Воскресіння Христа — воскресіння Ісуса Христа з мертвих по трьох днях після смерті, центральна доктрина в Християнстві, яка протягом сторіч проповідувалась язичникам і надалі залишається найважливішою подією (і святом, знаним як Пасха чи Великдень) християнського суспільства. Апостол Павло сказав, що якщо Христос не воскрес, тоді вся християнська віра була б даремна:

Згідно з Павлом, вся християнська віра залежить від воскресіння Христа. Християни щорічно святкують воскресіння Христа під час найбільшого святу християнського літургійного року - Великодня.

Ісус Христос вескрес о ранній порі в неділю, на початку нового єврейського тижня, оскільки у древніх євреїв неділя була першим днем тижня і починалася зразу ж після заходу сонця в суботу. Тому неділя (рос. воскресение), стала святим днем для християн і теж зветься Господнім Днем (грец. Kyriake Hemera). Для древніх євреїв Господнім днем був останній сьомий день тижня - субота (гебр. , «відпочинок»). Тому четверта заповідь Шануй день Господній, щоби святити його розуміється християнами і юдеями по різному. Для християн Господній день воскресіння — неділя став днем відпочинку. Звідси його українська назва - неділя (від не ділати, не робити, тобто відпочивати). Також, виконання будь-якої ненастійної праці в неділю в християнстві вважається гріхом і ламанням четвертої заповіді, оскільки така праця порушує святість Господнього дня, яка заключається в покої та мирі. В середньовічній християнській церкві строго заборонялося виконувати будь-яку працю в неділю аж до сходу сонця в понеділок.

Стаття з Вікіпедії

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0

ВЕЛИКДЕНЬ

Сьогодні в Україні далеко не всі зуміють пояснити, чому головне свято Весни має три назви - ВЕЛИКДЕНЬ, ПАСХА або ж ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ. Більшість же людей над цим навіть і не задумуються. Та і не дивно - звикли жити за принципом: яка різниця, за що п'єш, - аби більша чарка. В той же час свята ці абсолютно різні як за часом виникнення, так і за своєю суттю та обрядовістю.

ВЕЛИКДЕНЬ - свято, час виникнення якого губиться у сивій давнині. Дослідники визначають йому на наших землях не менше 7000 років. Уже в цей час визначилася космогонічна сутність свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість, включаючи святкування Вербиці, розпис писанок, випікання короваю (Великодної Бабки) тощо. Відзначалося як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимо­вого сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Сонячного Світла Весни над нічною темря­вою Зими. Безпосередньо свято ВЕЛИКОДНЯ відзначалось відповідно до астрономічного положення Сонця -після весняного рівнодення, коли день ставав довшим за ніч (Великий день). Період святкування охоплював цілий цикл свят, пов'язаних одне з одним, але різних за обрядом проведення, змістом, значенням тощо. Можна тільки дивуватися та захоплюватися мудрістю Наших Предків, що відкрили космогонічну сутність свята ВЕЛИКОДНЯ на тисячоліття, на весь період існування Сонячної системи.

ПАСХА - це свято, пов'язане з виходом юдеїв з єгипетського рабства. Назву "паска" святу дало гебрейське слово "pesach" (перескочення). При цій події, за Біблією, господь Яхве повбивав в "єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини". Щоб не зачепити своїх (яхво)обраних і не понищити юдейські сім'ї, він наказав їм помазати свої двері кров'ю жертовного ягняти. Ці будинки він обминув (перескочив) і на відзна­ку цього наказав юдеям у всі часи святкувати святу Пасху-перескочення (Книга Вихід, 12. 1-14), Як бачимо, в основу свята Пасхи покладено біблійну легенду про вихід юдеїв з єгипетського рабства, отже це свято ні за суттю, ні за обрядовістю не є і не може бути українським. Це свято юдеїв.

ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ - це свято почали відзначати порівняно недавно. Рішення щодо необхідності святкувати ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСА виніс Нікейський собор у 325 році н.е. Відповідно на Україні це свято почало впроваджуватися лише після насильницького хрещення Русі у 988 році. Як бачимо, в основу свята покладений міф щодо воскресіння Ісуса Христоса. Отже, ні місце виникнення цього христия-нського свята, ні суть його, ні обрядовість не мали при своєму виникненні ніякого відношення до України. Цс свято християн.

Тож, всі три назви свята відрізняються за часом і місцем виникнення, світоглядною сутністю та обрядовістю. Так, наприклад, високі запашні обрядові хліби 1 Іаші Предки називали Великодними бабками чи Вели-кодними короваями ще до недавнього часу (до середини XVIII ст.). Українцям заборонялося нести на Проводи калачі, писанки і крашанки, які присвячувались душам покійних Предків тощо...

Ми не проти християнського Воскресіння Христосового чи юдейської Пасхи. Та не треба їх змішувати. Хай кожний народ святкує свої свята , за своїми обрядами і в свій час. Але називати одне свято іменем іншого, підміняти поняття - то є вже дуовна агресія.

Отож українці, думаймо, робімо висновки, навертаймо свою історичну пам'ять, прадавні свята і обряди наших і Предків. Пишімо писанки, святкуймо Вербицю, і святкуймо ВЕЛИКДЕНЬ!

Для рецепта потребуется:

    * 500 г муки     * 125 г сахара     * 5 желтков       * 200 г воды     * 120 г сливочного масла       * 20 г сухих дрожжей

    * 125 г сахара     * 1 ст. л. жидкого меда     * 2 ст. ложки воды       * 5 желтков     * 250 г засахаренных фруктов (лучше апельсиновых цукатов) и изюма       * 125 г сливочного масла     * 250 - 350 г муки     * ванилин       * щепотка соли

Посмотреть рецепт приготовления полностью >>>

По библии одним из вечных праздников является Песах  (исход). Воскресение мессии Иисуса Христа (в еврейском оригинале - Машиях Иегошуа ) было привязано к этому же празднику. В иудейской традиции Песах празднуется по своему, сложному, лунно-солнечному календарю. Напомню, что григорианский календарь - солнечный, а мусульманский календарь  -  лунный...

Так вот вопрос: когда же нужно праздновать Пасху - Песах - по христианскому или по иудейскому календарю? Дело в том, что в иудейской традиции не всегда приходится на григорианское воскресенье.. Вот и сегодня - во вторник - великий праздник всех иудеев и христиан.

Добавлю, что в алгоритме расчета даты христианского календаря есть приблизительно такая фраза:  "... но всегда после иудейского Песаха".

1 И сказал Господь Моисею, говоря: 2 объяви сынам Израилевым и скажи им о праздниках Господних, в которые должно созывать священные собрания. Вот праздники Мои: 3 шесть дней можно делать дела, а в седьмой день суббота покоя, священное собрание; никакого дела не делайте; это суббота Господня во всех жилищах ваших. 4 Вот праздники Господни, священные собрания, которые вы должны созывать в свое время: 5 в первый месяц, в четырнадцатый [день] месяца вечером Пасха Господня; 6 и в пятнадцатый день того же месяца праздник опресноков Господу; семь дней ешьте опресноки; 7 в первый день да будет у вас священное собрание; никакой работы не работайте; 8 и в течение семи дней приносите жертвы Господу; в седьмой день также священное собрание; никакой работы не работайте. (Лев.23:1-8)