Середнє Водяне - село Рахівського р-ну, Закарпатської обл. До 1948 р. село мало назву Середня Апша. Колишня назва походить від румунського слова "апе", що означає "вода" Тут збереглися дві закарпатські дерев'яні церкви, присвячені святому Миколаю.

Церква Св. Миколи ("горішня", або "верхня"), 1428 р. з перебудовами 1600 р., 1760 р. - один з найстаріших храмів у Потиссі. Церква має риси готичної архітектури.

Церква Св. Миколи ("долішня", або "нижня") побудована з масивних дубових брусів у середині 17 ст.

Повний опис тут

Вишково (угор. Visk, рум. Vascova) село в Хустському р-ні, Закарпатської обл. розташоване на лівому березі р. Тиса біля кордну з Румунією. Переважну більшість населення Вишково складають угорці, які в повсякденному житті використовують угорський час та угорську символіку. Вишково засноване в 1271 р. , а перша письмова згадка під назвою Вішк сягає 1273 р.

В історичних джерелах є інформація, що неподалік Вишково на горі Вар-Гедь (або Вар-Хедь), що означає Замкова, піднімалось укріплення, яке поряд із фортецями Хуста, Королево і Севлюша контролювало водну дорогу по Тисі, якою слідували соляні каравани з Солотвинських шахт.але замку ви вже не побачите (( Ще у другій половині 13ст. у Вишково була споруджена одна з перших в Закарпатті кам'яних церков, яка виконувала оборонні функції. Спочатку храм належав римо-католицькій громаді, а згодом прихильникам кальвінізму. Реформаторський костел св. Миколая зберігся до наших днів і є оригінальним пам'ятником архітектури.

http://travelua.com.ua/zakarpattya/xustskij/vishkovo.html

Село Новоселиця Виноградівського р-ну, Закарпатської області розташоване в південно-східній частині хребта Гута, біля державного кордону з Румунією.В селі знаходиться унікальна дерев'яна церква 17 ст. - Церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка є найменшою дерев'яною церквою готичного стилю на території Закарпаття.

За своїм типом Успенська церква належить до дерев'яних церков Потисся та має бездоганні пропорціі. У бабинці зроблено напис про те, що "храм робив Кочалович у 1669 році".

Дивитись більше світлин та опис

Перечин (угор. Perecseny, словацк. Perecany, чеськ. Perecіn, польськ. Pereczyn, рум. Perecin) районний центр Закарпатської області розташований в улоговині Вігорлат-Гутинського хребта, поряд з вершинами Висока (429 м), Кичера (662), Княгиня (758), Ясиня (654), Синаторія (766), Новосільська скеля (766).

У 1902 р. утворилася перечинська римо-католицька громада. Віряни не мали свого храму, тому змушені були відвідувати греко-католицький храм св. Миколая, споруджений на г. Гурка. Лісохімзавод сприяв будівництву римо-католицького костелу св. Августина (вул. Толстого, № 44).

В Перечині варто оглянути бронзовий пам'ятник листоноші Федору Фекете (ск. М. Белень), якого також зображено на барельєфі церкви в селищі Тур*ї Ремети , де він проживав. Пам'ятник знаходиться в сквері на центральній площі міста, а зроблено його на кошти Закарпатської дирекції "Укрпошти".

Греко-католицька церква Св. Миколая, 2003 р. (вул. Толстого, №3) знаходиться майже в центрі міста

Свято - Миколаївський православний храм, побудований в 1769 р. (за інишими даними1763 р. ) на г. Гурка (вул. Івана Франка).

Багато цікавого про Перечин тут

Пилипець (угор. Fulopfalva) - одне з найбільших сіл Міжгірського р-ну, Закарпатської області розташоване на висоті 700-750 м н.р.м за 12 км від від залізничної станції Воловець. Через село протікають р. Плошанка, а також потоки Пилипчик та Студений.

Нині Пилипець - популярний гірськолижний курорт з трьома бугельними витягами та трасами різного рівня складності, обладнаними на горах Гимба та Ряпушка. Траса "Затишок" з витягом ВЛ-600 має довжину спуску 700 м, перепад висот - 150 м, ширину - 100-200 м. На гору Гимба (1497 м) ведуть витяги "Боржавські полонини" - найдовший швидкісний витяг з двомісними бугелями в Українських Карпатах - довжина спуску 1500 м, перепад висот - 402 м та "Магура" - довжина спуску 900 м.

Із архітектурних пам'яток села привертає увагу дерев'яна церква Різдва Богородиці другої половини 18 ст.

***********

Дивитись багато про Пилипець тут

***********