хочу сюди!
-
-
43 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 38-45 років
Замітки з міткою «війна»
Ракети розлітались
- 25.07.22, 12:11
Мабуть, не можна писати, бо в новинах нічого не кажуть, але... чогось останнім часом рашистські ракети стали частіше літати. Причому, якщо раніше були поодинокі проліти, то тепер літають зграями. Було реально страшно, як у березні-квітні. Не знаю, як за таких обставин працювати або десь прогулюватись. Але тривожні валізи знову поскладали. Схоже, що розслаблятись ще рано. Напевно, до Дня Незалежності русня не втихомириться. Вони люблять сакральні дати, ще й контрнаступ ЗСУ на Херсон їх розізлить, тому серпень може бути напруженим. Що робити не знаю.
3
Немає, нажаль, ніякого прозріння…
- 24.07.22, 18:50
Висновок:
Немає, нажаль, ніякого прозріння…
Дмитрий Чекалкин
Нарешті прийшло прозріння?
- Не можу згадати, а хто це так наполегливо хотів зустрітись з кремлівським карликом, подивитись в очі, казав що "якщо ти хочеш зупинити війну, ти обов'язково зупиниш"?
- А ще цей "хтось" раніше наполягав, що він нє лох, а президент, і йому 42 рочки. В контексті "нада просто пєрєстать стрєлять"...
- Сам же всіх переконував, що треба домовлятися, тоді як треба було озброюватися.
- Так ХТО ж постійно після 5 років війни й далі заглядав пуйлові в очі та говорив про "росіяни добрі люди, не підуть на нас війною!"?! Вже забув?!
- Що вже роздвоєння особистості з деменцією у лідОра , як же так, такий молодий і такий хворий на голову...
- Вова, так цеж був саме ти! Хіба забув за невідкладними справами (накшталт відосік записати, де будеш зброю вимагати та лідерів держав принижувати) як у Версалі в очах путіна людяність побачив? Хіба забув про відвід з відвойованих територій, залитих кров'ю героїв в угоду пу? Нагадати!!!??? Про постійні намагання провести переговори!?? Про здачу у полон захисників Азовсталі, про розмінування Чонгару, про розвідника Журавля!?? А знаєш , ти ж таки президент, хоча і номінальний, але приде час і прийдеться відповідати за свою діяльність, там вже мішаню або люсінду не випустиш і відосік не запишеш!
"Зробили разом":
- 10 млн біженців
- 200 тисяч вбитих війною та короною
- 20% окупованої території (як і планував "сойтісь посєредіне")…..
- 83% підтримки коломойського клоуна
Висновок: немає, нажаль, ніякого прозріння...
12
Треба було готуватись...
- 23.07.22, 18:08
Дмитро Чекалкин
В деяких регіонах України потрібно було не будувати, а демонтувати дороги, - Портников
Журналіст Віталій Портников вважає, що Україна повинна була готуватись до повномасштабної війни з Росією ще з 2014 року. Таку думку він висловив в етері телеканалу "Еспресо":
"Я завжди говорив, що Мінські угоди - це пастка. Пастка для Росії, щоб санкції проти неї Європейський Союз не знімав, а сама Російська Федерація не змогла перейти до якихось силових дій. Час, який Росія не використовує для силових дій, потрібно використовувати для одного - підготовки до війни. Після 2014 року, вся українська держава мала перетворитись на мобілізаційний табір.
Головні витрати мали йти на Збройні сили України. В певних регіонах України потрібно було не будувати, а демонтувати дороги. Ми мали б з 2014 року, а тим більше з 2019, жити в програмі "Великий демонтаж", щоб російські війська не пройшли", - пояснив Портников.
Портников наголосив, що українське суспільство не хотіло усвідомлювати неминучість війни з Росією.
“Суспільні настрої були відмінні від розуміння цієї ситуації. Люди не хотіли розуміти, що вони приречені стати громадянами країни, яку будуть знищувати, а тисячі людей будуть вбиті. Хоча все це лежало на поверхні й не потрібно було великих аналітичних здібностей, щоб це зрозуміти та побачити після 2014 року", - додав він.
18 червня міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну зруйновано майже 24 тисяч кілометрів доріг, 6,3 - залізничних колій та 305 мостів. Загалом збитки сягнули майже $104 млрд.
10
ЗСУ втрачають боєздатність через проблеми в постачанні
- 22.07.22, 12:41
Після
розпаду СРСР все озброєння і військова
техніка, що розташовувалося на територіях
союзних республік, стало власністю
суверенних і незалежних держав. Україна,
залишивши за собою велику кількість
радянського бойового арсеналу, не
створювала сучасних зразків і не
займалася модернізацією наявних. Тепер
в умовах конфлікту Київ зіткнувся з
нестачею техніки і боєприпасів, а
відновити їх виробництво не уявляється
можливим.
У
середині червня представник Головного
управління розвідки МО України Вадим
Скібіцький заявив, ЗСУ використовують
від 5000 до 6000 снарядів на день, всі запаси
яких практично витрачені. У свою чергу,
мер Миколаєва Віталій Кім відмічав, що
у ВС РФ більше артилерії і боєприпасів,
а оскільки склади української армії
порожніють, залишається розраховувати
виключно на військову допомогу з Європи.
В цьому випадку виникає інша проблема
– озброєння, що поставляється західними
країнами, часто не доходить до поля бою,
будучи проданим на чорний ринок або
знищеним по шляху проходження, а наявні
склади зі снарядами, де також знаходиться
зброя, що поставляється, активно
уражаються російською авіацією.
З
перших днів бойових дій держави Східної
Європи відправляли Києву застарілі
зразки військової техніки та боєприпасів,
більша частина яких залишилася з часів
Радянського Союзу. Однак, і цей ресурс
був вичерпаний. За словами секретаря
Ради національної безпеки і оборони
України Олексія Данилова, у Захiдних
країн практично закінчилися снаряди
радянських калібрів. Тому залишається
лише налагодити поставки озброєння
західного виробництва, використовувати
яке в повній мірі можуть лише іноземні
фахівці, тому що українські військовослужбовці
не володіють відповідними навичками
Таким
чином, на фонi
обмежених поставок натовських зразків
ОВТ і поступового вичерпання боєприпасів
для радянських артилерійських і
ракетно-залпових систем ЗСУ стрімко
втрачають боєздатність і наближають
свою поразку на полі бою.
0
Як починалося.
- 21.07.22, 18:19
Моя жінка працює у лікарні, що поруч зі стадіоном Спартак. У перший день війни пішла
вона собі на роботу. Вийшла на зупинці та пішла собі. Пройшла під мостом, що
Теліги/Кирилівська, коли... Спочатку винищувач у небі. Скоріш за все МіГ-29,
скоріш за все наш. На супер малій висоті. Та ще й почав кабрирування (набір
висоти). А воно реве - мамо не сумуй. Я чув свого часу, так то ж я! Коротше,
моя у легкому @хуї, але це ще квіточки. Приблизно біля лікарні
зупиняється вантажівка. З неї хутку вистрибують чоловік 20 нацгвардійців. Біжать
назустріч моїй Оксані та стріляють по мосту з автоматів! Бідолашна моя жінка
зовсім припухла від цього всього. І хоч я її 100500 разів попереджав, що робити
у подібних ситуаціях, бо вже бачила бандитську перестрілку десь у 91, тут все вилетіло
з голови. Завмерла на місті у повному офігінні. На щастя, ДРГ, яку полювали
нацгвардійці, було не до пострілів у мирняк, бо самі були під щільним вогнем.
Ну а наші по своїх не стріляють звісно.
Гвардійці побігли на міст з двох боків, а Оксана почимчикувала на роботу. Десь
за годину щось їй було потрібно у бухгалтерії, то ж пішла. А там її питають, ви
як до жмурів ставитеся? Кардіолог з 35 річним стажем? До жмурів? Більш ніж
спокійно. То ж не лякайтеся, кажуть, тут під нашим забором троє лежать. Та сама
ДРГ. Може й не вся, але 3 туточки.
Ось так. А мій колишній головлікар особисто бачив БТР з Z на Оболоні.
Це зараз у Києві переважно тихо. А коли починалося, було "весело". І
бій на Берестейській. І кинджал по "Ретровілю", що в мене на 3
поверсі за 3 км будинок 5 разів хитнуло. Звісно, з нещасним Харківом не
порівняти, але все ж...
Не вибачу ніколи нізащо! Смерть моск@лям!
17
