Люди, які достойні твоїх сліз ніколи не змусять тебе плакати (с)Якось так подумалось - я не пам"ятаю вже коли я плакала востаннє. І зовсім не тому що я стала вся із себе така сталева і беземоційна. Просто той хто поруч ніколи не доводить мене до сліз...

Третій раз за тиждень евакуюють Центральний вокзал. Задовбали ці жартівники, другий день квитки не можу купити http://korrespondent.net/kyiv/1399930-s-centralnogo-zheleznodorozhnogo-vokzala-kieva-evakuiruyut-passazhirovКоли я мала була, була така "мода" зривати контрольні в школах такими дзвінками. Але коли одного жартівника знайшли і впаяли його батькам такий штраф, що вони потім років 10 його виплачували це якось різко припинилось.

Аз есмь очень злой...Лазила сегодня по центральным магазинам в поисках всякой мелочи и, главное, платья для торжественных случаев.И тут в одном из бутиков Олимпийского встретила то самое платье, которое лет 5 назад по обидной случайности не купила в Милане. Бело-молочное, трикотажное, в меру строгое, в меру нарядное. Цена конечно кусается, но пару раз в жизни женщина ИМХО должна себе позволять такие покупки...Попросила примерить. Мне предложили выбрать сразу еще несколько платьев, но я...

Читати далі...

Останніми тижнями стільки виходила по чоловічим магазинам що намітилась деяка статистика і вималювались типажі.Типаж перший - продавщиця якісна. Найчастіше 35-40 і старше, заміжня. На око безпомилково визначає розмір, повноту і навіть смаки. Не намагається загравати з чоловіком, не сперечається з його вибором, не підсовує те чого не просять, не доводить, що той товар який не сподобався пасує/гарно сидить і т.д. Розглядає супутницю чоловіка як союзника, питає її думку і враховує зауваження...

Читати далі...

Їхала сьогодні в метро і милувалася родиною яка сиділа навпроти. Дівчина десь мого віку, але вже мати чотирьох діточок. Дівчина неймовірно красива, тою не популярною нині природньою красою - ні граму макіяжу, простий одяг в кантрі-стилі, правильні риси обличчя, блакитні очі і товстелезна руса коса. Такі не виходять на подіум, але очей не відведеш, з неї Мадонну можна писати. Але мабуть найбільше мене вразило те як вміло вона управлялася з дітками. Старшому хлопчику років 5 доручила &quot...

Читати далі...

Бажаючих мабуть не вистачає бо всі паркани навколо КПІ обклеєні[Приєднана картинка]

З приємного - у мене прямо черга вишикувалась з бажаючих писати у мене диплом спеціаліста. Не чекала. Особливо враховуючи те, що вони добре знають, що у мене тре працювати і я не побоюся написати правду у відгуку. Але якщо людина толкова - стоятиму горою, у тому числі і під час прийняття рішення комісією на захисті.З бюрократичного - оформлюю експертний висновок для публікації в Росії...Я завжди знала, що головний корпус це той ще оплот радянського діловодства, але те що у нас досі є Перший...

Читати далі...

Починаю дуже добре розуміти чому моїх батьків посмикувало при будь-яких згадках про мою вагу і харчування. Спробуй пояснити добросердечним бабусям що дитина їсть як не в себе, але отака от статура. Раз худа - значить не годуєте/проблеми з шлунком/глисти і т.д.Враховуючи спадковість мене то теж ще чекає. А поки що регулярно вислуховую від бабусі, що що це я свого чоловіка не годую, худий бідаха як щепка... Далі ідуть роздуми на тему що дівчата зараз пішли ліниві, готувати не люблять, годують...

Читати далі...

Кілька років тому у нас на факультеті стався дикий випадок - один зі студентів пирнув ножем одногрупника. Жертва вижила, нападника осудили до кількох років (не знаю точно на скільки) і, звісно, відрахували з вузу...Цього року він прийшов відновлюватись...і за законом вуз має його прийняти назад...Звісно зараз деканат перериває закон у пошуках приводу для відмови, але всі в шоці...Чисто гіпотетично він вже поніс покарання, має право на другий шанс і все таке, але хто в здоровому глузді...

Читати далі...

В середу, після несподівано вдалої поїздки за сукнею раптово виникла велика купа зайвого часу. Оскільки ми проїжджали повз Берковці то було вирішено скористатися нагодою і відвідати могили прадідуся і прабабусі.Основна проблема була в тому що бували ми там востаннє років 15 тому, ще й на машині під"їзжали до бокової хвіртки. Як орієнтуватися від тої хвіртки ми пам"ятали, але ані як іти від нового центрального входу, ані номеру ділянки ми не знали...Блуканули ми добряче, на щастя в...

Читати далі...