З призначенням нового керівника Мангула НАЗК його прозорість раптом стала затьмарена, а гостинно відчинені для громадян і журналістів двері миттєво були зачинені…

Ось уже два роки в нашій країні діє орган з гучною назвою – Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Безумовно, мета створення даного органу, навколо якого завжди була маса перипетій, суперечок і провокаційних випадів, переслідувалася на всенародне благо – перемогти, нарешті, корупцію у вищих ешелонах влади.

Практично з першого дня свого існування керівництво НАЗК відповідально заявляло, мовляв, ми завжди дотримуємося принципу відкритості у своїй роботі і завжди готові показати атмосферу й алгоритм роботи апарату Нацагенції. А що б показати, які функції виконує орган і як саме працюють департаменти (а їх цілих 7), рік тому навіть був організований день відкритих дверей.

І коли майже вся країна повірила в можливість не просто існування, а й якісного функціонування даного органу, в його відкритість і прозорість, у березні 2018 року його очолив колишній виходець Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області Олександр Мангул.

І прозорість НАЗК раптом стала затьмарена, а гостинно відчинені для громадян і журналістів двері миттєво були зачинені прямо перед носом бажаючих проконтролювати діяльність органу. Журналісти нашої редакції випробували на своїй шкурі, як це витурюють буквально за шкірку за двері «святая-святих» НАЗК.

Починалося все з простого інтересу. Адже в ЗМІ все частіше зустрічається інформація про пана Мангула: то він прикриває функціонерів ФФУ, приносячи в жертву свій статус, то знову ж таки, бажаючи втриматися на своїй посаді, «жене джинсу». За що і був спійманий колегами журналістами за ніс.

Насправді Олександр Анатолійович – фігура значуща і в якійсь мірі одіозна. Судіть самі: голова Мелітопольської РДА в один момент стає головою одного з наймасштабніших органів – НАЗК. Чи не криється весь секрет у тому, що під час виконання обов’язків голови в Мелітополі він очолював осередок президентської партії, а на місцевих виборах у 2015 році очолив список партії до районної ради?

Але набагато цікавіше звернути увагу на декларацію Олександра Анатолійовича. Так, він має дуже НЕмалий статок: кілька квартир і гаражів (один з яких площею 67 кв.м.) у Києві та Мелітополі. Непоганий автопарк з дорогих автомобілів і чималі заощадження в банку, не дивлячись на те, що заробітна плата сім’ї Мангулів у рази і рази менша.

Але ще більш цікавими є факти, які пан Мангул намагається наполегливо приховувати від очей громадськості.

Як нам стало відомо з декларації Мангула А.А., він перебуває в шлюбі з Вікторією Мулявкою і виховує сина – Марка Пташинського. І, очевидно, любов до дружини й пасинка настільки сильні, що керівник органу, який бореться з корупцією, сам пішов на корупційний злочин.

Невелике розслідування, яке ми провели, дозволило встановити, що Марко Юрійович вчиться не як наші діти, в простій районній школі, а в цілому Іллінойському університеті в Чикаго (США). Не вірите? Перевірте самі, адже сам Марко, нітрохи не соромиться того, що він, як і багато дітей відомих політиків, вчиться за кордоном, про що гордо заявляє на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

До слова, до Іллінойського університету, Марко також нескромно навчався 11 років в приватній школі «The Village School» (Х’юстон, США). Ми підрахували, на навчання в цій школі, вітчим витратив нечувану суму в реаліях нашої країни – більше $ 620 000! І це не рахуючи оплати харчування, проживання, подорожей додому й інших радощів молоді.

Проте це далеко не всі питання, які виникли до Олександра Анатолійовича. Зовсім недавно ряд ЗМІ закидав НАЗК, і Мангулу зокрема, звинувачення в корупційних зв’язках з головою бюджетного комітету ВРУ – Андрієм Павелком.

Потрапити на сторінки авторитетного видання France Football – зазвичай величезна честь для будь-якого футбольного функціонера. Але тільки не у випадку з нинішнім президентом ФФУ Андрієм Павелком. Про його махінаціъ з коштами УЄФА, з використанням офшорних прокладок недавно написало саме це видання...

Тут же звучало звинувачення в розкритті секретної інформації того ж Павелка та спільні польоти за рахунок Федерації футболу України до Франції. Зокрема, мова йде про витяг з листа директора прибуткової компанії UEFA Events SA, членом ради директорів якої є Павелко, яка була передана останньому нібито, щоб обілити його репутацію.

І оскільки НАЗК є «відкритим і прозорим» органом, а неоднозначних питань накопичилося безліч, журналісти нашої редакції вирішили їх особисто поставити Олександру Мангулу. Звичайно ж, з цього нічого не вийшло. Так як відкритим орган залишився, очевидно, тільки для «своїх».

Тому, після відвідування НАЗК наші журналісти розробили для бажаючих звернутись до чиновників цього органу свої хитрі поради. Але спочатку уявіть, що Ви хочете прорватися в Пентагон, з яким НАЗК, і це цілком очевидно, себе асоціює:

Отже, першою перепоною на Вашому шляху до бажаної мети стане охорона, яка не володіє знаннями законодавства про діяльність журналістів й ігнорує здоровий глузд і правові норми;

Якщо Вам все ж удасться прорватися крізь перший кордон, Вас зустрінуть зачинені двері на поверхах. Так, саме так – на кожному поверсі всередині будівлі НАЗК двері зачинені виключно магнітним ключем;

Якщо Ви проявите трохи кмітливості і терпіння, вам все ж може вдасться пройти на поверх слідком за кимось із співробітників;

Якщо у Вас в руках є камера – Вам пощастило, охорона буде дуже обережно виводити Вас «під білі рученьки», а прес-секретар мило посміхатися і придумувати на ходу причину, куди так терміново подівся з робочого місця у робочий час пан Мангул. А це, до речі, нове питання до керівника НАЗК – які місця він відвідує у свій робочий час?

І наша Вам порада: викликайте поліцію.

Саме це і довелося робити журналістам нашої редакції – викликати правоохоронні органи, щоб захистити своє право здійснювати законну діяльність!

Однак, незважаючи на заяву, яку склали наші журналісти і отримання пам’ятки потерпілого, Печерське управління поліції прийняло рішення, що не вважає за необхідне робити які-небудь дії, адже на даний момент заява, складена 12.10.2018 зі статтею 171 Кримінального кодексу України, в ЄРДР не внесена і відповідно ніякі процесуальні дії не здійснювалися. І саме тому такий раніше шановний орган як НАЗК вважає, що має право принижувати журналістів і ховатися за зачиненими дверима.

На даний момент журналістами, які зазнали утиску від дій НАЗК, було складено заяву згідно зі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), а наступним кроком стане звернення до суду з вимогою зобов’язати халатного слідчого внести дані в ЄРДР.

Ну, й іще для затравочки: ми все-таки отримали відповідь від НАЗК, який в черговий раз спробував відхреститися від відповідальності і відправив нас в… Мелітополь!

Мовляв, саме їх районна державна адміністрація володіє інформацією про пана Мангула. При цьому, додавши розлогі просторікування про недоторканність приватного і сімейного життя Олександра Анатолійовича. Ось тільки автор листа – керівник управління документального забезпечення та контролю В.В. Башкатова, очевидно, також, як і охорона в НАЗК, не володіє спеціальними знаннями з області юриспруденції. І якщо охороні по статусу можна пробачити не знати, то ось пані Башкатова, яка намагається за стандартними «відписками» приховати кримінальний злочин свого керівника, пробачити незнання антикорупційного законодавства неможливо. Саме тому наша редакція відповідально заявляє про свій намір продовжити своє розслідування, за результатами якого обов’язково звернеться в правоохоронні та контролюючі органи з відповідними заявами щодо Олександра Мангула.

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=uVF7a9F12f0

Вячеслав Ковтун, Сергій Новіков, кор. НВ