[Приєднана картинка]Жила собі одна жінка. От народила вона сина. І мати й батько не могли намилуватися тим великим і дужим дитям. І сусіди й знайомі приходили подивитись, а згодом, як чутки розлетілися по світу, прибували люди з інших країн хоч поглянути на того хлопця. Бо ніхто не пам’ятає, щоб де яка жінка ще коли таку дитину привела.От стали думати, як хлопця назвати. Радилися так і сяк, а не могли домовитись.Тоді повитуха й каже:– Це дитя небувале, дайте йому й небувале ім’я.– Ваша правда...

Читати далі...

Частина 1 http://blog.i.ua/user/4959475/1624669/Частина 2 http://blog.i.ua/user/4959475/1624670/* * *В тот день Лена прибежала домой раньше всех. В душе что-то радостно пело, смеялось и кружилось, и не было на ее светлом горизонте ни единого облачка. Да и что тут расписывать, когда можно просто сказать – наступил первый день зимних каникул! День, когда впереди еще очень-очень много свободного времени, и все только начинается, грядет Новый Год и обязательно случится что...

Читати далі...

Початок тут http://blog.i.ua/user/4959475/1624669/Свежий ветер радостно приветствовал духа и вернул потерянную в магазине бодрость.Ботька ловко оседлал его растрепанный хвост, и они помчались над оставшимися внизу шумными улицами. Ветер летел по каким-то своим, воздушным делам на север, и, как он признался Ботьке, желательно, подальше от людей. Чем-то они сильно не угодили ветру, и предложил Ботьке присоединиться к нему. Но дух, как мы знаем, наоборот жаждал человеческого...

Читати далі...

Твору років 5, з ним мій кум колись виграв якийсь престижний літературний конкурсВсе началось с того, что Маринка из отдела мягких игрушек разбила стеклянный кругляш. И не какой-то там, обыкновенный, тяп-ляп сделанный, а самый что ни на есть настоящий шар, под завязку наполненный зимой. Настоящих игрушек нынче вообще мало осталось – все больше новые, бездушные. Разницу все равно мало кто заметит, вот и фальшивят вовсю.Но давайте-ка лучше по порядку.Самым-самым декабрьским утром (я надеюсь...

Читати далі...

Эту сказку написал мальчик, живущий в хосписе. Мишка, ему 12 лет. С прошлой осени он «отказной» у врачей. Он написал ее на школьный литературный конкурс, но это не так важно. Важно, что он хочет, чтобы его сказку читали. Чтобы чувствовали – кому нужно и кто захочет… Когда Мишка лежал в реанимации, ему пообещали, что его сказку еще будут читать. На сегодня – ему лучше. Поделиться этой сказкой - одно из тех Чудес, что мы можем сделать своими руками – чтобы исполнилось желание ребенка, и сказка...

Читати далі...

Додаткова голосувалка до казки для дорослих 5 http://blog.i.ua/user/4596760/1315037/З пулітичним ароматом

Жили собі, були собі дід та бабаЖили цікаво, не нудьгуючи. Бо в баби завше напоготові були свіжі креативні ідеї, що потребували негайної реалізації Ось так і цього разу - А давай но, діду, заведемо собі... - Корову! , - зрадів дідо, котий молока хоч і не вживав за якимось мотивами, та сир, сметану й кефір поважав - Нє-е, корову пасти треба, доїти.... - Собаку! , - дід давно потребував вірного друга - Нє-е-е, від нього шерсть....

Читати далі...

Розмовляли одного разу вовк з вовчицею.«Погано тобі, вовче, живеться»,— каже вовчиця. «Чому?» — дивиться на неї вовк. «Ти все по кущах ходиш, від людей ховаєшся».— «Гм,— пробурчав вовк,— але ти також від людей ховаєшся...» — «Ні, я де хочу, там і ходжу, і ніхто мене не бачить».— «Брешеш ти, голубонько! — не погоджується вовк.— Тебе бачать люди так само, як і мене».— «Вір, не вір, я правду кажу»,— відповідає вовчиця. Покрутив головою вовк та й каже: «Коли так, то давай перевіримо. Я заховаюсь у...

Читати далі...

Один чоловік піймав соловейка і хотів його з'їсти. Але пташок каже до нього:— Ні, ти мною не наїсися, чоловіче; краще пусти мене, і я тебе навчу трьох речей, які тобі у великій пригоді стануть.Той чоловік втішився і пообіцяв відпустити, якщо той добре скаже.І каже соловейко:— Ніде того не їж, що не годиться. Ніде того не шкодуй, чого вже не можна повернути. Ніколи річам неподобним не вір.Почувши це, чоловік пустив соловейка.А соловейко хотів довідатись, чи навчився той чоловік його ради...

Читати далі...

Жив бідний чоловік. Ліг він якось спати, та не міг заслуги. Лежав і думав: «Чому бідним тяжко на світі жити? Чому багачі забирають гроші від бідних людей? У одного багатство, маєток, і він ще відбирає гроші від бідних. Якби я був багачем, то не так би жив. Я би і сам жив і іншим би давав». Коли він так думав, почув якийсь голос:— Бери будіралош і будеш багатим. У ньому лише один золотий, але як ти його візьмеш, то відразу появиться другий. Набери, скільки хочеш, і кинь будіралош у ріку. Доки не ...

Читати далі...