Про божу любов, згадавши діалог з Аскольдом
- 06.10.17, 14:17
Отже, про божу любов...
Розпочну здалеку
![podmig podmig](http://i.i.ua/smiles2/podmig.gif)
В мене свій будинок, передостанній на вулиці, останній нежилий взагалі. Живу в досить мальовничому місці - дерева, природа, до річки найдалі 15 хвилин прохолодним лісом, краса... Час від часу викладаю фото того, на що дивлюся зі свого заднього двору - минулого року це були гектари гречки-"американки", в цьому році - соняхів, в яких я страшенно розчарувалась. Думала, що виходиш вранці, чи там вдень - а вони отак буяють жовтими сонечками аж до лісу.. ех .. А на ділі - я для них "на заході" і і все літо вони простояли до мене попами, ніяких тобі мальовничих краєвидів
![unsmile unsmile](http://i.i.ua/smiles2/unsmile.gif)
Навколо мого двору принципово немає паркану. Для естетичної насолоди краєвидами це чудово і дуже практично, але відносно отримання божої любові як виявилось - краще б був паркан.
Річ в тому, що моя вулиця межує з громадським пастівником, що плавно переходить в майже 70-ти гектарні пасовища розташованої неподалік ферми, котру викупили два підприємці і утримують там різну живність. Минулі два роки це були вівці, і скажу так - от наскільки я люблю овець взагалі, вони такі чудові, м'якенькі, рухливі..
![kiss kiss](http://i.i.ua/smiles2/kiss.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
І тому особисто я зраділа, дізнавшись весною, що овець більше не буде
![ura ura](http://i.i.ua/smiles2/ura.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
Все літо майже так і було, тихо... Але телятка за цей час трішки підросли ... і на вчорашній день середня вага одного становила, як мені сказали, 384 кілограми.
І от вчора ці 28 "теляток", вже дорослих і агресивних биків, наплювавши на свого пастуха, вирішили помандрувати округою, і яким же було моє здивування, коли вони дружною чередою риссю вибігли з-за соняшників і... дружно забігли в мій двір
![hypnosis hypnosis](http://i.i.ua/smiles2/hypnosis.gif)
І, нарешті, божа любов.
Проявилась вона в образі великого майже білого бика з обламаними рогами, який в цьому хороводі непомітно підкрався до мене ззаду і одним легким для нього рухом голови створив всім присутнім незабутні враження
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![tears tears](http://i.i.ua/smiles2/tears.gif)
![burumburum burumburum](http://i.i.ua/smiles2/burumburum.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
І от лежачи на дивані в позі "як би лягти, щоб не було боляче" я раптом пригадала слова Аскольда, що боженька мене явно любить... Таки да, явно любить.
І така думка в мене - а можна, щоб любов не була такою "російською"? Коли "б'є - значить любить". Можна якось.. байдужіше, чи що?
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
І сюди ж але серйозніше. Я взагалі щаслива й везуча... приблизно 8 з 10 випадків такого "близького знайомства" в подібній ситуації закінчуються значно важчими травмами, і приблизно 3 з 10 - взагалі трагічно. Зламані руки чи ребра - класика. Особливо небезпечним є власне не кидок головою, а те, що йде за ним - втоптування в землю гострими ратицями на які припадає майже 400 кг ваги, і чавлення лежачого головою. При цьому вірогідність приєднання до "розваги" ще пари тварин - дуже велика. А коли навколо три десятки знервованих і розігрітих биків... Я дійсно везуча, всього лиш забиття, хоча й досить серйозне. Божа любов... я, до речі, невіруюча.
П.С. Вже ввечері, з гумором згадуючи і стогнучи при цьому
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![unsmile unsmile](http://i.i.ua/smiles2/unsmile.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
![podmig podmig](http://i.i.ua/smiles2/podmig.gif)
![lol lol](http://i.i.ua/smiles2/lol.gif)
16