Сьогодні день був офігенно прекрасним, як для лютого. Враження було наче кінець березня чи навіть початок квітня, коли морозець надає сонячному ранку отой особливий запах весняної свіжості (який роками намагаються розгадати і додати до прального порошку, а не виходить і близько), і якому надають завершеності синички, цвірінчання яких каже - таки да, тобі не здається, це таки весна!
Але передчуття весни для меня в цей день проявилося геть інакше, і вже майже вночі, коли не видно сонечко, синичок і нічого не пахне.
Я по власному подвір'ї ходжу вночі без світла, маю щастя пам' ятати рельєф і повороти) І тому мені було великим здивуванням повертаючи за кут літньої кухні добре так отримати по спині і нижче чимось довгим, твердим і явно бажаючим мені гарної ночі :).
Дістала мобільний, присвітила - сапа, якась ще городня фігня з трьома пальчиками і граблі, на які я так влучно і стрімко наступила. Це мама, приваблена сонечком і синичками вже наготувала, скоро ж вже можна буде .. :)

Так от власне про передчуття весни. Варто тільки нагнутися чи сісти, і відразу ну просто попою чую - весна скоро!!