Відбулося офіційне відкриття виставки "Крим - це Україна!" в Музеї плакату при журналі "Музеї України" в садибі Тернопільської області Сучасного села Нацмузею у Пирогові.

Приїхали представники Самооборони, Правого сектору, художники, журналісти, громадські діячі...

Вхід безкоштовний. Графік роботи - згідно з розкладом Національного музею народної архітектури та побуту України. Вихідний - четвер, неділя.

Фото Ростислава Тригуба.

Прес-служба МПУ

Каска загиблого майданівця, пробита кулею снайпера

В.Карпов привіз два нових щита. Один з них комусь врятував життя, затримавши картеч...

Катя Крючкова (в центрі) - автор першого постера Музею плакату

Самооборона Троєщини.Д.Бричок

Ася Колос.

Стіна Небесної сотні

Троєщинці

Плакати про Крим і Путлера

Дійти до МПУ можна так...

Портрет Голосу Майдану А.Колос

С.Пархоменко, А.Колос, В.Тригуб

Сергій Пархоменко, заст директора Музею плакату, радник Міністра освіти. Йде до Київради

Вадим Логвінов демонструє оборонну амуніцію майданівця

 Армія, МВС, СБУ під "мудрим" керівництвом пастора Турчинова планомірно здають територію рашистам, і лише розрізнені групи патріотів намагаються протистояти агресії. Музейна сотня і Музей плакату перетворилися на справжній інформаційний центр спротиву України. Відкрили виставку плакату "Крим - це Україна!".

З перших днів Майдану виникла група плакатотворців, яка відчайдушно пропагувала Революцію, морально знищуючи кодло Я-овоча. Багато їх робіт, що вже мають історичну цінність, виставлено на виставці "Плакати Майдану" в скромному приміщенні Музею плакату України в Тернопільській садибі Сучасного села Національного музею народної архітектури та побуту України.

Саме Плакатна сотня чи не єдина серед чисельних силових відомств, вчинила потужний пропагандистський спротив рашистським окупантам в Криму. Міжнародна група авторів, більшість з яких воліє залишатися анонімними, побоючись за особисту безпеку, фактично миттєво створила негативний імідж Путіну і його посіпак-колорадів.

Кілька десятків плакатів тих днів було представлено на пресовому відкритті виставки "Крим - це Україна!".

-Діяльність Музею плакату є дуже важливою в контексті інформаційної війни з Росією. Плакати не лише висміюють московського диктатора та його прихвоснів, але й надихають українців на боротьбу. Саме тому центральним образом більшості наших робіт є український патріот, революціонер, повстанець, козак, який і на Майдані, і в нинішні скрутні часи йде в бій. Битися і зброєю, і словом, і плакатом, – сказав директор центру ОПАД, заступник директора Музею плакату  Сергій Пархоменко.

Директор ОПАД також презентував свої власні плакати та плакати, зроблені спільно з його колегами – громадськими активістами Володимиром Смоляковим (Луганськ) Євгеном Дробком (Миколаїв) та істориком, музейником Ігорем Нетудихаткіним (Київ). Останні два поклали свої вірші про Крим та про Майдан на плакат. Хоча вищезазначені плакатисти не змогли бути присутніми на відкритті, натомість в музей завітали знані художниці Ася Колос та фотохудожниця Катерина Крючкова, чиї роботи теж є на виставці. До речі, Катерина Крючкова презентувала два постери Музею плакату, які дуже сподобалися присутнім...

Керівник Українського інституту воєнної історії, координатор комітету порятунку музеїв Криму Віктор Карпов ще раз привернув увагу до чисельних проблем окупованого півострова, зокрема, комплексу в Балаклаві, що є філією Національного військово-історичного музею, який і досі очолює сумнівний призначенець зрадника екс-міністра Лебедєва...

Голова Ради МПУ, доктор історичних наук, член Політради Правого сектору Павло Гай-Нижник, зазначив, що плакати мають велике виховне значення для української молоді, війська, патріотів. Наголосив, що майданівці не дадуть знищити єдиний офіційний музей подібного профілю в Європі. Особливо це стосується спроб тиску на журнал "Музеї України" і Музей плакату при редакції, після публікації матеріалу про фаворитку кримінального олігарха Ахметова, яка нині фактично очолює Мінкульт...

-Музей плакату перетворився в справжню родзинку відділу Сучасне село в Пирогові! - підкреслив заступник директора Національного музею народної архітектури та побуту України Вадим Логвінов. - Сюди цілеспрямовано йдуть люди з усієї України, туристи з десятків країн. Відділ буквально ожив! Вважаю, експеремент вдалим! Хоча приміщення вже замале для такої кількості робіт!

Особливу увагу присутні журналісти 1+1, радіо Свобода, газети Вести, телестудії Міноборони та інші приділили плакатам військової тематики. А героями презентації стали бійці Деснянської Самооборони, які днями затримали 22 найманця-снайпера на Троєщині. Дмитро Бричок, координатор Самооборони, детально розповів про цю пригоду.

І Самооборона, і Правий сектор підкреслили, що будуть всіляко підтримувати Музей плакату при журналі "Музеї України".

До речі, музей поповнився новими унікальними експонатами - Віктор Карпов передав два щити з Майдану і прокопчений прапор з написом Волинь. До речі, жестяний щит витримав постріл картеччю, явно врятувавши комусь життя...

-А будівельна каска не змогла врятувати поки що невідомого нам майданівця, вбитого снайпером у потилицю, - повідомив Віктор Карпов, - Ми думаємо, що то був хлопець з Харкова. У касці отвір від снайперскої кулі. Вулиця Інститутська. Тепер вона під плакатною Стіною Небесної сотні...

-Ми не дуже розуміємо позицію керівництва Мінкультури! - дивується Дмитро Бричок, - Пройшло вже кілька місяців, а головні музеї України ще не презентували жодної офіційної виставки про Майдан! Хоча виставку про жлобську розкіш маєтку Януковича відкрили відразу! Чому маленький Музей плакату, виключно на особисті кошти його фундаторів, може робити такі резонансні виставки, а заклади з гарним державним фінансуванням Майдан "не помічають"?

Головне, попри всі складності, виставку створили і відкрили.

До Музею плакату постійно йдуть люди. Це - головне!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"

Фотохудожник Катерина Крючкова в центрі

Дмитро Бричок з Самооборони

А.Колос

 

Журналісти постійно просять надати коротку інформаційну довідку про основні етапи МПУ. Оновили, надаємо. Запрошуємо до нашого музею як у реалі, так і віртуально!

Музей плакату України при часописі «Музеї України». Перший в Україні і Європі, офіційно зареєстрований, спеціалізований музей історії плакату.

Діє при журналі «Музеї України», спільно з Національним музеєм-заповідником «Битва за Київ у 1943 році» — директор Заслужений працівник культури України І. П. Вікован (Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці). За підтримки Національного музею народної архітектури та побуту України — директор Д. В. Заруба, де розгорнуто виставку «Галерея плакатів епохи тоталітаризму», розміщену у частині будівлі сучасної садиби з Тернопільської області, науково-дослідного відділу «Українське село».

Директор і засновник Музею плакату України — редактор журналу «Музеї України», Почесний працівник туризму України, член Національної спілки журналістів України Віктор Тригуб. Куратор — Наталка Іванченко. Методологічна підтримка - доктор історичних наук Павло Гай-Нижник, Голова правління Українського інституту воєнноє історії, кандидат історичних наук Віктор Карпов.

Заступник директора - Сергій Пархоменко.

Музей створено 11 листопада 2011 року, легалізовано рішенням № 133 виконавчого комітету Новопетрівської сільської Ради Вишгородського району. Таким чином, Музей плакату України став першим, офіційно зареєстрованим серед відомих музеїв плакату Європи, які діють лише на правах відділів при великих музейних установах, не маючи самостійної державної реєстрації.

Дві перші виставки плакатів, були урочисто відкриті в приміщенні Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році». Однак, брак виставкової площі, змусив шукати окреме приміщення у Києві.

Проект підтримав директор Національного музею народної архітектури та побуту України Дмитро Заруба, у грудні 2012 року, надавши частину будинку з Тернопільської області для постійнодіючої виставки «Галерея плакатів епохи тоталітаризму». Дієву допомогу надав Голова Київської міської організації «Меморіал», директор Музею совєтської окупації Роман Круцик, передавши комплект плакатів про злочини комуністичного режиму СРСР.

Особлива гордість творців музею — експозиція, повністю присв'ячена діяльності Путивльського і Козельщинського таборів для військовополонених НКВС СРСР. Там перебували і ймовірно були розстріляні у 1939-40 роках, тисячі польських військовополонених, а у червні 1941 року, до Путивля і Козельщини доставили майже 5000 арештантів з Молдавської РСР та десь 6000 «ворогів народу» з Литви, Латвії, Естонії. Подальша їх доля, після початку війни 22 червня 1941 року, невідома.

Віктор Тригуб і дослідник Володимир Бровко, які розслідують ті події, підозрюють, що в'язні були таємно розстріляні і поховані у ретельно замаскованих братських могилах перед стрімким наступом німців. Сприяють у пошуках Посольства Польщі, Молдови, Литви, Румунії, чиї громадяни найбільше постраждали. Однак, є відкритий супротив влади Російської Федерації, яка категорично відмовляється надати необхідні архівні документи. Експозиція на території Національного музею, є першим офіційним визнанням Путивльсько-Козельщинської трагедії, де, за твердженням дослідника з Кременчука Антатолія Шолудька, на польських військовополонених випробувалася хімічна та бактеріологічна зброя. Однак, варто зазначити, що на момент написання цього матеріалу, ніяких документальних матеріалів про масові страти не опубліковано. Як не знайдено жодної братської могили. Є лише спогади свідків і історичні гіпотези, які вимагають підтвердження. Однак, резонансність цього розслідування у 6 країнах Європи, увага дипломатів і преси, призвели до намірів встановлення меморіальних дощок у Козельщині у пам'ять поляків та молдаван, які відбудуться найближчим часом.

З листопаду 2013 року творці Музею плакату підтримують Євромайдан. Збирають роботи про визвольну революцію. У грудні 2013 року музей відкриває сторінку у Фейсбуку, яка миттєво стає популярною, віртуальну експозицію Плакати Майдану відвідує до 200 тис читачів на добу. Враховуючи гостроту багатьох плакатів, фундатори Музею отримували чимало погроз, були хакерські атаки, очікування арешту за "пропаганду тероризму, екстремізму, масових безпорядків". Сторінка у ФБ стала координатором акцій протесту у багатьох країнах. Зокрема, діаспора, використовуючи роботи з колекції Музею плакату проводила мітинги у Франції, Англії, Німеччині, США, Канаді, Польщі, Аргентині, Бразилії, Словаччині, Південній Кореї...

27 лютого 2014 року було змонтовано виставку "Плакати Майдану" у Нацмузеї в Пирогові, що користується популярністю у відвідувачів. Крім плакатів, виставлено щити Самооборони, протигази, каски, кийки, саморобний бронежилет...

На початку квітня 2014 року в Музеї плакату в Пирогові змонтовано виставку "Крим - це Україна!". Формується колекція про події на Південному-Сході України...

Сайт - http://museum-plakat.do.am/

Вхід до галереї Музею плакатів безкоштовний, години роботи відповідають часу роботи Нацмузею у Пирогові за адресою — 03026, м. Київ, с. Пирогів, Національний музей народної архітектури та побуту України.

Цей митець володіє снайперським відчуттям. Лише йому вдається вихопити головне у потоці життя, відобразити графічно, змушуючи людей осмислювати події. Можливо несподівано для нього, художній талант Юрія Журавля так яскраво спалахнув саме під час масових протестів на Майдані.
Ніхто крім нього не зумів так глибоко осягнути і передати настрій та прагнення мільйонів людей, показати внутрішній стан публічних осіб по різні боки барикад.
То соціально-протестне мистецтво вищого рівня. Фактично художня  класика Майдану.
Щодня переглядаючи десятки плакатних інсталяцій, малюнків, демотиваторів, карикатур для Конкурсу народного плакату протесту Музею плакату при журналі "Музеї України", ми завжди очікуємо нових робіт Журавля. І жодного разу він не підвів - оперативно, лаконічно пояснюючи мільйонній інтернет-аудиторії хроніку спротиву.

"Мій гострий олівець, гітара, горлянка - теж достойна зброя. Зламається олівець, порвуться струни і зірветься голос - продовжу боротьбу кулаками, зубами, тілом...", - каже Юрій.

Юрій Журавель - український музикант з Рівного, лідер та вокаліст гурту OT VINTA, художник, аніматор, громадський діяч, актор і сценарист.

Простий український талант. А можливо і геній...

Тому, команда Музею плакату України не сумнівається, що Юрій Журавель як ніхто достойний  отримати символічну відзнаку "Кращий художник Майдану-14"!

Вітаємо! Чекаємо нових шедеврів!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату, редактор журналу "Музеї України"

Відслідковувати історію протестів-14 в Києві краще через Фейсбук. Аби щось зрозуміти, варто передивитися плакати, демотиватори, фото. Як виявилося, саме графічними символами у першу чергу послуговується велика зарубіжна аудиторія. Розібратися з сюжетів на ТБ чи газетних оглядів їм важко. А мова плакату - інтернаціональна.
Розпочинаючи Конкурс народного плакату протесту, ми навіть не уявляли рівень резонансу та уваги до скромної акції Музею плакату при журналі Музеї України!
Вже перші відібрані і оприлюднені нами роботи спричинили скандал довкола авторських прав на рівні провідних студій Голлівуду. Довелося навіть писати лист-звернення до Посла США в Києві, аби народні фотошопери, чиї творіння здобули миттєву планетарну популярність, не отримали космічних судових позовів за використання патентованих зображень. Здається, проблему врегулювали. Маємо анекдотичну ситуацію - плакатна компіляція Олександра Лісовського за мотивами фільму Керрі (Телекінез), асоціюється на пострадянському просторі і в українській діаспорі аж ніяк не з фільмом жахів і юною акторкою Хлоєю Морец. А з побиттям студентів у Києві! Хлоя, несподівано для всіх стала символом спротиву, здобувши у 16 років неймовірну популярність, гарантовано забезпечивши собі участь у проектах, розрахованих на Європу, Україну, СНД...
Ми ще раз підкреслюємо - конкурс Народний! Оргкомітет відбирає вже опубліковані в мережі роботи, як правило невідомих авторів, які реально побоючись можливих репресій та неприємностей, творять за покликом душі, часто не звертаючи ніякої уваги на авторське право, щиро не переслідуючи комерційних планів. Люди фіксують історію! Завдяки фотошопу та іншим програмам, то нині просто. Маємо фактично велику українську плакатну революцію, неймовірний масовий феномен, що має конкретний вплив на мільйони людей! Не дослідити процес, опинившись в епіцентрі, для Музею плакату України було б злочином.
А кожна подія супроводжується серією плакатних інсталяцій! Як народних умільців, так і художників-профі! Події - щодня!
Ще раз просимо підписувати чи помічати роботи у правому нижньому кутку! Якщо впевнені у дотриманні авторських прав на використані фото та інше!
Художників чи фотошоперів, які хочуть співпрацювати з нами, прагнуть підтвердити авторство, просимо зконтактуватися через журнал Музеї України -
http://www.museum-ukraine.org.ua/
Музей плакату - http://museum-plakat.do.am/
через сторінки у Фейсбуці!
Музей плакату не має наміру використовувати роботи у якихось комерційних проектах, поліграфії! То справа авторів!
Отже, нова порція робіт, опублікованих у тому вигляді, як ми їх знайшли в інтернеті! Перша половина січня-14. Другий місяць протестів...
Особлива подяка адмінам  ФБ спільноти #страйкплакат !
Віктор Тригуб, директор Музею плакату України журналу Музеї України