5 шагов на пути к "сбыче мечт"
- 18.02.09, 01:31
Кроме того, нужно отпустить ситуацию. Как только перестаем желать, принимаем, что это обязательно с нами произойдет, — мы это желаемое получаем.
Кроме того, нужно отпустить ситуацию. Как только перестаем желать, принимаем, что это обязательно с нами произойдет, — мы это желаемое получаем.
Ах! Как бы хотелось научиться отстраняться. Отстраняться и смотреть на «свои» ситуации со стороны. Видеть их непредвзято. Судить о них взвешенно.
Хотелось бы стать для себя другом. Другом, что в состоянии сказать мудрые слова в самый нужный момент.
Хотелось бы перестать жить в сомнениях. Знать правильные ответы.
А еще хотелось бы снова научиться любить и ценить то, что жизнью дано.
Хотелось бы…
Рог изобилия над каждым из нас, И каждый день, и каждый час Из него летят удачи, радости, веселье, Новые машины, дачи, новоселья! Из него летит-парит - все, что хочется, Только руки подставляй, тазики, мешочки!
Деньги прут со всех сторон Парит над нами купидон Тут же летает синяя птица - Чувствую - что то должно случиться Вот навеяло, сама сваяла: У Вселенной я прошу: "Изобилия хочу!" Словечко волшебное Силой обалденною! Только я его скажу, Только я по ворожу,- Денежка ко мне летит В кошельке она шуршит. Быстро прибавляется, шкатулка наполняется! Мечты мои сбываются, Желанья исполняются! Лишь я бровью поведу, пальчиком прищелкну - Силой все наполнится Тут же исполнится! Магия моя сильна И пернатые друзья Все успеют , как всегда - Благодарность им моя!
ну как вы там? привет
чувствуете дыхание нового года?
подарки купили? получили?
корпоративы отгуляли?
куда на новый год планируете?
=
я уезжаю в Коктебель, до 6 января
(принимаю заявки - что кому привезти)
если вдруг кто будет там же - приходите в Богему (пансионат Голубой залив) - там будет играть самая лучшая в мире группа "Дядя Вася"!
впервые в жизни буду праздновать новый год не в Киеве!)
=
всем удачи, счастья, любви, шампанского, шоколада, манадарин
до встречи в Новом году)
От жеж, дива так дива. Куди рухається весь світ?... Трішки я вже збентежений, але все-одно спостерігатиму за цим процесом та обов'язково прийматиму участь в цьому русі навколо мене!
Що ж таке сталось? Та багато чого сталось.
¤ Будь обережним в своїх бажаннях, бо можеш отримати все сповна.
... Трансерфінг - велика сила, яка робить неймовірні речі. Думки матеріалізуються, іноді швидше, ніж на це очикуєш. Ні, не іноді, ЗАВЖДИ! Принаймні, це у мене так. Лише подумав про людину - вона вже з'явилась. Чи телефонує мені, чи пише, якщо це хтось зі знайомих... або просто з'являється хтось новий, саме для того, щоб надати мені можливість познайомившись із ним реалізувати те, про що я щойно розмірковував.
А чи зіткався хтось із такою новою для мене проблемою, коли отримуючи рельний ШАНС, починаєш замислюватись - а чи впораєшся ти із тим, що до тебе прийшло? Адже я добре (навіть дуууууже добре) розумію, що це за шанс, навіщо він мені надається, та що саме має відбуватись тоді, коли я ступлю на крок до реалізації тієї мети, на яку я отримав таку можливість?
... Хотів змінити своє життя на краще. Чесно, щиро про це міркував. Шукав різні можливості... (багато з яких просто відштовхнув від себе, злякавшись, що це занадто круто для мене, хоча на справді це було навіть наполовину не так круто, як я собі мріяв...). І що ж тепер?...................
Ніколи досі не замислювався, що саме приходить разом із можливістю. Кому цікаво? Всім?... Добре, тоді скажу для тих, хто ще не знає про це - РАЗОМ ІЗ МОЖЛИВІСТЮ ПРИХОДИТЬ НЕОБХІДНІСТЬ ТА ОБОВ'ЯЗКИ!!!
Сама можливість приходить у вигляді (як би це краще назвати?... мабуть, найвірніше буде сказати - "контракт". "Контракт" із життям, із долею та із самим собою...) "контракту". Цей "контракт" каже - підписуючи цей контракт ви погоджуєтесь виконати ВСІ БЕЗ ЗАЛИШКУ додаткові умови, які надаються обов'язковим додатком до контракту. Невиконання карається (так, саме КАРАЄТЬСЯ!) позбавленням можливості тимчасово або назавжди, із накладенням штрафу на самовпевненість, на здібності, додатково зменшуються потенціали і здібності до отримання нових шансів.
... І що найгірше - відмова від контракту розглядається як НЕВИКОНАННЯ контракта на загальних умовах.
В принципі, те що я написав - це зворотня сторона "контракту". А є ще й головна сторінка, на якій чітко та зрозуміло написано - "ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРАКТУ БУДУТЬ НАДАНІ ВСІ НЕОБХІДНІ КОМПОНЕНТИ, ІНСТРУМЕНТИ, СИЛИ, ЧАС ТА ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ"...
Але ж на що звернути увагу? У що вірити? Лише зараз я починаю помічати, що головна сторінка контракту дійсно завжди виконується. А до цього ...
А до цього я звертав увагу лише на зворотню сторінку - "невиконання карається". Покара чомусь завжди запам'ятовується більш за все...
І хто я після цього? Як я можу називатись оптимістом та найпозитивнішою людиною, якщо маючи як позитивний так і негативний досвід в рівних пропорціях, я все ще продовжую схилятись до негативних спогадів, як до керівництва як діяти?! Чому ж я сам не слідую тим заповідям, якім навчаю інших? Чому не вірю в себе саме в той час, коли це так необхідно? ЧОМУ?????
АДЖЕ Я ДІЙСНО НА ПРОТЯЗІ ВСЬОГО СВОГО ЖИТТЯ ОТРИМУВАВ ВСЕ І НАВІТЬ БІЛЬШЕ ВІД ТОГО, ЧОГО БАЖАВ, ДО ЧОГО ПРЯМУВАВ, ТА КОЛИ НЕ ВІДМОВЛЯВСЯ ВІД МОЖЛИВОСТЕЙ ЩОБ ЦЕ РЕАЛІЗУВАТИ, НАВІТЬ НЕ ЗАМИСЛЮЮЧИСЬ НАД ТИМ ЯК Я ЦЕ РОБИТИМУ...
Це абсолютна правда. Я один із тих, про кого кажуть, що ми отримуємо більше, ніж на те заслуговуємо. І я знаю, чому та як це відбувається. Зараз я знаю це на 99% точно та впевнено!
(Хочеться звернути увагу на це значення - 99%. Жахлива річ! Справді. Нема нічого гіршого, ніж 99%! Тому що неможливо перестрибнути прірву на 99% - або перестрибнув, або вмер! Один єдиний відсоток віроємності, в існуванні якого ніхто та ніколи не сумнівається - і є та сама перешкода для більшості кроків вперед... для більшості стрибків через прірву... Просто знання того, що є 1% віроємності невдачі - це перший крок до того, щоб цей 1% спрацював... Коли про нього не замислюєшся - він перестає існувати)
Я задав питання "ЯК?" - і отримав на нього відповідь...
Я задав питання "ДЕ?" - і побачив місце
Я сказав "Я ХОЧУ!" - і отримав "контракт"
...І я підписав цей контракт...
Відтепер я маю працювати на цей контракт. Що цікаво - маю працювати сам на себе! Це найважча та найскладніша робота - бо себе не можна обманувати, собі не можна понукати, себе не можна щадити - на кону доля, прописана в контракті. СОЛОДКА, БАЖАННЯ, МРІЯНА ДОЛЯ... Краще цієї доли зараз неможливо нічого уявити, більше ні до чого не хочеться прямувати та рухатись... АЛЕ В ЦЬОМУ НАПРЯМКУ ПОТРІБНО РУХАТИСЬ ТАК, НАЧЕБТО ЦЕ ЄДИНА МОЖЛИВІСТЬ ЗА ВСЕ ЖИТТЯ, БО ЦЕ І ПРАВДА Є САМЕ ТАКА ЄДИНА В ЖИТТІ МОЖЛИВІСТЬ ДОСЯГТИ САМЕ ЦІЄЇ МЕТИ!
Моя люба сестренько казала: "Ми в цьому світі для того, щоб виконати свою місію, і для цього нам надається можливість здійснювати будь-які бажання, без обмежень в критеріях їх обору і засобів щодо реалізації". Тобто, ми можемо обрати будь-яке бажання, наділити його якістю "необхідного для виконання своєї міссії в цьому світі, і це бажання почне здійснюватись. І ось тут починається найцікавіше!!!!!!
... Пригадав один анекдот:
Один мандрівник заблукав в пустелі, не їв та не пив багато днів, практично вибився з сил, і раптом знайшов лампу. Він цю лампу протер, і звідти з'явився Джин:
- Твоє бажання для мене закон! Чого бажаєш?
- Хочу додому...
Джин бере мандрівника за руку, тягне за собою та каже:
- Ну, як бажаєш додому, то пішли?!
Людина противиться:
- Я ХОЧУ ШВИДКО!
- ТОДІ ПОБІГЛИ!!!!!!!!
.....
Мораль - телепорт зламався та не працює. Ескалатор та ліфти не проведені. Літаки не літають, кораблі не ходять. Єдиний засіб - дістатись до своєї мрії САМОТУЖКИ, долаючи на своєму шляху всі перешкоди... Маючи єдину підтримку - руку того самого джина, який вказуватиме напрямок, на наполегливо тягнутиме тебе до твоєї мети, доки ти будеш згодний слідувати за ним.
Ну що, хто герой? Хто пійде за джином?
...Здається, Я І Є ТОЙ ГЕРОЙ, бо ніяких інших вариантів, при яких я не потрапляю до своєї мети, я навіть розглядати не хочу.
Тож, рушаю вперед!
************************
Ось такий коротенький відступ від основної теми, про яку я хотів зараз написати..
А сама тема була ось така:
Коли починаєш мріяти про щось неймовірне, то шлях, яким прийдеться йти буде таким, який неможливо зрозуміти, і неможливо збагнути, як будеш долати перешкоди. Але завжди надається підказки, помічники, та нескінченна кількість спроб.
Я це пишу тому, що саме зараз я в цьому впевнююсь постійно.
Я поставив собі мету, яку не вважав чимось таким, що реально можливо досягти. І у мене відразу почали з'являтись можливості крок за кроком наближатись до неї.
Зараз я вже не вважаю цю мету чимось недосяжним... Навпаки, замислююсь над тим, яку мету поставлю наступною, та як швидко досягатиму поставлених цілей одну за одною.
Думати про труднощі та перешкоди вже набридло - не хочу. По-перше, це нічого не змінює, окрім того, що затримує на місці, по-друге, це ніяк не впливає на результат, якщо чесно та старанно виконувати всі кроки.
*********
На додаток, хочу пояснити, чому назва саме цього запису в блозі англійською мовою:
Близько двох років тому, коли я почав спілкуватись українською мовою, багато хто з моїх знайомих глузували з мене:
"Ха-ха-ха! Ти б ще англійською почав розмовляти!!! Гагагага-га! А краще - китайською! Бугагагага-га!"
А я їм відповідав: "Прийде час та необхідність - розмовлятиму англійською та китайською! І тоді вам залишиться просто жалкувати, що ви цих мов не знаєте, бо поставивши собі якусь мету я буду досягати її не дивлячись ні на що, тим більше - на ваші пусті заздрістні глузування"
... Якщо все пройде успішно, то наступні два роки я спілкуватимусь саме англійською та китайською мовами. Практикуватись англійською я вже розпочав. Китайську потрібно ще буде вчити.
Але... в моїй руці рука Джина, і залишатись на місці у мене нема зовсім ніякого наміру!
Життя чудове та дивуюче. Ніколи не знаєш, що чекає попереду... доки не загадаєш бажання! ©
Я обещала молчать,
Но не могу. Невозможно
Мига заветного ждать,
Пробуя лёд осторожно
На тёмном озере снов,
Спрятанном в синих отрогах,
Лучше к тебе путь искать
На горных опасных дорогах!
Я не могу проплывать
Мимо хвостатой кометой
И, как она, не попасть
В круг притяженья планеты
С именем ……. ……,
Что, словно в сказочном сне,
Вдруг засияла в пространстве
И на пути встала мне.
Я возмечтала создать
Мир, напоённый собою,
Чтобы ты мог в нём дышать –
Нет, - жить! моею любовью.
Но чувствую я, как стал
Ты для меня миром этим –
Жду, когда солнце любви
Этот твой мир осветит,
И замерзаю в ночи
Под волнами снегопада.
Вьюга поёт мне: «Не жди,
Солнца не жди, не надо!».
И постигаю опять
Неисполнимость желаний,
Непревратимость в любви
Времени и расстояний.
Что ж, мне понятна вполне
Невыполнимость задачи.
Но, вопреки судьбе,
Сердце моё не плачет, -
Знает оно наперёд,
Что в совершенстве мира
Каждый камень поёт
Не хуже, чем арфа иль лира.
И если: лишь камни пути
И на ладони – лишь камень –
ЕГО глаза впереди,
А в сердце – бушующий пламень!
Если рыбку золотую я нечаянно поймаю попрошу ее подарок мне на память подарить.Сразу, чтоб не испугалась пусть подарит мне конфетку а затем еще немного: денежек, мешочков десять, в общей сумме три мильёна, а потом еще квартирку и машинку поблестящей, а еще лесок впридачу вместе с речкой и лужком и на том лужку мне дачку выстроит, как замок древний вместе с башенками тоже и с большим для гольфа полем. Также самолетов пару, чтоб летать куда мне нужно и в далеком океане хочу остров небольшой. И еще хочу ракету и приличную планету, чтоб на ней уединяться для заумных медитаций, а вокруг пусть море плещет в море плавают рыбешки и пусть каждая умеет все желанья исполнять. Вот такой набор несложный попрошу у этой рыбки, ну а если не исполнит, на себя ей и пенять.
Сегодня был разговор на тему жадности вот таков у меня вывод получился...))