Вже два місяці, як влада й опозиція в Україні помінялися місцями, а ті, що мов би пішли в опозицію ще й досі чубляться, хто з них-самий натуральний опозиціонер.Лише іноді, у перервах між запеклими саврками і звинуваченнями, згадують про те,що не в той бік скаляться і не  того кусають.Отак огризнувшись до влади,швиденько міряються, у кого оскал страшніший вийшов. Якась незрозуміла получилася опозиція, -немов під наркозом,імпотентна. Мабуть дається взнаки певна деморалізація в її рядах, байдужість, апатія і розчарування у самому суспільстві, що знову, через п"ять років повернулося на ту ж саму позицію.Майже на даний відрізок часу відсутні розумні люди-однодумці,щоб в Україні виникла опозиція.Потрібен час, треба заховати амбіції,налагодити нормальну роботу,підключити громадськість, домовитися з моральними авторитетами, тоді може, десь в кінці року  появиться щось подібне на реальну опозицію.А якщо і надалі продовжуватимуться чвари, взаємний політичний канібалізм, то може і взагалі  не появитися.
 Вже якось так склалося,що чим більше в Україні демократи говорять про об"єднання опозиції. тим більша прірва між об"єднавцями. В жодні розмови про об"єднання вже ніхто не  те, що невірить, але й слухати не хоче, і не повірить до тих пір, доки не буде реальної роботи.Замість того щоб пожирати один одного, треба якнайскоріше почати розбудову громадянського суспільства,підключивши всіх, хто стоїть за Українство.Поки ж є аж п"ять опозицій-одна напівпозапарламентська - це політична сила Яценюка. Інша ні партія, ні фракція, а просто якесь об"єднання депутатів "Їхня Україна",де хтось в опозиції,хтось в позиції, а хтось в "позі"-невідомо де.
Є неконструктивна опозиція БЮТ,що проводить політику обструкції,спрямована на відмову від діалогу з владою. А в
підсумку є лише розмови мовою слоганів, заголовків і не більше.Суспільство поки що мовчить...І як наслідок влада
відчуває силу...
  По поведінці Тимошенко складається враження, що вона все ще перебуває у стані виборчої ейфорії,  намагається перейти у радикально- деструктивну опозицію, хоча це явно не відповідає інтересам "тих", хто предста-
влений в її політичній "секті". Зокрема представники великого бізнесу не зацікавлені у жорсткій опозиції і готові були б
до певного компромісу з владою.Тимошенко же не може примиритися з поразкою і категорично відмовляється від
будь якого компромісу.А це вже призводить до розколів,  відколів і може привести до повного розвалу БЮТ.
З Віктором Ющенком ситуація давно зрозуміла.Він не зробив висновків зі своєї поразки, звинувативши у всьоаєму народ, а це означає, що він остаточно втратить електорат. Щодо Яценюка, то тільки зараз відбувається становлення його політичної структури на місцях.Прогнозується, що вже з вересня він знову стартоне у чергову виборчу компанію.
  Нинішній опозиційний уряд-це "потішні клоунські війська" Юлії Тимошенко.В політикумі є величезні сумніви щодо
його ефективності.До нього не увійшли фахові люди,експерти з високої літери, які б пропонували альтернативні ідеї,
нові месиджи для суспільства.Можливо,є недовіра особисто до Тимошенко,можливо є проблема з кадрами....
Нинішній  опозиційний уряд не проводить системної роботи, а обмежується прес-конференціями.Хоча його керівний,
"потєшний" Прем"єр задоволений професійністю своїх міністрів і заявляє;-" Підбір міністрів достатньо фаховий і дає
можливість активно не лише аналізувати, а й протистояти тим рішенням Кабміну, які розвалюють Україну.
   І зовсім по іншому,навпаки,у багатьох асоціюється нинішній "потєшний" уряд,який викликає іронію і навіть сарказм.
Таке враження, що його створювали за принципом "На тобі Боже. що мені не гоже". Мов би Ю.Тимошенко поспішала,
бо боялася, що її випередить Яценюк. Можливо саме через це,нашвидкоруч,аби як було "зваляно" цей опозиційний , на уряд на чолі з Прем"єром- болтологом, який під час виборчої президентської компанії те робив, що не злазив з екранів
телестудій Шустера і Кисельова.Все брехав і брехав,клянучись, як справно і ладно працює кабінет міністрів Юлії
Тимошенко; і кризи немає,і ріст ВВП значний і грошей достатньо... і ціна на газ найкраща у Європі, в той час коли
екс-прем"єр Юрій Єхануров так схарактеризував це питання:- "Ціна на газ, така яка є.Решта все балачки.Те,що було
зроблено рік тому-/газові угоди/-велике нещастя для України.Ціна на газ є найвищою серед усіх клієнтів "Газпрому".
-Відомо, що в газі Тимошенко "розбирається" найкраще.Правда, ні в чому іншому зовсім не тямить".
      От і відповідь, чому така опозиція і чому такий опозиційний уряд.
    Все те воно може й так, але хто відповість за бідноту і убогість в одній з найбагатшій за ресурсами Європейській
державі-Україні.

Так......я не могу не написать.сейчас ..именно - сейчас
Для начала малая предистория:
Ночь с 10 на 11 августа была невесёлой по двум причинам;
1 - я уезжала с моря, 2 - Деффачка на верхней полке всю ночь  прокашляла....так прокашляла....
А в среду утром я  поняла,что мой насморк -это цвяточки.и кашляю я так же,как эта феффочка!(если бы кто знал,как я хотела её пристрелить...а потом и себя наказать).
И пошли  вход все народные средства..ну..или не все..но - стандарт: чай с мёдом.много тёплого питья и под одеялко.Так прошло всё до субботы. Я так давн оне болела,чт оя не помню,чем лечаться..как лечаться...
Планы,которые я строила,когда брала отпуск на 14 дней(чтобы отдохнуть после моря, разгрестись по дому, погулять по городу и с друзьями) канули в Лету и ушли в мой креслицо да кашель.
В субботу я поставила себе диагноз - что у меня бронхит,я стала пить сиропчик.
В понедельник - я пошла к врачу. Поняла,что настолько всё позабывала - что мыкалась по поликлинике,как слепой котёнок, я растерялась - и всё время приставала - а можно? а куда мне идти? а что мне дальше делать? и чувствовала чебя полнейшей дурой. Открыла карточку - там последняя запись 2001 года. Терапевта - здорова.И флюшка - 2006года.  и всё.
Ну...Ладно.Главное - я со всем справилась! Моим "доктором" - терапевтом было назначено лечение и сказано (я это чётко помню) - приходите в пятницу к 8 утра - закрывать больничный.
Сегодня эти слова звучал иу меня в ушах очень чётко.Потому как я пишла сегодня...в 9 утра. Постучала в кабинет - закрыто. Я удивилась, поржала,что в первый раз в поликлинику не взяла книгу,чтобы читать в очередях. и спустилась к расписанию врачей- там я так ..громко охуела вскрикнула,потому как увидела - каб.52,терапевт,пятница,15,00-18,00.
Делаю 2 глубоких вдоха( у меня планы на весь день расписаны - и всё с расчётом,что с утра я освобождаюсь) и иду в регистратуру. Тихо,спокойно и даже ласково спрашиваю:
 Прастите, тут какая-то ошибка? Мне назначил врач такой-то лично с самого утра встречу. а тут написано,что она во 2ой половине дня?
Ответ чисто русский(вспомнилось просто одна такая сценка у Задорнова с Альтовым): Девушка,я тоже ничего не понимаю.У меня написано,что этот врач сегодня работатет  с 11,00 до 14,00. А вот талончики  у меня лежат - с 15,00 по 18,00.Но вы знаете что - поднимитесь обратно - туда медсестра только поднялась.
У меня тихая истерика. Ну ..ладно,думаю, не везёт так невезёт.Жаль только подруга из-за меня рано проснётся.
Поднялась. Закрыто.Я присела - думаю,ну подожду. Я НИКОГО ИСТЕСТНО НЕ ДОЖДАЛАСЬ.
Занавес. Я вышла с чувством такого бешенства,тихого....клокочущего.и бесполезного...что обидно стало ещё больше.
Как же я не люблю больницы....как же я не люблю врачей... и вот сегодня придётся мотаться...туда-сюда.туда-сюда.
Ведь я не знаю,когда именно придёт этот одарённый терапевт.Вот и сижу щаз....обмозговываю..куда бы свою злость направить.



Пы.сы.Но в центр я- таки сегодня выберусь.Всё равно выберусь! Мне же надо забрать флешку! ну ....а ..банк....и ...другие планы...не судьба видать.
Так что жди,читательница, я приду!

Человеческая формальная логика имеет логические черные дыры приводящие к причинно-следственным и логическим парадоксам, среди них:

- деление на ноль
- Всемогущий Бог создающий камень который сам не в силах поднять
- житель Крита утверждающий что все критяне лгуны

ну и парадокс Пиноккио, у которого как известно растет нос когда он врет и не растет когда говорит правду, так вот:

 - Что будет если Пиноккио скажет "Мой нос сейчас вырастет!"?

Если он сказал правду то нос расти не будет что противоречит правде.
Если Пиноккио соврал то нос не будет расти что противоречит его утверждению, следовательно он соврал...

Даже признание в нежелании "открывать душу" - делает ее открытой.

Или, как минимум, подтверждает ее наличие! :)))

"Страна волновалась. Гибель сотни моряков была неотделима от бездарной эпохи. Здесь смешалось все - трусость и глупость начальников, безалаберщина и тупое равнодушие к живому делу и людям.

Он выслушал доклад министра. Светлые глаза смотрели на министра со скукой. На рапорте о гибели....он размашисто и не задумываясь написал "Скорблю о погибших".

Страна волновалась. Газеты требовали расследования. По городам начался сбор денег для помщи семьям погибших матросов..."

Хто написав ці слова? Коли? І про який корабель іде мова?

Ничего необычного для обывателя. Но не для меня. Три года назад я ушел с 4-ого курса (бюджет) в поисках заработка и смысла дальнейшей учебы. Деньги заработаны и смысл учебы тоже виден. Вот я и решил доучиться.

Странное ощущение. Не то чтобы совсем необычное, однако я учился три года, работал три года и снова учиться за парту. Пошел то я на дневное, т.к. в замочном образовании смысла не вижу. После того, как появился опыт работы с руководящим составом крупнейших корпораций Украины, немного изменилось отношение к перподавателям, которые раньше были на уровне недосягаемости. Сегодня это... как бы точнее и правильнее сказать... помошники и партнеры в процессе обучения, но никак уж не существа, до которых нам далеко :)

И еще студенты. Пара слов про них. Странно то, что студенты в этом вузе (поступил в коммерческий вуз, т.к. за время моего отсутствия все мои любимые преподаватели из госунивера перешли целой кафедрой в этот вуз) на том же уровне, что и мои одногрупницы на моем первом курсе... Это немного раздражает... Раздражает то, что некоторым преподавателям приходится за две ленты разжевывать им три определения, которые в норме они должны были выучить еще на первом курсе...

Фух, высказался!