Суб'єктивно про побачене на полігоні (записано з перших вуст)
- 12.08.14, 00:58
- Ми любимо тебе, Україно!
Заради справедливості зразу зазначу: полігон не простий, а для підготовки миротворчих контингентів. Правда зараз там готуються вояки для бойових дій в зоні АТО.
І так.
Перше враження, яке зламало мої стереотипи про нашу армію: совком і не пахне. Все нове, сучасне. Якісно зроблено. Дороги ідеальні. Площа вражає. Ну в принципі так і має бути мабуть... там стріляють з майже всього.
На КПП шманали по повній. І на вїзді і на виїзді. Відкривали навіть відсік де запаска лежить і просили витягти останню, щоб глянути чи нічого не заховано в просторі диска. Записували детально дані документів. Як на диво були ввічливі аж незвично і багато часу не відібрали. Як виявилося, шукали в основному спиртне, яке на територію завозити заборонено. В кого знаходили просто били (для цього на КПП стоїть бочка з дірками. Якщо туди кинути бутилку вона бється. Скло залишається в бочці в вміст стікає в землю) і тоді пропускали. На території полігону сухий закон. Пізніше вояки розказали, що за весь час ні від кого навіть духу не було. В медичній частині використовують спиртові розчини по типу "Септол". Там той же спирт, але пити його не реально (блювотний рефлекс спрацьовує моментально).
Вояки в хорошому настрої. Зазначають доброзичливе ставлення офіцерського складу. Дружню атмосферу.
Попросили їжу не привозити: годують добре. Їжа не завжди смачна, але калорійна і свіжа. Крім того всі кажуть що після фіз підготовки апетит такий, що смак відчувається вже тільки в кінці.
Формою забезпечують. Правда тільки один комплект. То ж бажано купити собі ще хоча б один щоб було в чому ходити коли основний випраний. Персональні броніки не видають. Тільки на тренування. Персональні видають тільки перед відправкою в зону АТО. Розгрузки не видають. Бронік має на собі відповідні кишені. Хто відчуває в собі силу "утяжелитися" ще на масу розгрузки - купує сам (або родичі. Хто хоче, але змоги купити немає - допомагають волонтери).
Левова частка добровольців - майданівці
Ще що мене вразило, тому що я думав воно виглядає інакше: офіцерський склад і рядовий тусується у вільний час разом. Якихось дідовщинницьких приколів немає. Тусовка більше нагадує кофе-брейк на циклових зборах в моїй компанії: всі знають хто є хто і відповідно і себе ведуть. Але в той же час всі доступні і з ними без випендрьожу і лишньої субординації можна поговорити.
Тренування+теорія кожен день по 10 годин. Крім неділі. Там тільки теорія до 1 дня.
... Висновки.
Мальовнича природа. Сонечко світить. Пташки співають. В озерах для тренування військових водолазів можна купатися. Але не курорт. Однозначно не курорт. Всі розуміють для чого вони тут. Розуміють, що це не гра. Розуміють, що це не строкова служба де треба просто відбути час і звалити. Розуміють, що повернуться додому тільки коли закінчиться війна. Розуміють що треба добре вчитися і сумлінно тренуватися бо коли поїдуть в зону АТО то там буде все по справжньому і старшина не буде по 20 разів показувати як швидко в танк чи БМП залізти. Розуміють також, що хоча ніхто не питає чи хочуть вони в зону АТО чи не хочуть (просто приходить приказ, рота збирається, загружається і їде), але їхати ТУДИ необхідно. Бо там наші хлопці деякі вже по 2-3 місяці. Вони хочуть відпочити і побачити рідних.
Згуртованість. Всі всім допомагають. Наприклад: на полігон родичам без машин можна добратися автобусом. Але тільки до КПП. Далі автобус не їде. Далі хто без машини - мусить йти пішки. Там вище я вже писав що площі великі. Я майже 18 км від КПП вглиб заїхав до відповідного розташування і це ще далеко не був кінець. Так от.... не всі мають машину. Але пішки по дорогах людей немає. На КПП одні одних розбирають відразу на вільні місця по машинах. І не тільки на вільні - пакуються скільки влізе, благо міліції на території точно немає. Бачив народ який сидів в багажниках. Краще так, ніж пішки.
І так.
Перше враження, яке зламало мої стереотипи про нашу армію: совком і не пахне. Все нове, сучасне. Якісно зроблено. Дороги ідеальні. Площа вражає. Ну в принципі так і має бути мабуть... там стріляють з майже всього.
На КПП шманали по повній. І на вїзді і на виїзді. Відкривали навіть відсік де запаска лежить і просили витягти останню, щоб глянути чи нічого не заховано в просторі диска. Записували детально дані документів. Як на диво були ввічливі аж незвично і багато часу не відібрали. Як виявилося, шукали в основному спиртне, яке на територію завозити заборонено. В кого знаходили просто били (для цього на КПП стоїть бочка з дірками. Якщо туди кинути бутилку вона бється. Скло залишається в бочці в вміст стікає в землю) і тоді пропускали. На території полігону сухий закон. Пізніше вояки розказали, що за весь час ні від кого навіть духу не було. В медичній частині використовують спиртові розчини по типу "Септол". Там той же спирт, але пити його не реально (блювотний рефлекс спрацьовує моментально).
Вояки в хорошому настрої. Зазначають доброзичливе ставлення офіцерського складу. Дружню атмосферу.
Попросили їжу не привозити: годують добре. Їжа не завжди смачна, але калорійна і свіжа. Крім того всі кажуть що після фіз підготовки апетит такий, що смак відчувається вже тільки в кінці.
Формою забезпечують. Правда тільки один комплект. То ж бажано купити собі ще хоча б один щоб було в чому ходити коли основний випраний. Персональні броніки не видають. Тільки на тренування. Персональні видають тільки перед відправкою в зону АТО. Розгрузки не видають. Бронік має на собі відповідні кишені. Хто відчуває в собі силу "утяжелитися" ще на масу розгрузки - купує сам (або родичі. Хто хоче, але змоги купити немає - допомагають волонтери).
Левова частка добровольців - майданівці
Ще що мене вразило, тому що я думав воно виглядає інакше: офіцерський склад і рядовий тусується у вільний час разом. Якихось дідовщинницьких приколів немає. Тусовка більше нагадує кофе-брейк на циклових зборах в моїй компанії: всі знають хто є хто і відповідно і себе ведуть. Але в той же час всі доступні і з ними без випендрьожу і лишньої субординації можна поговорити.
Тренування+теорія кожен день по 10 годин. Крім неділі. Там тільки теорія до 1 дня.
... Висновки.
Мальовнича природа. Сонечко світить. Пташки співають. В озерах для тренування військових водолазів можна купатися. Але не курорт. Однозначно не курорт. Всі розуміють для чого вони тут. Розуміють, що це не гра. Розуміють, що це не строкова служба де треба просто відбути час і звалити. Розуміють, що повернуться додому тільки коли закінчиться війна. Розуміють що треба добре вчитися і сумлінно тренуватися бо коли поїдуть в зону АТО то там буде все по справжньому і старшина не буде по 20 разів показувати як швидко в танк чи БМП залізти. Розуміють також, що хоча ніхто не питає чи хочуть вони в зону АТО чи не хочуть (просто приходить приказ, рота збирається, загружається і їде), але їхати ТУДИ необхідно. Бо там наші хлопці деякі вже по 2-3 місяці. Вони хочуть відпочити і побачити рідних.
Згуртованість. Всі всім допомагають. Наприклад: на полігон родичам без машин можна добратися автобусом. Але тільки до КПП. Далі автобус не їде. Далі хто без машини - мусить йти пішки. Там вище я вже писав що площі великі. Я майже 18 км від КПП вглиб заїхав до відповідного розташування і це ще далеко не був кінець. Так от.... не всі мають машину. Але пішки по дорогах людей немає. На КПП одні одних розбирають відразу на вільні місця по машинах. І не тільки на вільні - пакуються скільки влізе, благо міліції на території точно немає. Бачив народ який сидів в багажниках. Краще так, ніж пішки.
8
