хочу сюди!
 

Людмила

49 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 46-60 років

Замітки з міткою «разное»

Предпраздничное...

roseroseroseКакое солнце….

    День сегодня начат.

В глазах весна и все вокруг поет.

Вчера унылое уж ничего не значит

И радугою зреет небосвод.

Нет ни потерь, ни драм, ни сожалений

Забыты отчужденье и обман.

Есть перед днем весны благоговенье…

И предвкушенья розовый туман.

Ведь скоро птицы возвращаться станут.

Их стаи -  ручейками в вышине…

И лепестки на вишнях не увянут

Слетая мотыльками, как во сне…

И дух весны, и обещанье лета…

Я радуюсь сегодня как дитя.

Моя душа мечтой согрета

И в мантии из солнечного света.

И говорю я это не шутя….

немного вопросов к себе...

Что есть доверие,

Как совесть распознать,

И что мы дружбой называем?

И если плохо,

 мы к чему взываем?

К сочувствию?

 Так, значит, кто-то

 плохое должен

 с нами разделять?

 А совесть успокаиваем тем,

 что грустно

Это делать в одиночку?

 Вопросов много  но…

Пора поставить точку.

Не знаю...о чем.

Вот идет по улице пьяный мужичок

Рваная рубашечка, грязный пиджачок.

Глазки как полтиннички, путаный язык.

К ровному движению, явно не привык.

Где же эта улица, где же дом родной?

Ничего не держится в голове пустой…

У двери мамаша, молча сына ждет…

И всегда надеется  - сегодня он дойдет-

Жизнь такую «классную» многие ведут…

Только вот немногие до дома добредут.

И глаза пустые не озарит огнем,

И сознанья искорки мы там не найдем.

А ведь тоже личность, тоже человек.

И зачем в тумане свой проводит век?

Времени так мало жизнь отводит нам.

Надо ли разменивать ее по пустякам.

Ну а может каждый путь находит свой?

Только надо трезвость, чтобы быть собой

Только надо смелость – трудности принять…

Чтоб в хмельном угаре дорогу не терять.

минутная скука.

Равнодушие или усталость…

Ничего уж в душе не осталось.

Все проходит, уходит, плывет…

И тревоги труба не зовет.

Все заносит унылою тиной,

И опять этот мир я покину

Погружаясь в дремоту ума.

Выбираю свой путь я сама.

Лишь вчера меня радовал

Будущий день,

Планы все громоздились горою.

А сегодня и слабость, и тихая лень

Одолели, чего я не скрою.

Может так, может, нет.

Я ответа не жду….

И слова эти ложь и докука

Просто в шутку такую я тему веду…

И причиной….. минутная скука.

Навеяно беседой с другом.

Влажные губы окрашены соком вишневым

Близко совсем и никак не решиться

Вишенку эту сорвать для себя одного…

В жизни моей много сорвано ягод…

Вкус у них разный и цвет и налитость…

Только осталось во мне это тайной закрытой

Так и не смог я испробовать ягод вишневых…

Жаркого лета наполненных соком желанья…

В Україні меншає прихильників російського вектора

Кількість українців, які пов’язують своє майбутнє з Європою з кожним роком зростає, натомість кількість прихильників російського вектора зменшується. До такого висновку дійшли експерти Інституту Горшеніна, порівнявши результати свого останнього соціологічного дослідження «Оборонна стратегія держави очима українців» з результатами досліджень минулих років.

Як розповів УНІАН експерт Інституту Горшеніна Володимир ЗАСТАВА, спостерігається стійка тенденція зменшення кількості людей, які пов’язують перспективи розвитку України з Росією, та збільшується кількість прихильників інтеграції України з Європейським Союзом. За його словами, на сьогоднішній день 28,6% українців пов’язують перспективи розвитку України з ЄС та 28,1% - з Росією, а у жовтні 2006 року цифри були 18,9% та 33,5% відповідно.

«Ця тенденція обумовлена й тим, що на фоні позитивних очікувань від політики Євросоюзу стосовно України (вступ до СОТ, можливе спрощення візового режиму), спостерігаються негативні очікування економічної загрози з боку Росії (ціна на газ, «торгові війни», економічні санкції)» - каже В.ЗАСТАВА.

Народний депутат України від Партії регіонів Тарас ЧОРНОВІЛ, коментуючи отримані Інститутом Горшеніна результати, підкреслив, що ця тенденція має місце не тільки протягом останнього року. «І це є абсолютно логічним в плані, перше, загально проголошеної всіма, і підтриманої політичними силами, євроінтеграції. Друге: поступове відходження значної частини людей від асоціацій з Радянським Союзом. Молодші люди більше зорієнтовані на Європу, мають певні надії, якщо не задля держави (тут накладається особистий певний стереотип), то свої особисті надії розвитку життя, майбутнього з якоюсь з країн Європи. І тому такий процент абсолютно є закономірним», - зазначив Т.ЧОРНОВІЛ.

З ним погоджується народний депутат Україні від НУ-НС Владислав КАСЬКІВ, який також вважає, що значна кількість українців орієнтована в своїй щоденній життєдіяльності на країни Європи. «Те, що відбувається в українській економіці: наближення до світових стандартів і розвиток ринку, дає все більшу уніфікованість зі світовими правилами і механізмами співіснування в суспільстві, в економічній площині. І плюс геополітичний фактор, який все гостріше позиціонує Росію, як опонента України… Ну якщо все це підсумувати, то просто Україна стає подібною на західний світ з кожним роком все більше», - заявив В.КАСЬКІВ.

Дослідження «Оборонна стратегія держави очима українців» проводилось Інститутом Горшеніна в рамках річної програми соціологічних досліджень 2008 року «Проект країни» з 7 по 18 лютого 2008 року у 129 населених пунктах України.

За матеріалом УНІАН.

А яку думку з цього приводу маєте Ви? Будь ласка, в коментарях зазначте і обґрунтуйте свій вибір.


57%, 32 голоси

34%, 19 голосів

2%, 1 голос

7%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Что для нас ЛЮБОВЬ......

Среди миров в мерцании светил

Одной звезды я повторяю имя.

Не потому, что я Её любил,

А потому, что я томлюсь с другими.

 

И  если мне в сомненьях тяжело

Я у Неё одной молю ответа.

Не потому, что от Неё светло,

А потому, что с Ней НЕ НАДО СВЕТА……

 

Цікаве про дірки )))

Якщо ви учень середніх класів і прийшли без батьків, то про заповітну дірку навіть не мрійте. За дірку в вусі потрібно віддати 40-50 грн. Тому бийте відразу дві. Оптом дешевше – 60-70грн. // Фото з сайту smoking-room.ru

Сьогодні, йдучи по вулиці або їдучи в метро, усе частіше зустрічаємо людей із сережками у всіх частинах тіла. Для міста прикрашання тіла металом стає буденним явищем, але все-таки ще не всі люди реагують на це адекватно.

Тінейджери  таким чином намагаються підкреслити свою індивідуальність або "йти в ногу з модою", старше покоління зустрічає цю "моду" з осудом і нерозумінням. Де ж правда? Боротися з цим чи прийняти?

"Життя" поцікавилося цими питаннями і вирішило, якщо не розставити всі крапки над і, то, принаймні, пошукати відповіді на деякі питання.

Існує думка, що сережки - суто жіноча прикраса, і тільки геї проколюють праве вухо. Хоча...

Можна вірити у це, можна заперечувати, але простіше звернутися до історії. Адже, може, зовсім не обов'язково - геї, можливо, просто стиляги.

Пірсинг (Body piercing  -  з англ. - букв. - прокол тіла) -  процес проколювання різних частин тіла з наступним вставлянням прикрас - існував протягом всієї історії людства.

Пірсинг вуха і довга мочка - предмет гордості молодого масаї. В Кенії переконані: для успішного полювання, воїну необхідно прикрашати своє тіло. Фото: smoking-room.ru
І сережки, якщо вірити історії, з'явилися саме як чоловіча, а не жіноча прикраса.

Перші відомі чоловічі сережки з'явилися в долині Нілу в V тис. до н.е. Їх носили єгипетські фараони, ассірійські і фінікійські царі, скіфи і сармати.

Відомий Тамерлан носив золоті кульчики в обох вухах. Не цуралися дорогого колечка у  вусі  і слов'янські князі, і запорізькі козаки.  

Де ж собака зарита

З давніх часів багато народів підходили до пірсингу досить винахідливо. Таміли Південної Індії, проколовши вуха дитині, починали розширювати отвір, вставляючи туди важкі предмети доти, доки мочки не досягали пліч.

Індіанці-ботокуди Південної Америки під шкіру нижньої губи вживляли дерев'яний диск, від чого на обличчі з'являвся "дзьоб".

Аборигени Калімантана вставляли у вуха важкі прикраси, а заодно вискубували брови і вії, просвердлювали верхні різці, робили в них мідні заклепки, потім ці зуби чорнили і заточували.

Багато жителів Індії і зараз вішають на ніс витончені сережки.

Південноамериканські індіанці міранья з ріки Жапура використовували як носові кільця щось схоже втулки як особливий знак  свого племені.

У деяких племенах прийнято вставляти дерев'яні пластинки, деталі зі смоли чи металу у дірки, що у вухах або губі. А ви б наважились на таке?
Доходило до того, що жінки носили цілі ланцюжки втулок, і їм доводилося відкидати їх за вухо, щоб не заважали працювати. В Африці жінки з племен джур і мору могли одночасно проколювати носову перегородку, вушну раковину і верхню губу.

У більшості південноамериканських індіанців існував звичай робити отвори у найрізноманітніших частинах обличчя, але найчастіше в носі, вухах і нижній губі.

У дірочки протягували дерев'яні або бамбукові палички, згорнуті листки, а в урочистих випадках - порожнисті кісточки маленької пташки з протягненими крізь них перами. Іноді в нижню губу вставляли велику втулку з дерева, смоли, каменю або металу.

І звичайно, не можна не згадати ацтеків, що з ритуальною метою перфорували язик, а також древніх римлян, що вставляли в соски пряжки своїх плащів.

Однак пірсинг  задумувалася не тільки як прикраса. Це, швидше за все, був знак відмінності, символ стану в суспільстві, приналежності до племені чи оберіг.

Великі таємниці маленьких сережок

У давніх єгиптян і ассірійців сережка свідчила про високий статус у соціумі, а в давньому Римі вказувала на раба. Давні греки, що носили сережки, заробляли собі на життя проституцією. Центуріони Цезаря носили кільця в сосках як знак мужності і відваги.

Сережка у злодія - символ безстрашності перед церковним судом і належності до соціального "дна".

У піратів сережка означала захоплений корабель.

Російські жінки дарували сережки, щоб уберегти солдатів від сліпої кулі. Може, саме звідси приказка "Для милого дружка хоч сережку з вушка!".

Особливий зміст у сережку вкладали козаки. У лівому вусі її носив єдиний син матері-одиначки. У правому - єдиний син у батьків. В обох вухах - останній у родині, годувальник і продовжувач роду. За козачою традицією, отаман або осавул був зобов'язаний оберігати таку, особливу людину. Цього щасливчика під час війни, наприклад, не мали права піддавати смертельному ризикові, не відсилали на вірну загибель у саме пекло.

Але в історії пірсинга були не тільки злети. Наприклад, у XIII столітті католицька церква заборонило будь-яким чином модифікувати тіло. Ця заборона поширилася і на сережки.

Однак уже в XVI столітті Генріх ІІІ спокійно носив у правому вусі дві сережки і, здається, непогано почувався.

Омріяна дірочка сьогодні

Техніка пірсинга проста і, загалом, мало змінилася за тисячоліття. У стародавні часи для проколювання частин тіла використовували голки і гострі ножі з металу, кісток, раковин або заточені камені.

"Тепер я чебурашка! А яке у мене "ікло!" Всі зуби видно!"

Зараз майстри пірсинга використовують спеціальні пістолети, порожнисті голки і скальпелі, що значно полегшує неприємну процедуру.

Любителі серйознішого втручання у своє тіло, наприклад, підшкірних силіконових вставок або електронних пристроїв, вдаються навіть до хірургічних операцій.

"Життя" звернулася в кілька відомих пірсиг-студій у Києві, щоб довідатися, що, де і як.

Майстер студії Tatoo House Василь Вороновский розповів, що сьогодні з проханням проколоти якусь частину тіла звертаються щодня.

Переважно, це молоді люди від 16 до 20-22 років. Найбільшим попитом користується пірсинг пупка, брови, язика і губи. Іноді люди звертаються з приводу інтим-пірсинга.

"В принципі, робити пірсинг нескладно, - говорить Василь. - Однак найнебезпечнішою зоною для проколу є язик. В основному через те, що язик - це м'яка тканина, що в роті багато мікробів. А це вимагає додаткового догляду. Наприклад, для ефективного загоєння можна порекомендувати препарат мірамістін. Але всі люди різні, різний імунітет. Іноді цього буває не достатньо. Тоді доводиться підключати мазі і гелі з антибіотиками, білковими гідролізантами та інші засоби".

"Дивись мені в очі! В очі, я сказала!" Фото: www.mecho.ru
Сьогодні пірсинг-салони  і студії пропонують цілий калейдоскоп послуг: від звичайного проколювання вух до так званих флеш-тунелів і "корсетів".

І в принципі, за словами майстрів, пірсинг - безпечне захоплення. Але тільки якщо робити його в гарному салоні, з гарною апаратурою, одноразовими і стерильними інструментами.

А людина, якій ви довіряєте потерзати якусь ділянку вашого тіла, повинна мати як мінімум диплом (сертифікат) майстра, а ще краще медичну освіту, знати метали і ... психологію.        

Однак майстер студії Tatoo House зізнався, що бувають і не дуже приємні моменти.

"Прийшла дівчинка, який зробили пірсинг пістолетом... Це просто розривається тканина, сережка з поганого металу. Це розряд Гіннес-шок. Довелося підрізати, виймати сережку, обробляти. Рятувати людину", - ділиться гірким досвідом майстер.

"Так, ще дві-три дірки в брові, кільце на губі... І все, мабуть. Хоча пірсінгу не може бути забагато!"

Гарний майстер повинен гарантувати, що його робота буде хорошою, не призведе до незручностей.

Однак, за словами Василя, не завжди майстер зробить пірсинг беззастережно. Якщо ви учень середніх класів і прийшли без батьків, то про заповітну дірку навіть не мрійте.    

Якщо ж ви "доросли" до віку, коли вас нормально сприймають і без батьків,  і раптом жах як захотілося проколупати на тілі дірку, то в різних салонах Києва на таке задоволення прийдеться трошки розщедритися.

Наприклад, за дірку в вусі потрібно віддати 40-50 грн. Тому бийте відразу дві. Оптом дешевше - 60-70грн.

Пірсинг брови витягне з вашого гаманця близько 100 грн., ніс "потягне" на 100-120, а за пупок прийдеться викласти близько 150-180 грн.

Так що удачі! Ростіть, живіть, "коліться", шукайте свій стиль!

Але ніколи не забувайте, що ваша унікальність ніяк не залежить від маси металу на тілі!

Фото з сайтів: www.liveinternet.ru,  www.news.bbc.co.uk і

monarch.infostore.org

Джерело: http://life.pravda.com.ua/private/47c7f041b2c57/

Говори со мной

 

Говори со мной

Говори…

Интересною будет

Беседа

Понимания радость

Изведай

И простые слова

Мне дари…

Пусть неведомой тайны

Печать

Будет взломана дружеским

Словом.

Приходи ко мне снова

И снова

И приличия в счет

Не бери.

Не молчи… говори

Говори…

Прилично или не прилично

Прилично или не прилично

А это значит при лице

А в более простом раскладе

Ведь это маска и обман.

Хочу иметь лицо без маски

От - личное хочу лицо

И этим маски удаляю…

Порядочность себе оставлю

Ведь это признаки по – рядка

А значит, продолженье будет

Чтоб ряд был, нужно продолженье

А вот при   личия в корзину

И  пра – вило туда же…вон.

Нам пыточные инструменты

Совсем уж в жизни не нужны…

Оставлю совесть и смиренье,

Добро, порядочность и честь,

Любовь, признательность,

И нежность…

Ну, в общем, все не перечесть.