а потім хтось питає - а хдє дєлась вон та малєнькая бєлєнькая бумажечка? я на нєй тєлєфон городского морґа запісивал...

он вона, в тому кульочку, в купі ґарбіджу... як і решта спогадів голови, рук або шлунку (а в когось може й інших частин тіла, то як повезе)

і які ж вони все-таки ліберальні, ті чорненькі сміттєві пакетики... все лайно, що ми в них кидаємо покірно приймають і не скаржаться

ех... мені б таке терпіння...

зи фьорст запис

rec

на приступках сиділа дівчина з довгим рожевим волоссям,

яке пахло пелюстками троянд

її очі дивились далеко в небо і благали дощу

їй просто необхідно було змити з себе минуле

проте небо чомусь відповідало яскравим сонечком

інколи від нас нічого не залежить

дай нам боже сил пережити такі миті