хочу сюди!
 

Marina

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-50 років

Замітки з міткою «дп "волинські старожитності"»

Знайдений Рай розповість про слов’ян

Знайдений Рай розповість про слов’ян
10 жовтня

СЕКРЕТИ З-ПІД ЛОПАТИ

Волинські археологи дедалі частіше ставлять запитання, на які складно відповісти навіть світовій науці

Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
Людмила ВРУБЛЕВСЬКА
для «Урядового кур’єра»

[ Читать дальше ]


http://ukurier.gov.ua/uk/articles/znajdenij-raj-rozpovist-pro-slovyan/

У полонці знайшли шістсотлітній скарб!

У ПОЛОНЦІ ЗНАЙШЛИ ШІСТСОТЛІТНІЙ СКАРБ! Подібну удачу археологи мали аж 30 років тому
Знахідка скарбу - справжня подія в археології. Адже таке трапляється надзвичайно рідко. Так от, минулого тижня працівники ДП "Волинські старожитності" знайшли скарб. Розкопки проводили на високому корінному березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району. Там розташоване багатошарове поселення - від доби бронзи до середньовіччя.
[ Читать дальше ]

Сергій Наумук,"Волинь-нова",  N53 від 15 травня 2012 р.Фото Сергія Наумукаhttp://www.volyn.com.ua/index.php?rub=33&article=0&arch=1382http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/news/u_polonci_znajshli_shistsotlitnij_skarb/2012-05-15-217

Розкопки у Любомльському районі

У Любомльському районі на Волині на місці колишнього монастиря археологи знайшли багато залізних кованих цвяхів, фрагментів черепиці, чотири свинцеві шрапнелі, ґудзик від білизни військової форми ХІХ століття, монети.

[ Читать дальше ]
http://www.volynnews.com/news/interesting/na_volyni_rozkopaly_poselennya_ikh-khiii_stolit_foto/

Археологи знайшли унікальне поселення русичів на Рівненщині

Унікальна знахідка археологів на Рівненщині. Поблизу Хрінницького водосховища вони натрапили на житло русичів 12-го століття. Воно так добре збереглося, що весь хатній побут можна розгледіти до найменших подробиць. Дух Київської Русі відчули і наші кореспонденти. Хрінницьке водосховище - рай для археологів. Тут проводять розкопки майже 20 років. І щороку неабиякі знахідки. Цей сезон - не виняток. Знайдене давньоруське житло 12-го століття цінне тим, як воно збереглося. Денис Козак керівник археологічної експедиції інституту археології НАН України: - Все те, що мало бути в хаті, те воно і є. В куті на долівці лежав, уже напівспалений, фрагмент набиття лука. І це дуже цікаве зображення, просто пахне Київською Руссю. Піч - уціліла найбільше, розповідає керівник експедиції Денис Козак. Каже, тепер знає будову середньовічної печі до найменших подробиць. На берегах Хрінницького водосховища безліч культурних шарів. Роботи, кажуть археологи, ще не на один десяток років. Але впритул до місця розкопок уже підбираються забудовники. Віталій Ткач науковий співробітник ДП "Волинські старожитності": - Ось за нами видно бетонний паркан. Це люди, які отримали тут ділянки без будь-яких погоджень, археологічних розкопів. Власник повинен забезпечити археологічні розкопки перед забудовою, перед тим як будувати. Інакше всі об'єкти і культурний шар руйнуються. Більшість забудовників довкола водосховища не мають дозвільних документів - стверджують науковці. І стурбовані тим, що на їхні запити відповідні правоохоронні органи не реагують. Адже земляні роботи можуть назавжди знищити археологічні пам’ятки.

Кирило Євсеєв Юлія Саніна, Юрій Фетисов, Рівненська область, Новини, Телеканал "Інтер" Там же і відео: http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2011/08/30/788560.html#comments

Бізнес на кістках або чому ми так живем

Нам археологам не звикати до поховань - інколи навіть очікуємо їх як "манну небесну". Проте на Волині в останні роки з'явився новий бізнес... на кістках. Він мене лякає як професійного археолога, але надалі він набує все більше загрозливих рис. Коли Олександр Остапюк розповідав мені як у Любомлі нашли скелет і розіділили між собою на 7 частин так звані спадкоємці - я сміявся. Надіявся, що це єдинимй випадок у країні "кучмоємії". Але коли я просидів у Старовижівському суді 15 годин стосовно питання чи Литвин чорний археолог чи ні - я зрозумів: у цій країні всі актори, а ми ляльки, якими командує, вибачте, хєр зна хто.

Мені дуже повезло навести "порядок" без втручання відповідних сил стосовно відкопування решток заглиблих на Волині. І можливо навіть тому мене назвали "гробокопатєлем". Але я досі пам'ятаю, як біля Павілвки так звані представники "Німецької спілки" копали поховання німецьких солдат. Це був шок. Шок №1. Копали наші, українці. У похованні поруч із двома німцями лежав наш український (російський? грузинський? і хз?) солдат з нагородами. Німців забрали, а нашого - викінули на сторону. ОСЬ ТОМУ Я НІКОМУ НЕ ДОЗВОЛЯЮ КОПАТИ НА ВОЛИНІ.

Ну, здається, заспокоїлися, і не копають... Але... інший бік медалі. Наближається 22 червня. Початок війни. І вже на сьогодні я маю більше 40 повідомилень про поховання ІІ світової війни на території сільських рад Волинської області. Піаритись, хочете, яке завжди, голови? Совісті у Вас не має. Я розкопаю. І перепоховаю. І навіть акт експертизи Вам дам. Але, повірте мені, на кістках піаритись - гнила справа.

Найбільше вбив голова Гіркополонківської сільської ради Саша П. - який декілька років в одному місці зібрав аж 8 поховань. Ось тільки біднягя не врахував, що я бачу переміщених кісток. Надіюсь проти нього відкриють кримінальну справу. А ще один (забув як звати) - навіть на відео знімав. Бляха (вибачте) не має в них розуму і немає на них управи....

нас знімають отакє

Платон мені друг, але істина дорожче

Пройшло вже більше 3-х місяців, як заповідник у Старому місті Луцька очолив Павло Аркадійович Рудецький. Павло - мій давній друг і колега, є співавтором і добрим консультантом багатьох моїх наукових досліджень, розміщених, зокрема, і на цьому сайті. З приходом його на посаду директора Луцького історико-культурного заповідника, покладалося багато надій - на дослідження, і, у п е р ш у  ч е р г у, збереження культурної спадщини старого міста.
Луцьк - унікальне місто, напевно, єдине, із західних міст України, не досліджене досконало археологічно. Заважало і заважає цьому багато аспектів - і не лише вічно триваюча і, я би сказав, не переможна забудова - бо людям і жити десь треба (якщо ми можемо назвати "людьми" сімейку Голєвих - настільки великий розрив між цінностями сучасного громадянина України і їхнімі розуміннями "справедливості") і оця байдужість міської влади до власної історії, що проявляється на всіх шаблях - від прибиральниці (хоча до неї претензій і не мало б бути, але про це окрема мова) до його високо... бог його знає як мера (не помилився?) міста.
І як своєрідний маяк цього нищення - Старий базар у центрі історичної Волині!!!
Була надія... Але, за три місяці на території Луцького державного історико-культурного заповідника виникло десятки новобудів. Об'єктивної потреби, та навіть логічної, у їхній появі навіть пересічному громадянину вбачити важко. За три місяці!!! Без археологічних досліджень, без врахування збереження історичного середовища. А все це, нажаль, свідчить про єдине - рабанізм жив і жите буде. Розвалюється під "0" вже саме приміщення дирекції заповідника - будинок, у якому провела дитячі роки Леся Українка. Зате будуються нові хатинки - бари - нічні клуби і, напевно, під чітким контролем головного "насяльника" старого міста Павла Рудецького. Павло, можливо вже хватить брати хабарі?


Павло Рудецький. Фото О.Котиса. Волинь-Post







Забудови на території Луцька, що з'явилися за часи нового директора

Знахідки з Пересопниці 2011 року

Під час проведення археологічного нагляду за земляними роботами у с.Пересопниця Рівненської області (будівництво історико-археологічного комплексу "Пересопниця") виявлено культурний шар епохи бронзи, ранньослов'янського часу, доби Київської Русі та пізньосередньовічного періоду.

[ Читать дальше ]

http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/news/znakhidki_z_peresopnici_2011_roku/2011-07-29-166

Завершено дослідження у селі Колодниця на Ковельщині

поселення мідного віку у селі Колодниця на Ковельщині. Пам'ятка
розташована у центральній частині села, на відстані 100 м на схід від
приміщення будинку культури та близько 300 м на південь від русла річки
Бобрівка (правосторонній доплив р. Турія). 
Дослідження на цій пам'ятці ДП "Волинські старожитності" проводило
шляхом закладання траншеї у північній частині ділянки вздовж лінії
північ-південь довжиною 10 м, шириною 2 м та глибиною 0,3 м.
 Було
виявлено два господарські об'єкти культури лійчастого посуду (мідний
вік, початок - перша половина ІІІ тис. до н.е.), а також колекцію
фрагментів кераміки цього ж часу. 
В
експедиції під керівницвом наукового співробітника Дмитра Дем'янчука працювали Борис Ліщук та Андрій Бардецький.
Це перші археологічні дослідження у цьому глухому поліському селі, які будуть продовжені і у наступному році.
Довідково.
На території села Колодниця Ковельського району відомі наступні пам'ятки археології:
- поселення культури лійчастого посуду у центрі села, на якому і проводилися дослідження 2011 року;
- стоянки свідерської культури фінального палеоліту на правому березі р. Турія, на схід від села;
- багатошарове поселення доби бронзи, ранньозалізного часу і давньоруського періоду Х-ХІІІ ст. на південній околиці села.




НА ВОЛОДИМИРСЬКОМУ ГОРОДИЩІ ЕКСГУМУВАЛИ БІЛЬШЕ 320 ОСТАНКІВ

ДП «Волинські старожитності» завершило цьогорічний сезон розкопок на
городищі у Володимирі-Волинському. Під час досліджень відкрито частину
поховальної ями, де виявлено понад 320 людських останків. Серед них були
військові, цивільні, чоловіки, жінки і діти. Ймовірно, тут поховані
представники вищих верств населення. На підтвердження цьому археологи
знайшли кілька золотих монет, а деякі черепи мають золоті зуби. – Судячи
з характеру поховання, розстріл здійснювали енкаведисти. Крім
радянських куль, знаходимо й німецькі. Проте, як відомо, Герман Герінг у
1938 році особисто передав радянській стороні німецьку зброю. Якраз її й
використовували енкаведисти, - розповів директор ДП «Волинські
старожитності» Олексій Златогорський. Серед знахідок археологів чимало
куль та гільз як радянського, так і німецького виробництва, польські та
радянські монети (найпізніша 1940 року випуску). Два жетони поліцейських
з особовими номерами дозволили встановити особи двох людей – це молодші
постерункові Куліговський та Маловейський. Обидва з Лодзя. Проте згідно
з документами НКВД-КГБ ці поліцейські були розстріляні в Росії – в
Калініні та Осташкові. Чи їх розстріляли у Володимирі-Волинському, а за
документами ще везли в Росію, чи тут залишилися тільки їхні жетони,
наразі невідомо. Взагалі знахідка масового поховання викликає чимало
запитань. Біля одного зі скелетів знайдено люстерко, на звороті якого
наклеєно портрет маршалка Польщі Едварда Ридз-Сміглого. Дослідники
встигли сфотографувати його, а затим зображення на очах зникло. Наразі
тривають роботи з відновлення фотокартки. Ексгумацію проводили спільно з
польськими колегами, якими керує професор Торунського університету
імені Міколая Коперніка Анджей Кола. Роботи фінансувала українська
сторона, а саме ДП «Волинські старожитності». Від фінансування залежить,
чи продовжуватимуть роботи наступного року. А що цьогорічні знахідки
людських залишків далеко не останні свідчать два шурфи закладені на
городищі. У них археологи також знайшли людські кості. Тобто, на цей час
досліджено тільки близько половини поховальної ями. А таких ям може
бути кілька. На 26 вересня заплановано перепоховання на комунальному
кладовищі Володимира-Волинського. Прес-центр ДП «Волинські
старожитності».

Археологічні дослідження на березі озера світязь

Нещодавно Шацька експедиція ДП "
Волинські старожитності" закінчила дослідження в селі Світязь на
території одноіменної турбази Шацького лісництва. Остання знаходиться
на місці, де раніше існувало поселення ІХ ст. - ХV ст. а також садиба
ХІХ ст, фундаменти якої виявлені і дослідженні під час будівництва
нового котеджу.  В розкопі площею 83 кв. м. було відкрито 10 об'єктів
різних часів. Серед них яма і заглиблені
господарські споруди ІХ ст., заглиблена споруда ХV ст.,  поховання
корови ХV ст.; яма ХХ
ст. і  фундаментна цегляна кладка ХХ ст.,  і дві споруди невстановленого
часу.
В об'єктах та культурному шарі
виявлено значну кількість керамічного посуду, вироби з кістки і рогу, в тому числі глиця для плетіння сітки, свинцеві
грузила до сітки, залізні ножі, залізний наконечник остроги, фрагмент бронзовоблешні,
свинцевий хрестик. 
Численні знахідки
рибальських снастей свідчать  про значну роль рибільства серед заннять
населення, яке жило в середньовіччі на березі оз. Світязь. Це також
підтверджується виявленням великої кількісті риб'ячої луски в споруді 
ХV
ст. Для встановлення того, яких видів риби були серед трофеїв рибалок
того часу, луску було передано на дослідження експертам іхтіологам
Шацького національного парку.
Дане
поселення є першою дослідженою археологічною памяткою на березі оз.
Світязь. Відкрите воно було науковим працівником ДП "Волинські
старожитності"  Демедюком Сергієм 
у 2009 р.



Вигляд розкопу під час зачистки об'єктів



Дослідження об'єктів

Загальний план розкопу



Знахідки з об'єктів



Знахідки з культурного шару

http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/news/arkheologichni_doslidzhennja_na_berezi_ozera_svitjaz/2011-06-07-152




Сторінки:
1
2
попередня
наступна