На території "споконвічної російської землі" — сучасних Московської,
Володимирської, Ярославської, Івановської, Костромської, Тверської,
Рязанської областей — здавна проживали фінські племена: меря, мурома, мещера, весь і т, д. Тобто Московське князівство виникло й розвинулося на базі фінського етносу. Найдавніші київські літописи нагадують, що саме ці племена проживали на землі майбутньої Московії також у IX—XII століттях.
Навіть
у часи, коли "підводилася основна історична база" під слов’янське
походження Московії, археолог граф Олексій Сергійович Уваров, провівши
розкопки 7729 курганів у колишніх Московській, Володимирській,
Ярославській, Костромській, Рязанській губерніях, установив, що ті
кургани належали виключно мерянському (фінському) етносу
VIII—XII століть. Були розриті кургани цього ж етносу наступних віків,
аж до XVI століття. Граф О. С. Уваров, підсумувавши матеріал досліджень,
у 1872 році видав книгу "Меряни та їхній побут за курганними
розкопками". Широкоформатна книга має 215 сторінок, на 82 із яких
містяться таблиці археологічних знахідок у курганах.