«Русскій мір» у натурі…
- 30.03.11, 13:11
- Ми любимо тебе, Україно!
Українці «завдячують» ніколаю і терорам проти них на окупованій у 1914–1915 роках Галичині
Неподалік столичного мікрорайону Теремки на трасі Київ – Одеса нещодавно з’явився великий стенд із зображенням царя Ніколая ІІ й написом:
«Прости нас, Государь, заблудших чад своих…» Кажуть, торік такий самий було помічено на трасі під Харковом. Мабуть, ішлося про зондування політичного ґрунту: чи пройде… Вдалось. І тепер, вочевидь, пошесть покотиться цілою Україною. Громадяни незалежної держави раптом стали «заблудшими чадами» монарха Російської імперії.
1654 року українські козаки в Переяславі миттю перетворилися на холопів, коли московський боярин Бутурлін відмовився їм скласти присягу від імені царя, популярно пояснивши, що «государ, самодержець всеросійський, холопам своїм не присягає». Вільні люди, які будували свої відносини з Варшавою на засадах римського права і звикли почуватися рівними юридичними суб’єктами з другою стороною угод, опинилися в зовсім іншій цивілізації.
Здається, сьогодні виникає реальна небезпека знову туди втрапити.
Читати повністю http://www.ut.net.ua/Columns/50/19368
Неподалік столичного мікрорайону Теремки на трасі Київ – Одеса нещодавно з’явився великий стенд із зображенням царя Ніколая ІІ й написом:
«Прости нас, Государь, заблудших чад своих…» Кажуть, торік такий самий було помічено на трасі під Харковом. Мабуть, ішлося про зондування політичного ґрунту: чи пройде… Вдалось. І тепер, вочевидь, пошесть покотиться цілою Україною. Громадяни незалежної держави раптом стали «заблудшими чадами» монарха Російської імперії.
1654 року українські козаки в Переяславі миттю перетворилися на холопів, коли московський боярин Бутурлін відмовився їм скласти присягу від імені царя, популярно пояснивши, що «государ, самодержець всеросійський, холопам своїм не присягає». Вільні люди, які будували свої відносини з Варшавою на засадах римського права і звикли почуватися рівними юридичними суб’єктами з другою стороною угод, опинилися в зовсім іншій цивілізації.
Здається, сьогодні виникає реальна небезпека знову туди втрапити.
Читати повністю http://www.ut.net.ua/Columns/50/19368
40