Є в нас Боже в Україні, і слава, і воля,  Є в нас браття українці великая доля. Гинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Се пануем з вами браття, у своїй сторонці. Душу й тіло положили за нашу свободу, Показуймо, що ми, браття козацького роду. Стали браття, всі за волю від Сяну до Дону, В ріднім краї панувати не даєм нікому. Чорне море посміхнеться і Дніпро зрадіє, Бо у нашій Україні Бог завжди радіє. Душу й тіло положили за нашу свободу, Показуймо, що ми, браття козацького роду. А завзята праця наша свого ще докаже І про волю в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб’ється, згомонить степами, З України розіл’ється поміж народами. Душу й тіло положили за нашу свободу, Показуймо, що ми, браття козацького роду. А завзяття воїв наших свого доказало, Що чіпати нас нікому хорошого мало. Вої наші розтрощають ворогів, їх хати, З України слава лине і слова крилаті: Душу й тіло положили за нашу свободу, Показуймо, що ми, браття козацького роду. Не забудьмо славний час і нашу родину, Тих, що вміли умирати за свою Вкраїну. Зараз будьмо в славі, в честі, з Божими словами, Наречемось України славними синами. Душу й тіло положили за нашу свободу, Показуймо, що ми, браття козацького роду. Є у Бога Україна, вічно неподільна, Бо сім’я, родина наша в світі нероздільна. Стала в нашій Україні нездоланна сила, Матір Божа шлях наш Словом в вічність освятила. Душу й тіло положили за нашу свободу,