хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «черкаси»

Безкоштовні протези для поранених бійців АТО.


Це ВАЖЛИВО!!! Максимальний РЕПОСТ!!! 
Не лише по Черкасам, але й по всій Україні!

Друзі!!! В Черкасах роблять безкоштовно протези для поранених бійців АТО. Допоможіть Максимально розповсюдити !!! Допоможемо нашим бійцям ходити, та бути повноцінними!! Протези виготовляють швидко та безкоштовно!!! Черкаський протезно-ортопедичний цех. 
м. Черкаси, вул. Івана Франка, 84 ...
инфа http://www.respect.org.ua/ru/besplatno- protezy-dlya-ranenyh-bojtsov-ato-2/

Черкащани на сайті є?

Доброго ранку, панове! Сподіваюся, вам чудово відпочивається)
Пишу порадитися: на завтра матиму нагоду погуляти по Черкасах. Хто знає тут вражаючі місця, щоб було цікаво аудиторії від 13 до 67?

Розпочався пошук нових лідерів на Черкащині

Команда Української Громади – Володимир Чеповий, Ольга Ситник та Олег Челомбітько разом із Черкаськими партнерами Комітетом самоврятування громади та молодіжної міжнародною організацією AISEC розпочали пошук нових лідерів Черкащини.

Черкаська молодь отримала змогу відвідати майстер-клас «Лідерство та елітарність. Самореалізація молоді в умовах кризи», який провели Володимиром Чеповий і Ольга Ситник. Захід відбувся за сприянням Черкаської філії Європейського університету. У майстер класі взяли участь понад 60 молодих людей.

Детальніше: http://ukrhromada.org/ua/media/news/item/862/

До побачення, телебачення або рік без "антени"!

ДО ПОБАЧЕННЯ, ТЕЛЕБАЧЕННЯ або Рік без "АНТЕНИ"! Володимир МАМАЛИГА   17 травня 2011 року відбувся останній прямий ефір телеканалу "Антена". А вже наступного дня, о 9 ранку 18 травня кабельний провайдер "ВОЛЯ" припинив подачу нашого сигналу і замість "АНТЕНИ" люди стали дивитися "ДИСКАВЕРІ".    Потім були звернення і до братів-журналістів, і до послів іноземних держав, до народних депутатів і до Президента України Януковичаразом Генеральним прокурором та губернатором Тулубом. Про справу "Антени" чули і знали усі: від Президента до останнього сержанта ППС. Справою "Антени" займалася і НСЖУ на чолі з нині вже покійним Лубченком, і профільний комітет ВР на чолі з нині вже колишнім Андрієм Шевченком, і спеціальна комісія при Президентові України вже теперішньому. Ми давали брифінги та прес-конференції, виступали на телемарафонах на ТВі та давали інтерв'ю газетам. Зараз усе це згадується вже як далеке минуле.   Скажу по секрету для тих, які наберуться сміливості і надумають таким самим чином, а саме шляхом звернень до широкої громадськості захищати свої права від зазіхань: на регіоналів ( а саме вони зараз розписують пульку) наші присоромлювання подіяли не більше, ніж на зграю бродячих псів цитування КПК у новій редакції.  Так, власне, я і раніше здогадувався, що у деяких моментах найкращим аргументом у захисті своїх порушених прав є не влучний сюжет, а АК-74. Але, напевно, не у цій країні, не з такими союзниками  і не у ці часи. Через рік після припинення трансляції «Антени» так і немає, а черкащани потроху забувають, що у світі ще є інша точка зору на наше «покращення життя вже сьогодні», крім офіційної.  Воно і видно: чим далі у ліс, тим товстіші партизани і тим своя сорочка ближча до тіла!

Що ж сталося за рік? А можна констатувати – рівним чином нічого. Хіба що випадковий перехожий на вулиці зненацька потисне руку та тихо подякує, бабуся на депутатському прийомі згадає нашу спільну перемогу над майстром РЕУ, а сусідка на концерті у філармонії - відстояну від закриття школу. Депутати стали товстішими, чиновники – нахабнішими, а корупціонери вдягли на себе маски друзів усіх черкащан, твердо переконані у своїй безкарності. Прокуратура з полегшення згребла усі справи, відкриті на підставі публікацій або сюжетів «АНТЕНИ», зручно прилаштувавши їх у найближчому смітнику. А колеги по опозиції разом із їхніми депутатами вже знайшли інші інформаційні приводи для самопіару, нічого не зробивши для відновлення справедливості. Може не хотіли. а може і не могли. Що вони можуть, якщо не при портфелях.

  Здавалось би – ну що трапилося? 

  Ну закрили трибуну для небагатьох сміливих, які не побоялися висловити свою незгоду з харцизькими гопниками та БВС-овськими шулерами?

  Ну менше стали показувати ям на дорогах та колоритних депутатів у сесійній залі?

  Ну тепер в ефір можуть потрапити лише з дозволу адептів Церкви свідків покращення життя вже сьогодні, які знайшли своє пристанище у облдержадміністрації чи міськвиконкомі, не гребуючи скромними зарплатами  директорів комунальних підприємств?

  Тим не менш: життя триває! Просто зі зникненням «АНТЕНИ» у Черкасах стало менше свободи і правди.   А може у Черкасах та сама свобода і правда вже нікому і не потрібна?  

  Миска борщу, варена кукурудза, дармова полуниця з наркомівськими 100гр. від правлячої коаліції під час свят, організованих за бюджетний кошт – це і є те саме «покращення життя вже сьогодні»? 

«До здорового глузду я ніколи не буваю в опозиції!»

Володимир Мамалига: «До здорового глузду я ніколи не буваю в опозиції!»

Депутат-опозиціонер у Черкаській міській раді про депутатську діяльність, Великий піст та плани на майбутнє

Володимир Володимирович Мамалига у політиці людина не нова. Перший його прихід на політичне поприще відбувся ще у 1988 році, коли він став активістом товариства «Екологія». І з того часу Володимир Володимирович активно приймав участь у громадському та політичному житті міста.  У березні 1990 року він став чи не наймолодшим депутатом Черкаської міської ради.  А у жовтні 2010 року Володимир Мамалига знову став депутатом міської ради, зайняв активну опозицію і зосередився виключно на актуальних питаннях  міста – дорогах, благоустрої, соціальних правах громадян та добробуту.

-         За вашої ініціативи усе більше активізується розгляд питання про безкоштовний проїзд в громадському транспорті дітей з багатодітних сімей. Чи вже вдалося отримати позитивний результат?

-         Запитання виникло давно, оскільки сам багатодітній батько – маю п’ятьох дітей, тому знаю скільки коштів щоденно витрачається з сімейного гаманця на поїздки у школу та гуртки. До того ж, в силу об’єктивних обставин я і сам зараз користуюся громадським транспортом, так що знаю питання, так би мовити, не на папері. Тривалий час надсилав багато звернень і у профільні підрозділи міськвиконкому, і у прокуратуру,і у профільні міністерства. Нарешті домігся того, що мене почули і питання пільгового проїзду для дітей з багатодітних сімей було винесено на розгляд. У проектах договорів, які зараз мають бути підписані із перевізниками після конкурсу, який відбувся 20 березня 2012 року, такі пільги для цієї категорії дітей передбачені.  Думаю, що команда міського голови у останній момент не змінить цю норму. Взагалі: захист прав дітей, захист прав інших соціально-незахищених верств населення  - це теми, які з’являються в Черкасах і не лише в Черкасах, як правило, лише під час виборів. А громаді не вистачає активістів, які б ініціювали подібні питання. Та й важко добиватися правди, докрикуючись до депутатів крізь турнікети та тоновані вікна «Лексусів». Депутати повинні самі інколи проїхатися, як і я, у обшарпаному тролейбусі, поближче до своїх виборців. Тоді і місто Черкаси в їх очах виглядатиме більш реалістичним.

-         Ще над якими актуальними питаннями працюєте Ви, як депутат?

-         Мене дуже турбує стан наших доріг. Взагалі, сьогодні питання черкаських доріг турбує вже усіх черкащан, незалежно від політичних вподобань, віку і соціального статусу. На жаль, сесія міської ради так і не спромоглася створити тимчасову контрольну комісію по ремонту та будівництву доріг. Очевидно, величина коліс в машинах народних обранців дозволяє не помічати півметрових вибоїн. Але на моє здивування,  коли я отримав документи у відповідь на депутатські звернення, то на всі дороги, які робилися впродовж 2010-2011 року, у договорах передбачена  гарантія на п’ятирічний термін. У багатьох виникає питання: чому мене це цікавить? Мені що, більше усіх треба? Просто я вважаю, і переконаний, що мене підтримають усі розумні черкащани, що потрібно примусити тих, хто займався ремонтом та будівництвом доріг, за власний кошт зробити нам тротуари і дороги. Для цього потрібна лише спільна воля депутатів і відповідне спонукання правоохоронців. Думаю, це ми спроможні їм забезпечити.

 

-         Ви завжди знаходитесь в опозиції до діючої влади? Дії влади справді йдуть всупереч Вашим переконанням?

-         До здорового глузду я ніколи не буваю в опозиції! Це інколи дії провладної більшості йдуть всупереч здоровому глузду, надаючи перевагу міфічній «політичній» доцільності. Я щиро переконаний, що змінити ситуацію і у місті, і в державі силами теперішньої опозиції, яка їздить в машинах по 100 тисяч доларів з трьома рядами охорони – неможливо. Більш того, заклики такої опозиції до спільної боротьби викликають у громадян зворотну реакцію та роздратування. Тай, врешті-решт, не можна працювати у структурах влади чи керувати комунальними підприємствами, а по вихідним закликати обдурений народ на барикади.. Переконаний, що скоро настане час несистемної опозиції, яка примусить владу з нею рахуватися і без партійних брендів та портретів вождів з депутатськими значками на дерев’яних полицях..

         Стосовно себе, то статус просто опозиційного в класичному варіанті мені ніколи не підходив. Депутатські фракції і групи – це просто механізм прикриття власної незрілості за думкою стада. Якщо тебе вже обрала громада депутатом – будь добрим, працюй як депутат. Системно, постійно і у повному обсязі. Громада обирала нас захищати її інтереси та відстоювати її права у Черкаській міській раді, а не представляти там інтереси партій і політичних проектів, які змінюють один одного з блискавичною швидкістю. Політичні амбіції вождів наверху роблять недієздатною і неорганізованою опозицію  у Черкаській міській раді. Систематично, професійно і на користь громаді там діють лише одиниці з депутатського корпусу. Я вже просто «промовчу стоячи» про опозицію у Черкаській обласній раді. До речі, у Черкаській міській раді я є рекордсменом у 2011 році по кількості депутатських звернень, які я пишу виконуючи волю черкащан. А деякі депутати як від більшості, так і від опозиції так і не знають, як це робиться. Соромно. Стосовно ж діяльності у раді, то я вивчаю кожне питання, що виноситься на сесію, і самостійно визначаюсь як мені за нього голосувати. Часто мою думку підтримує постійна комісія з питань місцевого самоврядування, депутатської діяльності, етики, регламенту, інформації, законності та правопорядку, де я є секретарем. І закиди деяких чиновників міськвиконкому щодо тенденційності комісії у питаннях погодження рішень, які ухвалив черкаський міськвиконком -  голослівні і надумані. Ми у комісії свої рішення аргументуємо нормами закону, а не мріями і фантазіями, як це часто буває у рішеннях більшості. І ніхто не зможе вказати мені діяти всупереч закону. В мене є один керівник – це Всевишній, який підказує як мені діяти в тому чи іншому випадку.

 

-         То Ви віруюча людина?

-         Так, я вірую у єдиного Бога і  сповідую християнські цінності. Зараз Великий піст і я намагаюся дотримуватися усіх його правил. Моя дружина також мене активно підтримує, а діти з повагою до цього ставляться. Вони активно займаються танцями, а це величезні фізичні навантаження. Я вважаю, що дітей не треба змушувати, вони мають усвідомлено приймати рішення. Піст – це духовне очищення, а не дієта. Я взагалі переконаний, що жити по-Божому потрібно завжди, постійно. Я противник перетворення віри у піар, як то багато хто міг бачити на Водохреща. Вдень полізли в ополонку під кінокамери, а увечері напилися горілки. Бог має бути у серці, а не на рекламному буклеті. От тоді Бог і допоможе, і навчить, і вбереже від спокус.

-         Чим займаєтесь у вільний час?

-         Вільного часу не дуже багато. Незважаючи на те, що і телеканал, і газета «Антена», де я раніше працював, зараз припинили своє функціонування, дуже багато часу займає депутатська та громадська діяльність. Та й діти танцюють навіть у вихідні. Але коли трапляється нагода, я дуже багато часу, особливо останні роки, відпочиваю разом з родиною - спільні ігри, прогулянки. Разом постійно відвідуємо концерти у філармонії, стали затятими театралами. А влітку не пропустили жодного концерту  «Співочих вечорів». Я знаю свої пріоритети, і вони пов’язані насамперед з родинними цінностями, як би пафосно це не звучало. РОДИНА, ГРОМАДА, НАЦІЯ – ось ті пріоритети, які забезпечать чистоту на наших вулицях і порядок у нашій державі.

-         Які плани на майбутнє?

-         Плани на майбутнє дуже тісно пов’язані з моєю родиною. Є деякі ідеї по організації власної справи, є ідеї достатньо обґрунтовані по громадській роботі, є також ідеї моєї родини, моїх дітей, які ми обов’язково реалізуємо. Щодо моєї політичної діяльності, то у нашій країні давати прогнози потроху стає поганим смаком. Поживемо – побачимо. Одне скажу напевно: дуже хочу, щоб життя покращилося настільки, що відпала б потреба виводити людей на вулиці на захист своїх прав. А так – «спокій нам лише сниться». Я ще маю достатньо сил, маю здорові амбіції і гарну підтримку серед черкащан, які надають мені підтримку  при будь-яких обставинах. Я виправдаю їх довіру. То ж, якщо буде важко – зустрінемося у сесійному залі або на «барикадах», а буде добре – разом будемо радіти життю. Адже ми ЧЕРКАЩАНИ, і ми того варті!

 

 

Громадська приймальня:

вул. Б. Вишневецького, 36, каб. 312

щопонеділка з 12.00 до 13.00 год. 

Ранок нового дня! Володимир МАМАЛИГА

 

 Ранок нового дня!

Володимир МАМАЛИГА

 

Березневий ранок. Ранкова прогулянка з псом: яскраве сонце, свіже повітря черкаського соснового лісу.

Ранковий моціон: з крана біжить гаряча вода, теплом пашать радіатори централізованого опалення. Затишно…Лафа!

Запашна кава, перегляд електронної пошти: як правило, за ніч з’являється лише різноманітний спам, в т.ч. політичний. Чищу скриньку.

Новини ранкового інтернету навіюють набагато менше оптимізму, ніж пейзаж березневої Соснівки за вікном: парламентська криза, президентська придурь, прем’єрська тупість. Правда, ще є опозиційна послідовність: «Юлі – волю!», руки геть від опозиційних олігархів і олігархичків. Спробував видавити сльозу – не вийшло.

Місцеві новини лише учорашні: регіональна журналістика тотально стоїть га службі у «покращувачів» Це зараз мода така: не факт, що платять, але видимість цноти лишається. З репортажів дізнаюся, що наші дороги найкращі, реформи найглибші, а керівники – найгеніальніші. Згадую душевні личка керівників, обласних і міських: дійсно, щось геніальне проблискує. Десь в окулярах!

Поодинокі інтернет-новини опозиції: стабільний стиль, загартований комсомолом. Відчувається єдина керівна правиця та єдине джерело благодійних внесків: одні персонажі, одні фразеологічні кліше, одні прагнення. Скарги президенту на губернатора, губернатору на міського голову, міському голові на начальника міліції. Тихенько звучить 7.40…

Допиваю каву, виключаю комп’ютер. Дорога до зупинки вздовж соснового лісу: проріджений ліс пахне весною і цвірінчить пташками. Промінчики яскравого березневого сонця виблискують серед першої зеленої трави на випадкових скельцях. Пахне сосною, весною та радістю. Пролітаючи високо у небі, радісно кричать пташки. Звичайно, вони ж не читають інтернету. Щасливі!

07.03.2013

 

 

Володимир Мамалига: наші з Ющенком маєтки розділяє Межигір’я.

Володимир Мамалига: наші з Ющенком маєтки розділяє Межигір’я

Інтерв’ю з очільником Черкаської обласної організації «Нашої України». Володимир Мамалига, 46 років, україномовний українець, народжений у Казахстані. Мешкає у Черкасах, хоч пробував мешкати і в Києві. Багатодітний батько.

- З якою метою ви відвідували Тирасполь у 1992 році? Скільки грошей ви заробили на Придністровській війні?

- Придністров’я я завжди відвідував і відвідую з метою вгамування власної цікавості. Мене завжди цікавило, але нагода трапилася лише у 1992 році, – що в тій землі завжди так вабило наших шляхетних попередників? Адже три сотні років тому там ще не було ні Молдавської ГРЕС, ні Рибницького ММЗ. Проте, я зробив певні висновки. Туди вабило і вабить наших співвітчизників гарне вино, гарні дівчата і дивовижне відчуття порубіжжя з можливістю відчути себе хоч на мить легендарним контрабандистом. Правда, деякі для продовження відчуття цієї миті і фірми там засновують. Правда, у них інколи і стріляють, але це усе виробничі ризики.

А от із грошима напряг – не платять. Взагалі, балачки про заробітки у бойових діях під час локальних конфліктів на теренах колишнього СРСР – це наслідки «білої гарячки» будівельників, яких у цих самих «гарячих точках» «кинули». От вони і розповсюджують байки. А мої гроші надійно зберігає банківська таємниця. Ця таємниця настільки сувора, що я і сам не можу довідатися, скільки в мене грошей.

- Ви нещодавно очолили обласну організацію “Нашої України” в Черкаської області. Чому так пізно? Не могли зібрати потрібної суми?

- Черкаську обласну організацію “Нашої України” я мріяв очолити вже давно. Але, як виявилося, для цього потрібно було бути або губернатором, або нардепом. Але два роки тому прийшли регіонали і всі колишні вожді або розбіглися, або сіли. Тож я і спробував зайняти вже порожнє крісло. Але коли вже сідав, хтось висмикнув з-під гузниці і саме крісло. Тож зараз Черкаська обласна організація “Нашої України” перетворилася з партгоспактиву в запис у Єдиному державному реєстрі, а я у «хранителя печатки». Повірте, вона зараз навіть задарма нікому не потрібна. А щодо грошей, то усі натяки на гроші я сприймаю як особисту образу.

- В яких зв’язках ви перебуваєте з родиною Ющенка?

- Поки що у ніяких. Просто, наші маєтки розділяє Межигір’я. Але, може, десь зустрінемося у палаці «Україна» та й породичаємося.

- В який спосіб Ви долаєте екзистенційну фрустрацію?

- Я нею насолоджуюся.

- Ваші діти навчаються за кордоном. Де саме, і скільки це коштує?

- Так, дійсно мої діти навчаються за кордоном. Ми мешкаємо у Сосніському районі Черкас, а вони навчаються у Придніпровському районі, та ще й у школі – асоційованому члені ЮНЕСКО. Як Ви думаєте, скільки це може коштувати? Отож…

- Одяг якого бренду носить ваша коханка?

- По щасливому збігу обставин моєю коханкою є моя кохана дружина, яка носить одяг виключно вітчизняних брендів. Дорого, зате патріотично. До речі, і звуть її патріотично – Оксана.

- Якою нерухомістю володієте ви або ваша дружина?

- Я завжди прагнув стати співвласником або хоча б директором Кременчуцького водосховища. Дружина ж прагнула володіти пляжами та дніпровськими островами. Працюємо у цьому напрямку.

- Місцеві жителі розповідають, що Ви маєте Порше кайен синього кольору. Чому саме синього?

- По-перше. Вони брешуть. По-друге, не «Порш Кайен», а тролейбус. А по-третє, від синього кольору черкащан уже роки зо два нудить. Може, окупаційна адміністрація завезла якусь заразу із Харцизька. От і нудить людей, і кидаються на усе синє.

- Чи не перебували ваші родичі на окупованій території під час Другої Світової війни? В яких військах Вермахту вони служили?

- Щоб дізнатися всю правду, я обов’язково звернуся до архівів чи СБУ, чи КГБ. Єдине, що мене стримує – це острах. Що там і про мене щось написано. Написано щось таке, про що не можна розказати дітям або дільничному інспектору міліції. Але я обов’язково дізнаюся і Вам по секрету скажу.

 

Сторінки:
1
2
попередня
наступна