Река Каньо Кристалес . Колумбия
- 17.02.14, 09:25
Люди!!!
Для того что бы поездка состоялась нужно еще четыре человека!!! Все
желающие - отпишитесь срочно!!! Завтра к вечеру принимаем окончательное
решение. Если не собираемся - переносим. Но тогда не попадаем на
фестиваль (Фортпост 2-3 июня)http://blog.i.ua/user/3939104/980399
Добро пожаловать! Читайте, смотрите и делитесь тем, что накопилось у вас. Завтрак туриста рад всем - приятного аппетита :)
Старостинці (Церка 1825 р.)
Круподеринці (Садибний будинок графа Ігнатьєва, ХІХ ст.)
Спичинці (Палац Собанських, ХІХ ст, "замок французької Луари", церква Святої Параскеви XIX ст.)
Очеретня (Церква св.Михаїла)
Андрушівка (Садиба, палац Яблонських, потім Тишкевичів, 1780 р.)
Нападівка (Садиба Ланге, палац Ланге, кін. XVIII ст. також флігель, вїзні ворота, круглий басейн.)
Мала Ростівка ( палац генерала Заботіна 1901 року.)
Всього 530 км. упорались за деньСтаростинці
Круподеринці
Спичинці
Очеретня
Андрушівка
Нападівка
Мала Ростівка
Парк цветов Асикага находится в городе Асикага в провинции Точиги на острове Хонсю. Территория парка занимает около 8,2 га и славится разнообразными видами глициний.
Как вдохновенен фиолетовый ливень нежных глициний запах так сладок пчел наблюдаю полет счастье нахлынет в эту мечту светлых грез парк Асикага нас подхватил и унес ветер бродяга
Кицунэ Миято
Уже не в первый раз «Студия Квартал-95» и самый сильный человек Планеты, украинец Василий Вирастюк, приглашают всех желающих в специальный фестивальный тур, который они давно окрестили одним словом «Весело». В мае этого года они уже побывали на греческом Пелопоннесе и, судя по всему, многие участники тура настолько пожелали продолжения, что «Весело-2010» решили не откладывать «в долгий ящик». Местом для рождественской недели юмора выбрали край со сказочными восточными пейзажами – Иордания, округ Тала Бей.
Молодой коллектив «Квартала» остановил выбор на пятизвездном отеле Movenpik Tala Bay, открытие которого пришлось на лето 2009 года ( подробнее об Иордании - на сайте www.visitjordan.com ). Швейцарские точность, изысканность и сервис на самом берегу Красного моря. Из всех вариантов, которые только можно было себе представить, это, несомненно, самый удачный.
Все, что можно угадать в предстоящем туре, - это солнце, море и вечера юмора с «Кварталом» и их друзьями. В прошлый раз в пяти концертах приняли участие «Уездный город», банда «Дизель» и команда из Одессы «Братья Шумахеры». Кого они привезут в этот раз – можно только догадываться. «Квартал» заметно вырос в последнее время. Они теперь не только со сцены шутят, но и в кино снимаются, и ресторан свой открыли в центре Киева.
Чрезмерная популярность фестиваля не была неожиданностью для организаторов, а вот для туристов оказалась откровением. Опыт весны этого года показал, что многие понадеялись приобрести тур за две недели до вылета и были вынуждены перепланировать свой отпуск с феерического шоу в Греции на более традиционные пески, массажи и экскурсии. А, тем временем, на Пелопоннесе было все и даже больше. Ребята из Квартала приготовили массу сюрпризов.
Несмотря на то, что для «Тысячи и одной ночи» (именно так окрестили предстоящий тур его организаторы) выбран отель вместимостью в полтора раза больше, желающим расслабляться не советуем.
Ко всему сказанному можно добавить только то, что очередной тур фестиваля «Весело-2010: Тысяча и одна ночь» пройдет с 3 по 10 января – сразу после празднования Нового года. Подробности – на сайте www.cita.com.ua
Путевку на «Весело-2010» можно выиграть!
«Студия Квартал-95» проводит акцию в своем ресторане «Столовая ВР» (Киев, площадь Спортивная, 3 «Палац Спорта», телефон: 8-044-359-01-09). Все посетители ресторана, купившие бутылку шампанского Мает Шандон или виски Маккалан, становятся участниками розыгрыша путевки на двоих на фестиваль «Весело-2010».
"Львівська політехніка! далася не просто:) Крутив ту мапу наче дзиґу, доки зрозумів куди йти. Зустрів дівчат - питають як до центру дістатись. А я поки крутився, забув де той центр. Поліз за мапою і кажу, що сам перший день у Львові. Тоді цікавляться звідки йду. Кажу від собору святого Юра. "А! Нам туди й треба!". Дивно, думаю - центр зовсім в іншому боці. Ну добре, нехай... Університет вабить своїми просторими і світлими аудиторіями. Стиль будівель відповідає академічному духові навчання. Мабуть кожен студент цього ВУЗу відчуває на собі його європейський нахил і простір для реалізації можливостей.
Натрапив на будинок органної і камерної музики - зовсім не сподівався. Повертаючи у центр по вулиці Степана Бендери, побачив як переді мною вгорі раптом з'явилася висока будівля в готичному стилі. Здогадався - це він! Одразу до дошки об'яв - є! Сьогодні спів сопрано у супроводі органу. Вирішив обов'язково прийти.
Після екскурсії центром (про що піде мова далі) завітав на цей концерт. Чудовий орган. І виглядом і звучанням! У програмі був Моцарт, Альбіоні і що найдивніше - пісні Володимира Івасюка у супроводі органу! Краса ця спонукала мене написати декілька рядків: Не має слів і сльози на обличчі Душа нестримно лине в небо, Згасають в серці сумні протиріччя Й здається що для щастя ніц не треба... Бог бережи талант і вашу вроду І творчих злетів буде безліч у житті! Хай не проходить на мистецтво мода Й теплішими стають серця у слухачів! Дівчина шести років сприймала музику всім тілом, дерегуючи своїми ручками що викликало посмішки навіть у співачки, а у мене сльози... До центру знову на трамваї. Але повернувся спочатку пішки до парку і університету імені Івана Франка. Гарна місцевість, чудові краєвиди! Море пташок - просто "сад ангельських пісень"!
Відчуваю - час обідати. Знайшов "Пузату Хату" на вулиці Костюшка. Народу - тьма! А поляків скільки! Чується російська, польська, англійська, французька, італійська... Точно - перехрестя Європи! Набрав собі чого душа бажала (на майже всього). Біля каси був не приємно здивований - ціни майже київські... Але якість таки краще. Отже, пообідав із задоволенням :)
Прямую до центру. Сонце довго не хоче виглядати із-за хмарок, тому Тарас Григорович стояв сумний і сірий. Фотоапарат на готові, чекаю... Сонце пливе десь за хмарою - ну нехай. Йду чекати появи сонця до Театру опери і балету. Театр - красень! Краса, гармонія, велич! Київський театр виглядає блідо поряд з ним. Архітектура масивна, але легка і вільна. Чудові алегоричні фігури Слави, Поезії і Музики! Всередині може доведеться колись бути. А поки що - свята.
Поряд фонтан - веселий і гучний! Ще й грає в забавки з туристами - дмухне вітер, і всі у тонкому водяному пилі!
Тепер - на протилежний бік проспекту Свободи - до пам"яткика Адаму Міцкевичу. Дуже художньо виглядає на фоні неба і навколишніх будинків. Львів - то місто перетину історичних шарів і культур, національностей і ментальностей. Знову повертаюсь в бік Оперного театру - поряд з ним Український драматичний театр. Трошки раніше - невеличкий ринок художніх витворів. Тут кожен знайде собі щось до серця, чи своїм близьким. Храм Преображення Христового у класичному стилі католицьких костьолів. Але суворий ззовні і по святковому барвистий всередині - цей контраст важко не помітити. З'явилося сонце! Біжу до Т.Г.Шевченка щодуху! Тільки прибіг, дістав фотоапарат, налаштував... Зняв! Фух! Сонце тут же знов зникло за хмарою!? Воно просто грає в хованки!?
Площа Ринок - ось і вона. Чорна Кам'яниця. Будинок Корнякта. Музей-аптека. Сьогодні святкують "день батяра". Не знаю хто такий батяр, але наче всім весело! Потім мені пояснили. Батяр - то такий собі "безжурний шахрай", жартівник і вигадник. Ратуша сьогодні не почує моїх кроків по її коридорах, але то нічого. Ззовні воно все виглядає так, що відчуваєш себе у 18-19 сторіччі. Ввечері пив чай на вуличному майданчику кафе у готелі "Валентина". Тихенько шурхотів листям дощик. І я вирішив зателефонувати Андрію - він міг приїхати з Києва до Калуша на вихідні. То його рідне місто. - Привіт! - Привіт! - Як справи?! Ти де зараз? - У Калуші! - Я у Львові на відпочинку! - То приїжджай у Калуш! Погуляємо, покажу рідне місто тобі! Погоджуюсь - Львів почекає :) Він вже став мені близьким і ми з ним можемо домовитись.