Частина перша "Четем Хаус"

Частина друга "Боснійська криза та Столипін" 

Частина третя "Франція.Російсько-британський договір"

Частина четверта "Балканські війни"

Частина п'ята. "Постріли в Сараєво"

Частина шоста. "Липневий ультиматум"

Винуватці нападу Габріновіч та Принцип були схоплені австрійською поліцією на місці злочину. Згодом зловили ще двох учасників замаху – Т.Грабеча та Д.Іліча. В ході розслідування справи австрійці з’ясували, що підготовка теракту відбувалася ззовні. До нападу всі, окрім Іліча, перебували в Сербії. Тренування зі стрільби проходили в королівському тирі парка Топчиндер у Белграді. Вони мали зустріч з принцем Олександром, котрий невдовзі перед замахом «за дивним співпадінням» здобув престол в наслідок перевороту. Бомби та револьвери їм було надано з державного арсенала в Карагуєваце. Що стосується Іліча, то він був координатором акції, належав до декількох соціалістичних терористичних організацій і вів прямі контакти з сербською розвідкою. Свою участь у акції Сербія визнала офіційно після завершення Першої світової, коли керівники «Чорної Руки» Р.Путнік, Д.Дмітрієвіч та В.Танкосіч були нагородженні званням героїв саме за цю операцію, котра «внесла великий вклад у визволення балканських народів».

От з позиції цих висновків давайте подивимось уважніше на «Липневий ультиматум».

Згадайте, що нам кажуть у школі. «Австрія пред’явила Сербії образливий і принизливий ультиматум з нездійсненними умовами». Зараз подивимось повний текст вимог ультиматуму, котрий в школі нам не показують.

Вимоги ультиматуму:

.    1.Заборонити видання, що пропагують ненависть до Австро-Угорщини і порушення її територіальної цілісності.

.    2.Закрити товариство «Народна Одбрана» і всі інші союзи організації, що ведуть пропаганду проти Австро-Угорщини.

Частина перша "Четем Хаус"

Частина друга "Боснійська криза та Столипін"

Частина третя "Франція.Російсько-британський договір"

Частина четверта "Балканські війни"

Частина п'ята. "Постріли в Сараєво"

В 1914 році нічого не передбачало якихось екстрених подій, а тим паче світової війни. Літом 1914 року Австро – Угорщина запланувала маневри своїх військ в Боснії. Тут знову виринула Сербія, котра заволала, що це підготовка агресивних дій проти неї. Але це не відповідало дійсності, адже то були чергові звичайні маневри, тому навіть ультра лояльна Російська імперія не звернула на ці істерики уваги. І ось напередодні цих вчень в Сербії стався державний переворот – військова кліка скинула поміркованого Петра і посадила на престол Александра.

            Король Сербії Александр І Карагеоргієвич

Всі добре знали, що на вчення приїде ерцгерцог Франц Фердинанд. Тоді в недрах масонської організації «Чорна Рука» виник план вбивства Франца. А чому саме його? Річ у тім, що сербські націоналістичні організації та міжнародні масонські структури вирішили покарати Франца за його…славянофільство!

            Ерцгерцог Франц Фердінанд

Ще спочатку свого створення Сербія стала позиціонувати себе як захисниця слов’ян від утисків та збирач слов’янських земель (нічого не нагадує?).  Австро – Угорщина, незважаючи на кількість слов’ян в її складі була імперією двух народів – германців та угорців. Франц Фердинанд був людиною прогресивних поглядів, всі добре знали, що він виношував план реформ з перетворення дуалістичної монархії в троїстому монархію трьох народів – Австро- Угро – Славія. Зараз кажуть, що ці плани були суто корисливого характеру, але то брехня. Франц Фердінанд любив слов’ян і навіть його дружиною була чешка Софія Хотек. Він одружився на ній, незважаючи на протести батька. Історія роману і шлюбу Франца і Софії заслуговує певно не одного жіночого роману про справжню любов.

            Дружина Франца Фердінанда Софія Хотек

Франц Фердінанд взагалі був приємною особистістю, котра виділялася на фоні Габсбурзького монаршого двору Австро – Угорщини. В газетах про нього писали: «Він терпіти не може азартних ігор, не любить офіційних бенкетів і ненавидить офіційні промови». Всі визнавали його доброю людиною, гарним полководцем, хорошим знавцем історії. Його любили австрійські солдати. Він навіть їв не в офіцерських їдальнях, а з простими солдатами, щоб знати що їх турбує. Наприклад саме по наказу Франца в армійських казармах були змінені матраци, тому що він провів ніч у казармах і на його думку вони виявилися незручними для солдат. Я не думаю, що треба пояснювати, що він був першим ерцгерцогом, котрий звернув увагу на солдатські матраци.

            Франц Фердінанд з родиною

Це все звісно ж не влаштовувало Сербію, адже всім південним слов’яна втокмачували в голову, що саме «Велика Сербія» зможе захистити інтереси балканських слов’ян. Звісно ж реалізація планів Франца Фердінанда руйнувала великосербські концепції. Кому були б потрібні ці ідеї, якби слов’янам були надані рівні права та й матеріально забезпечити Австро-Угорщина могла забеспечити краще, ніж мілітаріська Сербія. Тим паче це зняло би напругу на Балканах і посилила ворожий Антанті табор.

Після закінчення Першої світової всі почали зображувати ерцгерцога, як таку собі карикатуру і посміховисько. Але це брехня. Навіть під час замаху Франц Фердінанд проявив героїзм та мужність.

Напередодні візиту прем’єр – міністр Сербії Пашич, котрий не підтримував діяльності військової кліки попередив ерцгерцога про можливий замах. Проте Франц не міг скасувати візиту в слов’янські землі, адже це значило б, що він боїться слов’ян, права котрих й відстоює. Прибувши Сараєво за декілька днів до офіційного візиту, він ходив разом с дружиною абсолютно вільно, знайомився з побутом життя своїх підданих і населення зустрічало його радо.

Після проведення маневрів, котрі так і не переросли в агресію, як заявляла Сербія, відбулася поїздка Франца по вулицям Сараєво. Кортеж мав у складі 4 авто, котрі рухалися за маршрутом, котрий був опублікований ще заздалегідь в газетах. Перша спроба замаху сталася на набережній Аппель, коли терорист з «Млодої Босни», террористичної організації, що входила до складу масонської організації «Чорна рука», Н.Габринович під час того, як мешканці Боснії закидали авто Франца квітами, кинув бомбу заховану в букеті в напрямі авто. Але в останню мить Франц побачив дим від букета і вставши своєю тростю відбив смертельний букет. Монарша пара отримала легкі ушкодження. Проте мужній ерцгерцог не скасував заходів, а наказав рухатися далі. Він не бажав ховатися від власного народу. На всі заклики і прохання скасувати поїздку по місту, Франц заявив : «Не смішіть мене, я приїхав сюди, щоб люди мене бачили».

            Франц Фердінанд з дружиною виходять з ратуші

Після візиту в міську ратушу, машина як здавалося випадково, по помилці водія звернула на вулицю Франца Йосиф, а потім водій зупинився, щоб розвернути авто і поїхати у вірному напрямку. Та ще дивніше, що тут опинився ще один терорист з «Млодої Босни» Гаврила Принцип. Він вистрілив тричі. Франц затулив собою дружину, проте зберегти їй життя не зміг. Останніми його словами було звернення до Софії «Ти повинна вижити зарад наших дітей». Але вони обоє загинули…

           Гаврило Принцип

Далі буде...