хочу сюди!
-
-
48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років
Замітки з міткою «комунікації»
Рівновага в будь-якій ситуації
- 05.05.16, 08:29
Сьогодні успішний той, хто швидко знаходить контакт з іншими і відгукується на зміни, орієнтується в тенденціях і технологіях. Світ занадто динамічний, і ми часто не встигаємо за змінами. Думки скачуть, вловити значуще в суєті практично неможливо - і тому зростає нервове напруження. Кілька способів, як зменшити занепокоєння і привести нерви в порядок.
1. Аналізуйте думки
Як тільки ви відчуваєте, що вас накриває хвиля паніки і хвилювання, сконцентруйтеся на тому, що ви усвідомили цей момент. Занепокоєння відступає, якщо людина робить хоча б спробу його побороти:
1. Визнайте свій стан: «Так, я панікую, турбуюся, майже плачу і т.д.»
2. Спробуйте знайти причину цієї емоції.
3. Розширте, деталізуйте свою відповідь: «Чому саме я боюся подзвонити / написати / піти до лікаря / поговорити / взятися за завдання?» Та ін.
У внутрішньому крику ви почуєте власний голос розсудливості. Так відбувається завжди - розуміння своїх емоцій перемикає мозок в режим раціонального мислення. Заради експерименту ви можете навіть трошки розкрутити свою паніку, спеціально поглибити хвилювання, але мозок уже буде працювати з причиною. Холодно і раціонально. Хвиля паніки відступить сама собою.
2. Глибоко дихайте
Для перевірки почніть швидко-швидко дихати - пульс почастішає і вас накриє хвиля безпричинного занепокоєння. А ось повільні вдихи для мозку те ж саме, що і стан розслабленості і спокою. У критичний момент зафіксуйте свою увагу на процесі - вдих через ніс, видих через рот - і ви відчуєте, як стрес потроху відступає.
3. Будьте в цьому
Ми починаємо переживати, коли озираємося на успіхи в минулому і замислюємося про перспективи майбутнього. А найчастіше ми розриваємося між першим і другим, викликаючи своїми думками почуття удаваної небезпеки. Відловлювати свої думки, буквально повертаючи їх в сьогодні, в тут і зараз, де все добре і спокійно.
4. Відмовтеся від контролю над усім
Люди намагаються контролювати абсолютно всі процеси свого життя і заодно життя своїх дітей, друзів, співробітників - мозок прагне створити ілюзорне почуття безпеки для зниження стресу, неспокою і іноді навіть болю. Щоб не створювати нервових ситуацій, випустіть з-під контролю ті процеси, на які ви не впливаєте, відкиньте помилкове відчуття відповідальності за все. Концентруйтеся тільки на те, що дійсно вам підвладне, на тому, що по-справжньому важливо.
5. Уникайте невизначеності
Якщо ми відмовляємося приймати рішення, ми перетворюємося в незадоволених буркотунів, які живуть не своїм життям. Але навіть найнезначніші рішення підвищують самооцінку, доводячи, що ми здатні розпоряджатися собою, своїм часом, вийти з-під чужої опіки і контролю, досягти своєї мети. Мозок в режимі раціонального мислення, який звик приймати рішення, не продукує занепокоєння і поганий настрій.
6. Відмовтеся від перфекціонізму
Хвилювання часто виникає через завищенні очікування. Ми прагнемо бути кращими батьками, стати №1 у своїй справі, відправитися в незабутній тур, мріємо про ідеальний бізнес. Прийміть факт, що ідеального не буває. Так, краще бути просто хорошим бізнесменом, який кожен день реалізовує свою велику мрію, ніж не діяти і втрачати дні. Краще бути розуміючим батьком, ніж тираном, який прагне дати краще «тому, що у мене такого не було в дитинстві».
Як тільки ви відчуваєте, що вас накриває хвиля паніки і хвилювання, сконцентруйтеся на тому, що ви усвідомили цей момент. Занепокоєння відступає, якщо людина робить хоча б спробу його побороти:
1. Визнайте свій стан: «Так, я панікую, турбуюся, майже плачу і т.д.»
2. Спробуйте знайти причину цієї емоції.
3. Розширте, деталізуйте свою відповідь: «Чому саме я боюся подзвонити / написати / піти до лікаря / поговорити / взятися за завдання?» Та ін.
У внутрішньому крику ви почуєте власний голос розсудливості. Так відбувається завжди - розуміння своїх емоцій перемикає мозок в режим раціонального мислення. Заради експерименту ви можете навіть трошки розкрутити свою паніку, спеціально поглибити хвилювання, але мозок уже буде працювати з причиною. Холодно і раціонально. Хвиля паніки відступить сама собою.
2. Глибоко дихайте
Для перевірки почніть швидко-швидко дихати - пульс почастішає і вас накриє хвиля безпричинного занепокоєння. А ось повільні вдихи для мозку те ж саме, що і стан розслабленості і спокою. У критичний момент зафіксуйте свою увагу на процесі - вдих через ніс, видих через рот - і ви відчуєте, як стрес потроху відступає.
3. Будьте в цьому
Ми починаємо переживати, коли озираємося на успіхи в минулому і замислюємося про перспективи майбутнього. А найчастіше ми розриваємося між першим і другим, викликаючи своїми думками почуття удаваної небезпеки. Відловлювати свої думки, буквально повертаючи їх в сьогодні, в тут і зараз, де все добре і спокійно.
4. Відмовтеся від контролю над усім
Люди намагаються контролювати абсолютно всі процеси свого життя і заодно життя своїх дітей, друзів, співробітників - мозок прагне створити ілюзорне почуття безпеки для зниження стресу, неспокою і іноді навіть болю. Щоб не створювати нервових ситуацій, випустіть з-під контролю ті процеси, на які ви не впливаєте, відкиньте помилкове відчуття відповідальності за все. Концентруйтеся тільки на те, що дійсно вам підвладне, на тому, що по-справжньому важливо.
5. Уникайте невизначеності
Якщо ми відмовляємося приймати рішення, ми перетворюємося в незадоволених буркотунів, які живуть не своїм життям. Але навіть найнезначніші рішення підвищують самооцінку, доводячи, що ми здатні розпоряджатися собою, своїм часом, вийти з-під чужої опіки і контролю, досягти своєї мети. Мозок в режимі раціонального мислення, який звик приймати рішення, не продукує занепокоєння і поганий настрій.
6. Відмовтеся від перфекціонізму
Хвилювання часто виникає через завищенні очікування. Ми прагнемо бути кращими батьками, стати №1 у своїй справі, відправитися в незабутній тур, мріємо про ідеальний бізнес. Прийміть факт, що ідеального не буває. Так, краще бути просто хорошим бізнесменом, який кожен день реалізовує свою велику мрію, ніж не діяти і втрачати дні. Краще бути розуміючим батьком, ніж тираном, який прагне дати краще «тому, що у мене такого не було в дитинстві».
0
