Інтернет розвивається шаленими темпами, жодні передбачення про його розвиток не виправдовуються, хіба що помножені на 10 і приправлені елементами фантастики. Більше двох років назад писав про Перспективи розвитку українського сегменту Інтернету, де зазначав: "інвестиційна привабливість інтернет-сайту (порталу, соціальної мережі) визначається його добовою відвідуваністю. Логічно, чим вища відвідуваність, тим інвестиційно сайт є привабливішим - довольні власники, довольні інвестори від прибутків на біржах."

Тепер хотів би розвинути свою думку і сказати, що так само інвестиційна привабливість мови визначається інтенсивністю її використання. Українська мова в Інтернеті все більше розповсюджується, займаючи нові простори. Це бачимо ми - українці, але чи бачить це світ? Як представлена українська мова у глобальному вимірі? Є цікава стаття - Alexa Rank. Український вимір, в якій описується використання глобального лічильника відвідуваності сайтів від Amazon Алекса.

Alexa Rank показує певний якісний показник відвідуваності різних сайтів, якими користуються у глобальному вимірі. Безумовно перші позиції в рейтингу ТОП-500 займають американські, англійські, російські, німецькі, китайські, арабські та японські сайти. З українських сайтів у глобальному рейтингу є тільки Yandex.ua (427 місце) та Google.com.ua (213 місце), які мають лише українські домени, а за своєю суттю є дочірніми сайтами іноземних компаній. Наприклад Польща представлена у глобальному рейтингу наступними сторінками: google.pl (82 місце), onet.pl (209 місце), allegro.pl (210 місце), wp.pl (276 місце), gazeta.pl (487 місце). Для порівняння можна взяти й менші держави, такі як Чехія, яка також представлена у  глобальному рейтингу власними порталами (наприклад чеський seznam.cz (418 місце)).

Найближче до світового рейтингу ТОП-500 наблизилися такі українські портали як ukr.net (Україна - 11 місце, світ - 1285), telegraf.com.ua (Україна - 16 місце, світ- 1786), pravda.com.ua (Україна - 18 місце, світ - 1192), rozetka.com.ua (Україна - 19 місце, світ - 2394), censor.net.ua (Україна - 20 місце, світ- 1075), korrespondent.net (Україна - 25 місце, світ - 1653), bigmir.net (Україна - 31 місце, світ - 3069), tsn.ua (Україна - 40 місце, світ - 2767). Як бачите, переважно це УКРАЇНСЬКІ, але РОСІЙСЬКОМОВНІ сайти, в яких є лише одна версія сторінки. Дискримінація? ТАК! Більше того, ці сайти навіть не війшли у ТОП-1000 світового рейтингу. Але зараз не про це мова. Навіть наш портал i.ua в Україні займає 17 позицію, а в світі 1982. Погодьтеся, для заявлених у світі носіїв української мови у 50 мільйонів вищенаведені позиції підходять для народу, кількість якого не перевищує 10 мільйонів. Але чи все так погано?

Як зазначає автор вищезгаданої статті - причина низького рейтингу українських сайтів полягає у користувачах та їхніх браузерах. Alexa рахує відвідуваність лише в тому випадку, коли в браузері є встановлене розширення Alexa Sparky. Повірте, після того як я встановив це розширення - всі мої улюблені сайти (перелік нижче), які я регулярно відвідую, почали рости в українському та світовому рейтингах. Найбільшого успіху на мою думку досяг сайт hurtom.com, який набирає шаленої популярності в останні місяці. У світовому рейтингу він представлений ще досить слабо, але в Україні йому вдалося ввійти в ТОП-500 Україна і зайняти 248 позицію. Так само з UaToday, з Громадським Телебаченням та Еспресо.ТВ.

Автор статті "Alexa Rank. Український вимір" пояснює: "ви встановлюєте в свій браузер дане доповнення, потім при заході на будь-який сайт це доповнення визначає, що це за сайт і відсилає повідомлення на головну сторінку alexa. Наприклад, якщо у вас встановлено цей додаток, то ви, при заході на мій сайт, підвищуєте місце сайту в топі Alexa."

Також потрібно зазначити, що Алекса це західний винахід і користуються ним в переважній більшості західні користувачі, хоча Росія, Індія, Бразилія та Китай не відстають (BRICS все-таки :) ). І знову пояснення з вищезгаданої статті: "Штати і Європа масово користуються цією статистикою. А Україна, яка раінше була в активній орбіті російського інтернету, практично майже не користувалася цією системою. В результаті на прикладі останніх подій бачимо, що наші ж українці, які заходять з комп’ютерів зі штатів і Європи активно піднімають статистику і популярність наших українських сайтів. А що можемо зробити ми? Все дуже просто. Ставите доповнення і світ починає потрохи дізнаватися про Україну. Нам це нічого не коштує, а от в світі по-трошки наші українські сайти будуть мати все вищі позиції. Це буде далеко не зразу, але навіть якщо всього 100 людей прочитає цю статтю і поставить доповнення, то це допоможе не одній тисячі сайтів покращити свій рейтинг, оскільки статистична система дізнається, що є якісь нові сайти, на які виявляється ходять люди."

На завершення потрібно сказати, що портали у нас є, ними лише потрібно користуватися активніше і тоді світ дізнається про нас - про нашу мову, про наш сектор IT, про наші можливості тощо. Не гайте часу - встановлюйте простий додаток Алекси і піднімайте рейтинг своїх улюблених сайтів як в Україні, так і в світі.

P. S. Рекомендований перелік сайтів, на які варто заходити ПЕРМАНЕНТНО:

zbroya.info - Українська Асоціація Власників Зброї
google.com.ua - Пошукова Система Українською Мовою
ukr.net - Всі Новини України (відкрийте свою поштову скриньку тут!)
i.ua - без коментарів (навіть iPhone не звучить на гарно :) )
hotline.ua - Порівняння цін
watcher.com.ua - про маркетинг, піар та комунікації в інтернеті
finance.ua - Фінанси України
hromadske.tv - Громадське Телебачення України
uatoday.tv - English-language 24hr TV channel focusing on Ukraine
ua-ekonomist.com - Український Журнал Економіст
ukrinform.ua - Новини України та світу. УКРІНФОРМ
svit.in.ua - Руське Православне Коло
rukotvory.com.ua - Українське народне мистецтво/Рукотвори
ridna.ua - Рідна Країна. Світоглядний Портал
neprote.com - Неформально Гуртом про техніку
nakachka.org.ua - Простими словами про складні речі в бодібілдингу
hurtom.com - сайт підтримки всього українського!
day.kiev.ua - Газета День
uz.gov.ua - Офіційний веб-сайт Укразалізниці
aratta-ukraine.com - Національний портал АРАТТА. Вікно в Україну
inspired.com.ua - Джерело натхення
tvi.ua - Завжди з Тобою!
ar25.org - Народний Оглядач
chytomo.com - Культурно-видавничий проект
tyzhden.ua - Український Тиждень
vidia.org - Медіа-портал української діаспори
novosti.dn.ua - Новости Донбасса
veselyk.com - Гуртом Форум
mil.in.ua - Український мілітарний портал
mil.gov.ua - Міністерство Оборони України
litopys.org.ua - Ізборник. Історія України
mma.org.ua - Федерація змішаних єдиноборств України
texty.org.ua - Тексти для думаючих людей
unn.com.ua - Українські Національні Новини
mesoeurasia.org - Портал етноантропології, геокультури та політфілософії
madeinua.org - Зроблено в Україні. Каталог українських виробників
ukroboronprom.com - Державний концерн УкрОборонПром
ridens.com.ua - Блог для сучасний Українців
terytoriya.com.ua - Територія Твого Розвитку
djerelo.com - Шпаргалки до усіх предметів
blogosphere.com.ua - Українська Блогосфера

В День Незалежності я не ходив на центральну площу міста, не вдягав вишиванку, не слухав привітань політиків і не дивився попсові концерти після них. В цей день подумав про мовний стан в Україні. Е ні, шановні, тут не обговорюватиму російську мову і нещасну українську. Напишу про англійську мову в нашій державі. Згідно з даними сайту w3techs в українському сегменті інтернету англійською користуються навіть більше, ніж українською - на якісь десяті відсотка, але все ж - 10% це велика частка. Чи означає це, що кожен десятий українець чи громадянин України зможе вільно користуватися англійською на рівні з українською та російською? Чи значить це, що цей же громадянин вільно зможе переглянути фільм в оригіналі без дубляжу і субтитрів? Зможе послухати англійську аудіокнигу і вільно її переказати як українською, так і англійською? Чи зможе написати мейл та поспілкуватися з англомовним громадянином інших держав? Сподіваюся так. Взагалі думаю, що перед нашим поколінням (20-30 років) стоїть важливе завдання - вивчити англійську на рівні російської і передати ці знання наступним поколінням, щоб вони належали принаймні до тих 20% (українська і англійська). А взагалі - на рахунок мовного питання - Україна і так була і буде в російському інформаційному оточенні і російська звідси НІКУДИ не зникне, з іншої сторони - з англійською мовою мусить прийти весь багаж західної культури. Що думаєте з цього приводу?       

Дана стаття не з розділу безпідставно шовіністичних - тут будуть звичайні факти та трохи аналітики. Виявляється, згідно з інформацією багатьох інтернет-ресурсів, Україна сьогодні є інформаційним придатком Росії, як колись була ресурсним придатком. Ресурси змінюються, як і спосіб виробництва, як і структура економіки. Тобто, виходячи зі сказаного, позиція України ніяк не змінилася ні за останні 100 років, на за роки незалежності та видно що і не зміниться зночно в гіршу або кращу сторону в найближчий час.

Далі - згідно з заголовком замітки, у інформаційному полі змагаються між собою українська та російська мова. Змагаються? Значить є за що? Та чи змагаються вони насправді? Адже протистояти можуть лише рівні між собою. Тож, дуже серйозний сайт w3techs.com показує наступну глобальну статистику використання мов в Інтернеті:



Це значить, що російська мова друга у світі за використанням. Англійська перша з величезним відривом від всіх інших. Разом з німецькою, якщо помістити англійську в одну групу з нею як германську, вона складає 60,6%. Вражає, так? і в світому вимірі! На другому місці не китайська, не японська, не іспанська, не французька, а саме російська. В переліку перших дванадцяти світових мов, які займають позиції лідерів в інформаційному просторі немає української мови. І хоч україномовних сегмент Вікіпедії серед слов'янських мов є третім і 14 у світовому вимірі, то виходить - це пасивні, а не активні позиції - тішить і надихає, те, що ресурси з переходу з пасивної в активну позицію є. Зі слов'янських мов дві - польська та російська (разом 7,7%). З романських - чотири - іспанська, французька, португальська, італійська (їх сумарний відсоток складає 13%). Інші чотири мови - китайська, японська, турецька та арабська належать до різних мовних груп. Дивує те, що арабська мова займає всього 1,2% у світовому вимірі при 340 мільйонах населення у 22 арабських країнах - і це дані аж з 2007 року (про населення, яке там швидко росте).

Повертаємося до України. Українську мову в нас ніби декларує більша частна населення. Та погляньмо на цей графік:



З цього графіку видно, що в доменній зоні .ua російську мову використовують аж 79,2% відсотків сайтів. Потім англійська 10,4% і українська на третьому місці з 10,3%. Тобто лише кожен десятий сайт в Україні українською мовою, так як і англійською. Подібна ситуація з Вікіпедією, де в Україні україномовним розділом користуються лише 15% користувачів українського сегменту Інтернет.

Для чого щоразу піднімати це питання? Люди собі користуються і вони задоволені. Чи варто творити щось своє - менше, але своє? Адже сила - в єдності. Чи в російській інформаційній єдності? В інформаційному просторі українська і російська мови не змагаються. Українська намагається лише утримувати позиції або здобувати нові, незайняті простори. З вищенаписаної інформації виходить, що "завдяки саме українцям" російська мова є серед світових лідерів у інформаційному просторі, як пише ресурс watcher.ua. Адже саме в україні найбільше російськомовних користувачів Інтенету за межами Росії. В одній зі своїх попередніх заміток вже писав про подібну проблему, коли українські користувачі лише піднімають рейтинг російським порталам, які локалізуються на іноземних фондових біржах і всі активи осідають згодом не в Україні, а десь в інших країнах. Про перспективи розвитку українського сегменту Інтернет писав раніше ТУТ.

Патріоти - плачте! Інтернаціоналісти - радійте! Хто хоче, щоб Гугл видавав лише українські запити - раджу переналаштувати свій браузер згідно з цією інструкцією. Або взагалі заінсталювати українську версію операційної системи. В мене є дві системи - одна Windows 7, друга - чудова система - OPEN Suse. Вільно та безкоштовно скачується - не рекламую, лише раджу.

Як думаєте Ви? Що відбувається в українському інформаційному просторі? Чи ми придаток чи просто ще розвиваємося?

Оригінал статті за посиланням.