хочу сюди!
 

Sveta

34 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «притча»

Самая короткая и самая мудрая притча ...


Мужчина спросил у мудреца:

 - Кaкая женщина самая красивая?

Тот подумaл и ответил:

- Любимая.                 (Притча)

Хан Ахмед и живописцы.

 Понравился мне стих, кто автор не знаю, но актуальный:
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Увы, все как в старой басне
Был однорук и одноглаз
Великий хан Ахмед.
Трём живописцам как-то раз
Он заказал портрет. 
«Иметь портрет угодно мне, —
Всем трём он заявил, —
Где б я в бою и на коне
Написан вами был!»
Трубят рога. На грозный суд
Того, кто всех сильней,
Два первых автора несут
Работу многих дней.
Перед портретом хан встаёт,
Разгневан, возмущён;
Нет! Он себя не узнаёт!
Нет! На коне не он!
«Я одноглаз и однорук,
А этот хан сидит —
Двумя руками держит лук.
Во все глаза глядит!
Ты исказить меня посмел,
И ты мне дашь ответ!»
«Казнить угодника», — велел
Сердитый хан Ахмед…
Своим вторым портретом хан
Не меньше оскорблён.
«Я узнаю коварный план! —
Затрясся в гневе он. —
На радость всем врагам вокруг
Ты подчеркнул, смутьян,
Что одноглаз и однорук
Твой повелитель хан!…»
Так портретист-натуралист
Погиб во цвете лет…
Его собрат, дрожа как лист,
Ещё несёт портрет.
Поскольку хан изображён
Верхом и не анфас,
Неясно, однорук ли он
И есть ли правый глаз.
Видна здоровая рука,
Что крепко держит щит,
И левый глаз, что цел пока,
Как у орла, глядит!…
Художник этот стал богат,
Ходил в больших чинах
И умер, люди говорят,
При многих орденах.
Я среди авторов не раз
Встречал таких ребят —
Они не пишут жизнь анфас,
Всё в профиль норовят! (с)

Притча о тяжелом кресте и хитром человеке

.
Однажды по дороге шла толпа людей. Каждый нес на плече свой крест. Одному человеку казалось, что его крест очень тяжелый. Он был очень хитрым. Приотстав от всех, он зашел в лес и отпилил часть креста. Довольный, что обхитрил всех, он их догнал и пошел дальше. Вдруг на пути появилась пропасть. Все положили свои кресты и перешли. Хитрый же человек остался на этой стороне, так как его крест оказался коротким.



«К ненависти нужно относиться как к подарку…»




Каждый из нас сталкивается с грубостью, но лишь небольшая часть людей умеет правильно реагировать на злость, оскорбления и ненависть. Чтобы сохранить свое психологическое здоровье, нужно научиться достойно выходить из таких ситуаций, даже когда эмоции берут верх.

Следует помнить, что чаще всего грубят и оскорбляют люди несчастные. Поэтому делать то же самое в ответ или обижаться смысла нет. Лучше всего поступить, как мудрый самурай из притчи…[ Читати далі ]

Осел и колодец

.
Провалился у одного крестьянина осел в колодец.
Хозяин задумался: как же его оттуда вытащить? А потом так про себя рассудил: «Осел мой старый, ему недолго жить осталось. Я все равно собирался купить нового, молодого, осла. Да и колодец этот - почти высохший. Я давно собирался его закопать и вырыть новый. Почему бы мне одним разом не закопать и осла, и старый колодец?»
Крестьянин позвал соседей, чтобы они помогли ему закопать колодец. Люди дружно взялись за лопаты и принялись бросать в колодец землю. Осел возмущенно закричал и вдруг, ко всеобщему удивлению, притих.
Крестьянин глянул вниз и изумился. Ослик не кричал, потому что был занят делом: он стряхивал падавшие ему на спину комья земли и быстро приминал их ногами.
Очень скоро он оказался наверху и выпрыгнул из колодца.
В жизни на каждого из нас падают все новые и новые комья грязи. Можно громко кричать и возмущаться, но ведь есть и другой путь.

Змея - притча о зависти и ненависти

.
Однажды змея погналась за бабочкой и пресле­довала ее день и ночь. Страх придавал бабочке сил, она била крыльями и летела все дальше и дальше. А змея не уставала ползти по пятам. На третий день обессилевшая бабочка почувствовала, что не может больше лететь, она присела на цветок и спросила свою преследовательницу:
— До того как ты меня убьешь, можно задать тебе три вопроса?
— Не в моих привычках предоставлять такие возможно­сти жертвам, ну да ладно, будем считать это твоими пред­смертными желаниями, можешь спрашивать.
— Ты питаешься бабочками?
— Нет...
— Я сделала тебе что-то плохое?
— Нет.
— Тогда почему ты хочешь убить меня?
— Ненавижу смотреть, как ты порхаешь!!!
Очень часто мы обижаемся, ненавидим друг на друга, желаем ближнему зла и даже не задумываемся об этом. А ведь причина зачастую в нас самих, только надо поглубже заглянуть в свое сердце, и тогда мы сможем разглядеть этого змея – «змея зависти», который является одной из главных причин человеческой ненависти.

29 квітня. Найкраще від усіх

Жив собі брат при церкві і мав він недугу на ім'я "найкраще від усіх" Хай про що тільки мова не зайде, він повсюди старався бути найкращим від усіх. Прибрати в церкві-він вже мітлою мете,всеношна молитва-він серед перших запопадливо молиться, рулади словесні виписує.
І от в ніч на П'ятдесятницю приснився йому сон. Потрапляє цей брат на небо, стоїть у черзі праведників, чекає і думає, як Ісус його серед усіх виокремить, під білі ручки візьме, похвалою засипле. Годину жде, другу, а Ісус все не підходить.
Захвилювався брат, озиратися став. Помітив врешті-решт, що Ісус, недалеко від нього ідучи, похвалив когось. Тоді виступив брат назустріч і питає:
-А як же я? Невже ж про мене забули?
Ісус глянув на нього і сказав:
-Не знаю, хто ти.
-Та ж як? Я у церкві служив, у хорі співав, Біблію читав, нічні молитви вистоював.
-Не пам'ятаю я тебе,-відказує йому Ісус.
Тут брат помічає диякона з церкви, що тиждень тому як помер, а доти молився за всю громаду. І просить брат його допомогти, заступитися, потвердити, що він справді служив у їхній громаді і таке інше. Заступився за нього диякон словом, вислухав його Ісус і каже:
-Може ти і правду мовиш, але я особисто його не знаю, і тут йому не місце.
Підхопили брата ангели і віднесли, куди належить.
І от прокинувся брат серед ночі, облитий потом і з сильним криком, і замислився добре-яка ж несправедливість! До ранку міркував і згадав, що диякон перед смертю таку науку давав: "Не той у царстві Бога великий, хто зробив багато, а той великий, хто пізнав Христа!"
І після цього сну брат позбувся своєї духовної недуги. Він зрозумів, що Ісус цінує в людях.

(с)

28 квітня. І це мине також

Один цар уславився своєю мудрістю. Але, попри цю мудрість, у житті не мав він спокою. І одного разу звернувся цар до мудреця з проханням:
-Допоможи мені-дуже багато в цьому житті доводить мене до нестями. Маю велику схильність до пристрастей, і це вельми заважає мені.
Мудрець дав йому перстень, на якому була викарбувана фраза: "Це мине!"-і сказав:
-Одягни цього персня. Коли тебе настигне сильний гнів чи радість, поглянь на цей напис, і він протверезить тебе. У цьому знайдеш ти рятунок від пристрастей.
Минав час, цар послухав поради мудреця і знайшов спокій. Але настала мить, коли, як зазвичай, глянувши на перстень, він не заспокоївся, а навпаки-він ще більше нестямився.
Він зірвав перстень з пальця і хотів кинути його якнайдалі у став, але раптом помітив , що на внутрішньому боці персня є напис: "І це мине також..."

(с)

27 квітня. Покинути незлагоду

Одного разу чернець, прийшовши до церкви, почув, що деякі брати сперечалися між собою. Перш ніж повернутися до своєї келії, він обійшов її тричі, і тільки потому зайшов до неї. Ті, хто бачили це, запитали, чому він так учинив.
Чернець відповів:
-У моїх вухах закарбувалися слова суперечки. Я прогулювався, щоби очиститися, і не занести незлагоду у свою келію.

(с)

26 квітня. Добро заразливе

До віконечка придорожньої кав'ярні для автомобілістів під'їжджає на старенькій машині жінка, яка тут вже багато років поспіль постійно замовляє каву. Перекидаючись люб'язністю з продавцем, вона помічає машину, що стає за нею у чергу. У доброму настрої жінка хоче зробити якесь добро і платить продавцеві за каву для наступної машини. Продавець здвигає плечима і думає, що люди знайомі.
Жінка від'їжджає. Наступного дня вона, як завжди, під'їжджає до віконечка кав'ярні.
-Я думаю, що вчора сталася помилка. Хлопець, за якого ви заплатили, не знає.вас,-каже продавець.
Жінка, трохи збентежившись, пояснює, що так і мало бути. І тоді продавець розповідає, що сталося вчора:
-Я сказав тому хлопцеві, що ви заплатили за його каву. Тоді він також заплатив за наступну машину. Водієві наступної машини я пояснив те саме, і він вчинив так само. Так сталося чимало разів. Я вражений!

Не втомлюйся чинити добро-воно заразливе!

(с)