хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «николай кожушко»

Активисты Евромайдана 23февраля 2016г объявляют голодовку.

21 января в 13:00 в медиа-центре «ДНЕПР ПОСТ» состоялась пресс-конференция«Активисты Евромайдана возмущены тем, что прокуратура отпустила двоих обвиняемых по делу днепропетровских «титушек» (26 января 2014 года неизвестные молодые люди в спортивной одежде избили участников мирной акции протеста и журналистов)».

 

В пресс-конференции приняли участие:

- начальник штаба ОО «Євромайдан-Дніпро» Игорь Руденко;

- правозащитник, председатель ДОО «Допоможемо дітям» Николай Кожушко;

- председатель ОО «Євромайдан-Дніпро» Виктор Таратушка;

- активист Евромайдана в Днепропетровске Андрей Котыхов.

 

 

Виктор Таратушка:

Хочемо виказати незадоволення діями наших правоохоронних органів. Ми все це струшуємо у повітря протягом двох років. Ніхто не ворушиться. Всі знають, хто побив євромайданівців біля ОДА 26 січня 2014 року – нуль уваги. Організатори цих подій відомі — це конкретні особи, які сидять сьогодні у владних кабінетах та ніяких претензій ніхто до них не пред’являє. Люди з лопатами та дубинками не просто туди приїхали, а були кимось організовані. Завдяки нашим зусиллям ми декого усунули. Але цього мало. Ми обурені тим, що люди, по яким проводилося слідство на сьогодні відпущені прокуратурою з СІЗО. Потрібно зрозуміти, що перед нами стоять складні завдання, але ми повинні змусити владу слухати нас.

 

Игорь Руденко:

Я был непосредственным участником событий 26 января возле ОГА и могу с уверенностью сказать, что подготовленное событие — массовое издевательство над людьми. С самого начала следствия оперативники не хотели раскрывать дело. У нас были доказательства. Мы собрали их по крупицам – кто-то кого-то узнал, отсмотрели материалы и сказали – это сосед, это знакомый, с этим в зал ходил. До 100 боевиков с той стороны были узнаны. Там были известные люди, но им дали потом уйти. Чтобы забрать бизнес и что-то заработать – иного не дано. Была команда, чтобы изначально не рассматривать это дело. Там сегодня вообще отсутствует серьезная доказательная база. Ботвинов и Науменко в этом деле – это даже не пешки, а случайные люди в этом деле, что их даже жаль. Они играли роль «принеси-подай-отойди в сторонку», так что должны быть даже свидетелями, а не главными подозреваемыми. Изначально была поставлена задача заволокитить это дело. Если бы периодически не поднимали этот вопрос, то он бы никогда не оказался в суде. На скамье подсудимых не те люди, которые должны быть наказаны. Это дело нужно отправлять на доследование.

 

Андрей Котыхов:

Прошло уже 2 года, как у здания ОГА были избиты мирные митингующие. За это время прокуратурой и милицией было провалено досудебное расследование. Доказательства настолько ничтожны, что суду пришлось отпустить горстку тех «титушек» из СИЗО, которые случайно туда попали. Все идет к тому, что никто не будет наказан. Проводились оперативные съемки и было море журналистов, которые снимали и «титушек» и их руководителей. То есть это или непрофессионализм или открытый саботаж. Имена организаторов и «титушек» всем известны, есть доказательства, но прокуратура их почему-то не видит.

 

Николай Кожушко:

Прошло ровно 2 года, но ни одно требование с днепропетровского и киевского Майданов не было выполнено. Мы, майдановцы, будем объединяться и думать, что делать дальше. Будем собираться снова в Киеве, идти в прокуратуру и полицию со своими требованиями. Требование первое – это арест коррупционеров и «титушек». Второе – если до 23 февраля дело по Евромайдану не сдвинется, не будет арестов в Днепропетровске, то часть Евромайдана объявят голодовку возле областной прокуратуры. Третье – украинский народ и семьи стали бедными и нищими при действующей власти. Вместо этого они сажают патриотов, атошников, общественников и политических оппонентов. Вы думаете, мы будем молчат? Нет, мы будем продолжать. Будет устраивать митинги в Киеве, ездить на пресс-конференции в Европы. Будем действовать в рамках действующего законодательства жестко, чтобы наказать виновных.

Правозащитник Николай Кожушко - остановим рейдеров на Днепре.

Дніпропетровці, колишня злочинна влада позбавила наших дітей і онуків найкращого Дитячого містечка на ж/м Сонячний і без будь-якого обговорення або громадських слухань віддала його для будівництва на цьому місці вже 5-ї АЗС в цьому районі. Чи відповідає це інтересам наших дітей? 
Кожна влада наголошує: “Все найкраще дітям!” і позбавляє заради свого збагачення та бізнес-інтересів байдужих до міста підприємців наших дітей дитинства, відбираючи це найкраще. 
Влада, поверни землю дітям, а довіру - громаді! 
Запрошуємо всіх небайдужих громадян, батьків на мітинг по поверненню Дитячого містечка на ж/м Сонячний дітям, який відбудеться біля міської прокуратури (вул. Набережна Леніна, 29) 05.05.2014р. Початок мітингу о 10.00

Захист прав дитини на Дніпропетровщині: байдужі дорослі, скри

Дніпропетровськ – Чиновникам, які мають захищати права дітей на Дніпропетровщині, треба виставити попереджувальну «жовту картку». Про це на засіданні «круглого столу» у Дніпропетровську заявив голова Всеукраїнської організації «Допоможемо дітям» Микола Кожушко. Представники соціальних і психологічних служб із цим частково погоджуються: робота з захисту прав дитини в регіоні недостатня.

 

Останній резонансний випадок, пов’язаний із правами дитини, стався у Дніпропетровську. Через відсутність піклування з боку батьків 13-річна дівчинка стала повією. Міліціонери затримали її просто на вулиці, коли та пропонувала послуги чоловікам. Потрібні були гроші, пояснила, на одяг. За дії школярки тепер відповідатиме мати, проти неї порушили кримінальну справу – за невиконання батьківських обов’язків, що призвело до тяжких наслідків.
Випадків, коли батьки грубо нехтують правами та інтересами своїх дітей, на Дніпропетровщині чимало. Наразі на контролі в українського омбудсмена Ніни Карпачової перебуває кілька гучних справ із Дніпропетровщини: діти не тільки потерпають під прямого насилля в родині, а й від психологічного тиску, й економічних зловживань – коли батьки живуть за «дитячі» гроші, розтринькують соціальні виплати на алкоголь і наркотики.

 

 

Голова Всеукраїнської громадської організації «Допоможемо дітям» Микола Кожушко зазначає, що державні соціальні служби про такі випадки дізнаються постфактум і мало займаються профілактикою явища.
«Мало займаються правами дітей на місцях, особливо в селах. Коли стається нещастя, тоді вже соціальні служби починають проводити перевірки, – каже він. – Займатися дітьми потрібно до того, як у сім’ї стався нещасний випадок, відвідувати неблагополучні сім’ї і дізнаватись, як там ставляться до дітей. Зараз, а не тоді, як щось трапиться, як було у Магдалинівці, Софіївці, Криничках»», – каже представник громадської організації.

 

Факти насилля стають відомими після спроб самогубства дітей

 

 

Засідання «круглого столу» щодо прав дітей, Дніпропетровськ, 2 березня 2011 року
Дитячі психологи згодні: часто про порушення прав дитини з боку батьків соціальні служби дізнаються після спроб суїциду. Наразі на Дніпропетровщині активного інформування дітей щодо захисту їхніх прав не проводиться. Номери гарячих ліній «телефонів довіри» відомі далеко не кожній дитині, та й забезпеченість шкіл фахівцями-психологами складає всього 50%.
Часто дитині складно знайти тих, кому можна розповісти про біду, сказала Радіо Свобода психолог Дніпропетровського обласного навчально-методичного центру практичної психології Наталя Зарічна.
«Дитина часто приховує те, що вона жертва насильства. Чим молодша дитина, тим більшу провину вона відчуває за те, що до неї застосовують насилля. Часто цей факт встановлюється після спроб самогубства. Необхідно пояснити всім дорослим, що ігнорування дитини, примус і навіть крик – це все форми насилля. У багатьох школах є «скриньки довіри», куди діти можуть вкинути листа і повідомити про свою біду. Чи достатньо цього? Ні, цього недостатньо», – зазначає психолог.
Оточуючі бачать і не втручаються
Нещодавно на Дніпропетровщині виплив на поверхню факт грубого порушення прав дітей: дві молоді породіллі не піклувалися про своїх малят, забували погодувати, не звертались до лікаря. Дітлахів шпиталізували з важкими хворобами. У цій ситуації покарали не тільки матерів, позбавивши їх батьківських прав, а й соціального працівника, закріпленого за родинами. Його звільнили з роботи.
Проте у більшості випадків відповідальними визнають лише батьків, каже консультант департаменту соціально-економічних та культурних прав Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Світлана Корнілова.
«Ми виїздили у родини і бачили тяжке становище дітей. Через суд дітей вилучали з цих сімей. Звісно, винні батьки, які це роблять. Але і ми, суспільство в цілому, ми неуважні. Сусіди, органи влади, оточуючі все бачать і дуже пізно втручаються», – зауважила консультант омбудсмена.
Раніше Комітет ООН з прав дітей заявив, що стурбований ситуацією в Україні, зокрема, випадками насильства в сім'ї та невиконання батьками своїх обов’язків.