хочу сюди!
-
-
44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років
Замітки з міткою «вчинок»
Бути сильним щоб відмовити
- 21.09.11, 15:16
На минулих вихідних я був на весіллі, дотого ж не просто гостем, а дружбою(свідком), як в якому регіоні називають. Здавалось би вихідні пройшли вдало, музика, дівчата, хороша забава, тим паче, що у зв'язку з обов'язками дружби в мене була дружка,яку доводилось часто цілувати, оскільки гостям чомусь було дуже гірко)))) наче б то їм молодої пари не хватало, щоб підсолодити. Одним словом забава удалась,але мова не про це.
Справа в тому, що я ще років 3-4 тому відмовився від вживання горілки, а рік тому вирішив принаймні на рік відмовитись від вживання будь якого алкоголю. І мова зараз не про причини а про реакцію. Для ні кого не секрет, що не п'ющий на будь якій забаві часто стає об'єктом уваги, а для декого стає просто метою всієї забави щоб ця людина випила, а в ідеалі напилась. Перші реакції на заяву "Я не п'ю." чую: "ти що бабтист/свідок Єгови?", "хворий?". Не вже християнин не можу бути не п'ющим, і боліти - наче нічого не болить, навпаки ті хто пили то їм наступного дня, а декому і в той же день, було погано. А за столом "ти що не мужик?", "не поважаєш пацанів?"...але ця перевірка "на слабо" на мене абсолютно не подіяла. Але років 6-7 тому діяла))) В більшості всі люди з віком перестають вестись на такі речі, стають більш відповідальні і не йдуть на повідку компанії і не роблять всяких безглуздих вчинків які виходять за рамки: моралі, культури чи просто здорового глузду. Люди погоджуються на такі вчинки з двох причин: через занижену самооцінку і не вміння настояти на своєму, а бо через брак відповідальності. В більшості випадків - люди після скоєння якогось безрозсудного вчинку, потім соромляться цього і шкодують про скоєне. Бо на справді, піддавшись "на слабо" ми не покращуємо самооцінку, не переборюємо якісь свої страхи і не виростаємо в очах компанії. Бо так насправді ми просто пішли на повідку іншої особи, зробили те що хотіла інша особа а не ми. Ми як дули в дудку так і дуємо а диригент і далі махає перед нами своєю паличкою:) Більше того часто така слабка особа стає просто таким собі об'єктом розваг в компанії, навіть якщо вона і формальний лідер, і часто сам вигадує всякі "слабо", для компанії це просто об'єкт розваги, а компанія(глядачі) є тим диригентом.
Є ще один аспект цієї ситуації. Якщо ми вже трохи свідомі, є розуміння того, що насправді потрібно мати достатньо впевненості в собі, щоб не піти на повідку, не піддатись на "ти шо не пацан?" і при цьому не відчувати себе не зручно і не оправдовуватись. Тоді починаємо розуміти своє місце в компанії і справжнє відношення до себе друзів. Справжній друг не буде виставляти тебе на пробу і не спонукатиме до якихось безглуздих чи обезбашених вчинків. Для нього твоя думка важлива навіть якщо він з нею не погоджується.
Справа в тому, що я ще років 3-4 тому відмовився від вживання горілки, а рік тому вирішив принаймні на рік відмовитись від вживання будь якого алкоголю. І мова зараз не про причини а про реакцію. Для ні кого не секрет, що не п'ющий на будь якій забаві часто стає об'єктом уваги, а для декого стає просто метою всієї забави щоб ця людина випила, а в ідеалі напилась. Перші реакції на заяву "Я не п'ю." чую: "ти що бабтист/свідок Єгови?", "хворий?". Не вже християнин не можу бути не п'ющим, і боліти - наче нічого не болить, навпаки ті хто пили то їм наступного дня, а декому і в той же день, було погано. А за столом "ти що не мужик?", "не поважаєш пацанів?"...але ця перевірка "на слабо" на мене абсолютно не подіяла. Але років 6-7 тому діяла))) В більшості всі люди з віком перестають вестись на такі речі, стають більш відповідальні і не йдуть на повідку компанії і не роблять всяких безглуздих вчинків які виходять за рамки: моралі, культури чи просто здорового глузду. Люди погоджуються на такі вчинки з двох причин: через занижену самооцінку і не вміння настояти на своєму, а бо через брак відповідальності. В більшості випадків - люди після скоєння якогось безрозсудного вчинку, потім соромляться цього і шкодують про скоєне. Бо на справді, піддавшись "на слабо" ми не покращуємо самооцінку, не переборюємо якісь свої страхи і не виростаємо в очах компанії. Бо так насправді ми просто пішли на повідку іншої особи, зробили те що хотіла інша особа а не ми. Ми як дули в дудку так і дуємо а диригент і далі махає перед нами своєю паличкою:) Більше того часто така слабка особа стає просто таким собі об'єктом розваг в компанії, навіть якщо вона і формальний лідер, і часто сам вигадує всякі "слабо", для компанії це просто об'єкт розваги, а компанія(глядачі) є тим диригентом.
Є ще один аспект цієї ситуації. Якщо ми вже трохи свідомі, є розуміння того, що насправді потрібно мати достатньо впевненості в собі, щоб не піти на повідку, не піддатись на "ти шо не пацан?" і при цьому не відчувати себе не зручно і не оправдовуватись. Тоді починаємо розуміти своє місце в компанії і справжнє відношення до себе друзів. Справжній друг не буде виставляти тебе на пробу і не спонукатиме до якихось безглуздих чи обезбашених вчинків. Для нього твоя думка важлива навіть якщо він з нею не погоджується.
3
