10 років... без трьох тижнів...
- 30.05.13, 14:46
...просто згадалось...
Сьогодні збиралась поїхати у бібліотеку (давно там не була, а захотілось і потрібно деякі речі дізнатись).
Тому трохи змінила задум, поїхала у іншому напрямку, але теж у справах.
А потім зайшла на ринок - поповнити запаси у холодильнику...
...вже і не збиралась далі гроші витрачати - не встояла)
це мої улюблені)
не уявляю квітів, красивіших за волошки))
У мене немає фото цих квітів, тому вирішила зробити декілька знімків
на підвіконня останнім часом прилітають голуби, і я їх годую хлібними крихтами...
Ось і зараз потрапив один з моїх знайомих у об"єктив, цікавий такий))
Дивилась на квіти, і згадала один день зі свого життя.
Тоді для мене то було справжнім ударом долі... зараз так смішно) У житті трапляються речі набагато гірші...
У нас іспит був, з фізики.
Перший курс, другий семестр, останній іспит.
Три попередні - "відмінно", а на останній, судячи за все не вистачило сил...
...мене відправили на перездачу.
Пам"ятаю той день, наче вчора. Назавтра мають приїхати батько і брат, щоб погуляти столицею і допомогти мені з валізами їхати додому,... а тут таке...
Я йшла по бул. Л.Українки, перейшла дорогу, а там вхід у станцію метро, на Печерську..
Дівчина чи старша жінка, вже не пам"ятаю хто, продавала волошки...
І тоді я купила букет.
Йшла пішки у гуртожиток і думала, що робити далі...
Про те, що я не здала іспит окрім подруг з універу, знало лише три людини: мама, тато і брат.
Я потім своїм однокласникам півроку брехала, що отримую підвищену стипендію...
Перездачу назначили на 27 червня. Я отримала "п"ять". Заслужено, як я вважаю, бо реально вивчила все.
Але на отримання стипендії це, на жаль, не вплинуло ніяк....
Купила сьогодні букет... і згадала...
3
