Посмотрим еще одно украденное стихотворение Julia_20*, размещенное 13.04.11 16:51, которое она обозвала "Поклик ВЕСНИ" http://blog.i.ua/community/3006/685031/
"Я пропаду весною без ласк Твоїх,
Без слів, що щастям серце наповняють,
Без вуст п’янких, що медом мене поють,
Моя любов без них розтане, наче сніг.
Життя повз нас біжить, як запізнілий потяг,
Крикливий звук … - … відлучені серця,
А навколо весняних днів шалений ритм,
Я так любові і не збагнула до кінця…" .(Julia20)
Оригинальное стихотворение было в заметке "Осінній потяг", создана Angel W 08.09.10, 12:11 http://blog.i.ua/community/2051/532952/ и также я писал на него стихотворный отклик , а это моё стихотворение "І зігрівались від обіймів душі"...создано 09.09.10 17:05 http://blog.i.ua/community/2051/533791/и повторено 28.02.11 13:46 http://blog.i.ua/community/2051/651231/
http://www.stihi.ru/2011/02/28/4983 размещено28.02.2011 14:39
Copyright: Мастер Степанов, 2011
Свидетельство о публикации №11102284983
"Я пропадаю без обійм твоЇх,
без щирих слів, що щастям серце повнять,
без вуст п’янких, що медом мене поять,
моя душа холодна, ніби сніг.
Порожній звук - відлучені серця,
життя повз нас біжить, як пізній потяг,
і в нім осінніх днів останній потяг,
який ми не збагнули до кінця…" Осінній потяг создана Angel W 08.09.10, 12:11 http://blog.i.ua/community/2051/532952/
стихотворный ответ Mastera
Я думав, ти мене давно забула...
Все серце оповилося журбою.
І сум туманом хижим в душу прокрадався.
Та голос, мов почув твій, оговтавсь… схаменувся.
Кричала то душа твоя... безгучно розідравши простір.
Кричала із останніх сил, благала лиш зігріти.
І кригу розтопити, що на душі створилась.
Та враз... у мене, буцім, з’явились руки-крила... (приведено не полностью). Master
Оджнако, это еще не все стихи, которые украла Julia_20* ...