До мене у дім залетіла Синичка...
Маленька така симпатичная птичка.
Лякливо літала по дому, порхала,
Що мало на собі крилець не зламала...
Незатишно пташці у домі моїм,
Свободи шукала за Склом вікновим..
Тоді обережно я так поступив -
Відкрив усі вікна, і двері відкрив...
Хвилинку подумала горда пташина,
Та раптом відчула повітря краплину,
Змахнула крильцятами, стрімко звилась,
І вже у стихії своїй повелась...
Дивився я довго висо"чінь весняну
..................................................
Я Землю поки"дав, я в Небі літав,
та в Світі краси"віш пташини не знав...
відтоді цієї весняної днини
я не забуду моєї пташини...
І де б не носила доля мене
Ці почуття не покинуть мене!