Замітки моi вiршi

Замітки з міткою «моi вiршi»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Говорила

Запізнілим промінням ніч
увірвалась до мого неба,
а я з тишею віч-на-віч
говорила якраз про тебе,

а я з мрією тет-а-тет
роздивлялася снів химери,
не рятуючись від тенет
почуттів і бажань істерик.

І гуашшю обіймів тих,
в яких море «спекотних» спецій,
малювала ця ніч штрихи
по моєму сліпому серцю.

З мрійних сцен все манила вслід
за тонкі дорогі лаштунки,
відкриваючи дивний світ,
де повітря - чиїсь цілунки…

І тремтіла, з чиїхось нот
виплітала зіркОве небо,
а я з тишею знов і знов
говорила лише про тебе…

Коментарі: 28

Alyana

Осіння мелодія

24.09.11, 13:06
моi вiршi

Грає осінь сонату

на струнах моєї душі,

звуки нечутно злітають

десь у сяйну височінь.

Вплітаються в музику вітру,

у шелест листків золотих,

у запах останніх вже квітів,

у сльози дощів проливних.

Симфонія осені лине

над лісом, над містом, селом,

дзвенить у полях і долинах

прекрасна і дивна, мов сон.

Грає осінь сонати

на струнах людської душі

не кожен лиш може відчути

мелодію вічності змін.

21.09.2011р.

Коментарі: 64

Немного_кошка

У відповідь http://blog.i.ua/community/2043/984932/?p=1#p1

15.05.12, 20:42
Стих_и_я
моi вiршi

Щоб таке нове відчути;

І початись, м"яти-рути

Свіжість терпка в повни груди.

Там живе тихенько чудо.

І чекає цвіт жасміну

Чоловіка та причіну.

Човен і духм"яній вітер,

Парус, мов конвалій квіти.

Коментарі: 43

Oliviya

Ти малюєш чарівні очі…

Ти малюєш чарівні очі,
В них краплинка безумств і мрій
Переплетені з сонцем ночі,
Що засяло від слів «…ти мій…»

Ти малюєш… уста,усмішку,
Навіть подих, що з них злетів
І тремтіння лякливе трішки,
Та бажаніше всіх скарбів.

Ще плечей ледь помітний порух
І цілунку сльозу з-під вій.
Ти малюєш… сьогодні, вчора…
Лиш портрет цей давно не мій…

Коментарі: 39

Oliviya

Дозволь

Дозволь помріяти про тебе як колись,
Торкнутись поглядом плечей твоїх, обличчя,
Відчути ноти осені незвичні,
Що у волоссі кружевом сплелись
І манять в вись…

Дозволь піти по краї неба-скла,
Осколки мрій мозаїкою скласти
І не боятись вижити чи впасти,
А догоряти всім єством до тла
Від рук тепла.

Дозволь мені не бачити. Візьму
Й помчу всліпу тебе до зір гарячих…
В коханні, віриш, не буває зрячих,
Тож в ньому легко звабити пітьму
Й лишить саму.

Дозволь любити! Так, як ще ніхто
Не смів тебе любити в цьому світі,
В тобі вмирати, воскресати, тліти,
Тобою жити, дихаючи в тон
З любові сном.

Я все, що хочеш випрошу у доль,
Лиш ти дозволь…

Коментарі: 8

Alyana

Сон

11.04.11, 09:46
моi вiршi

Тендітним павутинням тремтить на віях сон, чарівно - фантастичний й реальний до основ. В нім була дивовижна реальність відчуттів й події неймовірні, немовби інший світ. Були у мене крила блакитні на спині, з драконом подружилась й літала в вишині. Ще ельфів там зустріла й допомагала їм потвору подолати, що нищила їх ліс. А після перемоги красивий, мужній ельф надів мені на голову вінок із орхідей. Їх аромат чудесний п'янив не гірш вина, він шепотів "кохана", ще й ніжно цілував. Проснувшись відчуваю цілунок на вустах, це сон - я точно знаю, та вірю відчуттям. 09.04.2011

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253030

Коментарі: 78

Oliviya

Тьма

Закривши очі йду наосліп в тьму.
Вона і так давно прийшла у гості,
А я втікала, бігла... Та чому?
Куди? навіщо? – я не знаю й досі…

Я думала, що сонце – лиш моє,
Для мене все – й слова тут недоречні;
Що джерелом весна у серці б’є
Не в мить оцю – навік, беззаперечно!

Я думала, що світ – це мій лиш світ!
Красивий, ніжний, з ароматом волі,
Де нескінченний радості політ
Мереживом проплетений по долі…

Та раптом тьма. Німа. Така чужа!
Така ненависна, непрохана, немила!
Невже весни зруйнована межа?
Хіба життя замало я любила?!

Та тільки тьма. Без прав на вороття
Затягує. А я… життя люблю я…
І я піду. Наосліп. В тьму життя.
Та знайте, я в ній сонце намалюю!

Коментарі: 55

Oliviya

Коли блукаєш ти в моїх думках

Коли блукаєш ти в моїх думках,
нічна зоря тремтить як в лихоманці,
а вітер мрій танцює дикі танці
і цілий світ тоді в моїх руках,
коли блукаєш ти в моїх думках…

Коли цілунком дихаєш мені
у спину вітром, струшуючи листя,
зриваючи з очей сльозинки чисті,
я оживаю сонцем уві сні
і оживаєш сонцем ти в мені!

Коли приходиш ти у мої сни,
сідаєш на краєчку мого ліжка,
я п’ю до дна хмільну твою усмішку
і небо вмить стає мені тісним,
коли приходиш ти у мої сни.

Коли тобою плаче зорепад
роса сльози тремтить у павутинні,
і воскресають ніжності світлини,
напившись сил очей твоїх свічад
і знов тобою плаче зорепад…

Коментарі: 42

Oliviya

Плач літа

Принишкло ліс мов на сторожі снів
Леліяв тишу, мріяв й хмурив брови,
А вітер в павутиння сонце плів
Чарівним птахом далей вечорових.

Ледь чутно небо дихало слізьми
І сутінками в ноги опускалось.
Тремтіло літо змоклими крильми,
А я… в плаксиве літо закохалась…

Коментарі: 41

Oliviya

Колишня

Серед літа - зимові протяги,
а я досі босOніж, в платті лиш…
Далі й далі відносять потяги
сонця блиск. Чи ж ми небо втратили?
Чи то в червні морози березня
й мрія бути втомилась лишньою?
...Я не була твоя «теперішня»,
а вже стала тобі колишньою…

Коментарі: 26