Майже шкільна тема
- 08.09.14, 02:43
Майже шкільна тема
Вересень 2013 року. Перший в новому навчальному році урок з екології в 11 - Б класі.. Хлопці і дівчата ще не оговтались від вчорашнього першого дзвоника: уваги до них, привітань. Гордість переповнює їх , бо вони тепер найстарші в школі. Та і всі літні події ще не обговорили в деталях.
Але роботу виконують з усвідомленням неминучої необхідності. Перед закінченням уроку, як завжди, запитую: « Що не зрозуміли? Які є запитання?» І тут учень, який здебільшого любить поговорити про проблеми виробництва сметани і масла на заводі, де працює його батько, запитує: « А Вас хлопець є?» Від несподіванки відповідаю: «Є» (Тут потрібно уточнити, що термінами «хлопець», « дівчина» наші учні часто позначають інтервал віку від 12 до 120. І звучать ці терміни по- різному - від самостверджуючого самовдоволення до гротескної іронії. Причому, варіанти стосунків проходять окремою графою – як додаток) Я наївно вважаю, що питання вичерпане. Але звучить нове запитання: «А він з Вами живе?» Автоматично говорю: «Ні» З острахом думаю про всі можливі продовження запитання, яке прозвучало.
І тут – дзвінок. А дзвінок з уроку – святе. Навіть, приземлення інопланетян біля класної дошки не завадило б учням відповісти на моє: « До побачення» і вийти з класу.
Продовження мене чекало після уроків. В кабінет прийшли троє дівчат з цього класу з безвинним проханням нагадати їм адресу мого блогу для учнів, бо дошку швидко чергові витерли. Записали. І тут звучить: «Яка класна фотка! Це – Ваш хлопець?» На вікні в препараторській – фотографія репродукції картини Врубеля «Демон в пустелі». Пояснюю. Розмова на цьому не закінчується і переходить в тему розвідки, в яку їх відправив клас. Коротко – основне:
- Ваш хлопець красивий?
- Не мала ще змоги детально роздивитись.
- А він схожий на того, який - на фотці?
-
Не зовсім, але, якщо точно, я і не порівнювала.
- А він – розумний?
- Думаю – так. Якщо до нього звертаюся, то дає розумні поради. Взагалі все те, що він говорить, має сенс.
- А що він Вам говорить про те, що пишете на блозі?
- Нічого. По - моєму, він ніколи не читав те, що я написала. і , взагалі, не знає про існування цього блога. Але багато з того, що написане, з"явилось завдяки йому.
- А Ви часто з ним бачитесь?
- Рідко: раз в три - чотири місяці.
- Він десь працює?
- Він багато працює.
Мої співбесідниці явно були розчаровані відповідями. Але до мене найдосконаліший "детектор брехні" не мав би претензій.
P.S.Слава Богу за те, що не запитали: " А чи хотіли б Ви бачити його щодня?" Бо, говорячи і дала правду, мусила б відповісти:"Так" Але лише Бог знає за ту інформацію, яку вони назбирали до проведення глобальної розвідки.