Замітки вірш "україна це ми"

Замітки з міткою «вірш "україна це ми"»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Віктор Бойко МИ ВІРИМО!

14.07.11, 18:46
блог світанок, вірш, вірш "україна це ми"

Ми віримо! Орлиця прилетить,
Змахне крилом з очей людських полуду,
І знову люди вільно стануть жить,
І будуть дихать знов на повні груди.

І на Майдан підніметься народ,
І дух свободи на гарячій хвилі,
Змете цих новоспечених «господ»,
Нажме «курок» рука чиясь змарніла.

Запломенить Надії нам Зоря,
Знов закипить гаряче наше слово,
Впаде корона з недолугого «царя»
І будем жити в Вірі і Любові.

Єднаймось люди, до плеча плече,
Скидаймо з себе розбрату колоду,
І піднімімось браття із колін
В ім’я Свободи вільного народу.

Коментарі: 0

_A-S_

Віктор Бойко РІДНА МОВА

14.07.11, 17:45
блог світанок, вірш, вірш "україна це ми"

РІДНА МОВА

Ми мову рідного народу
В далекому дитинстві вчили,
Носили все життя з собою
Прості слова, що так любили.

Прості слова, ті серебринки:
Про поле, небо і гаї
І пісня добра, материнська –
То є наставники й мої.

Вони ведуть мене по світу,
Коли я десь, в далечині,
Про отчий дім, про мою мову
Вони нагадують мені.

І я тоді дитинство бачу,
Коня з вербової лози
І повоєнний перший клас,
І мови рідної ази.

Я вчивсь писати: Мама, Тато,
Якеєсь дивне дієслово,
В торбинку суфікси складав,
Щоб взнати, що ж таке є мова.

Та відповідь шукаю й досі:
Чи то вогонь, чи може лід?
Слова, що стали вже дорослі,
На серці залишають слід.

Коли в село я приїжджаю,
Іду до свого джерела,
Поп’ю водиці і питаю:
«Чи ви ще тут мої слова?..»

Слова: Дзвіночки серед поля,
І крапля крові, і роса,
І вже засохлая тополя –
То мови рідної краса.

А мова щиро все фіксує:
Молитву тихую прочан
І ті слова, що мовив хлопчик,
І слово, рубане з плеча.

Я всі слова, як колосочки,
Складаю в сніп отой, єдиний,
І віддаю від серця щиро
Моїй Матусі Україні.
Записник. 1970 рік.
*****
Ходив по світу, думав може
Знайду якісь такі слова,
Щоб на мої були всі схожі,
Та мови неньки дорогої
На світі кращої нема.
2007 р.

Коментарі: 0

_A-S_

Віктор Бойко МОЇЙ УКРАЇНІ

14.07.11, 17:19
блог світанок, вірш, вірш "україна це ми"

МОЇЙ УКРАЇНІ

Вставай! Прокидайся!
Народе Вкраїнський.
Вставай і шикуйся в ряди.
Під марш бойовий,
Під козацькую пісню
У бій за свободу іди!

Ми ж люди з Тобою,
Геройської вдачі,
Прадавнього роду сини.
Вставаймо до бою
Із серцем гарячим
Щоб Україну звільнить!

Нам східного «брата»
Ніколи не треба –
Від нього ми вмились слізьми.
Ми хочемо жити
Під сонячним небом
Вільними завжди людьми.

Бо скільки вже можна,
Щоб кров з нас червону
Зайди чужії пили.
Щоб знов у кайданах,
В пилу придорожнім
Нас знов у «гулаги» вели.

Ми ж можемо браття
Віддати свій голос
За достойних, щоб в світ повели.
Щоб наше багатство,
І хлібний наш колос,
Найкращими в світі були.

Вставай! Піднімайся!
З колін Україна –
Нова уже Ера гряде.
Щоб Ти була вільна,
Щоб Ти жила вічно,
За Тебе у бій ми підем.

10 липня 2011 р.

Коментарі: 0