йду туди, де ти лежав і ледь дихав,
Там увірвалось твое життя, друже.
Звідки поцілили в тебе вони,
Хто скерував ті кулі?
Хіба так важливо?!
Я вже знаю, як ти посміхаєшся,
Пєш каву, їси чи спиш.
Памятатиму як ти посміхаєшся,
посміхаєшся одними лише очима.
Я ходитиму там, де ти лежав,
І думатиму замість тебе і буду жити.
Буду цілувати дівчат і стояти в черзі до каси.
Я запамятаю тебе таким, що посміхається лише очима..
11