оголошую собі тиждень "негативу, поганого настрою та замкненості в собі"

звісно, тиждень не вийде, але скільки зможу, стільки протримаюсь..

Майже фізично відчуваю, що це мені потрібно та необхідно...

А на душі мерзотно - порожньо і нудно...

І сльози, аж самому дивно - на очах... Причин на це немає... об'єктивно... Просто якась... невчасна і тупа печаль... Сиджу, сумую і себе жалію гірко... Про те, чого хотілось, і що не збулось Година слабкості, непритаманній чоловіку... А завтра вже все добре, наче й не було! ©