ЩАСТЯ

На Джоні

калоші

із гуми

хороші.

Між Джоном

і дощиком

ген макинтошик.

І з гуми теж,

он, капелюх.

...А дощ уже

вщух.

  СОНЯ (ХРЕСТИНИ)

Спить маленьке мишенятко.

Як мені його назвати?

Очі крихітні

як крапки.

Хвіст великий

як краватка.

Часом зву його Іваном,

бо хвостом кошатко манить.

Часом зву його Петрухой,

бо хвостом торкає вуха.

Часом зву його Неробой:

це йому не до вподоби.

.

Назову його Панасом,

прецінь ним пишаюсь красно.

.

У Лева хвіст такий огрядний,

і у Слона, і у Тхоряки.

У Алігатора є хвіст.

Хвости є навіть у китів.

.

Якби я мав хоч гривень пару,

нараз пішов би до хвостарні,

хвости б усі геть переміряв

(таку я думоньку намріяв).

.

Зберуться звіри подивитись

(не попоїсти, бо вже ситі).

Скажу Слону, Китові, Леву:

"У вас-хвости. Є хвіст і в мене!"

.

ОГО

В почивальні за темною, темною шторой

хтось живе, але я ще не бачив Його.

Він тікає кудись, коли смикаю штору,

він ся зветься, так мама гадає, Ого.

Не спитає:" Як ся поживаєш, синочку?"

Сірий звір, спілкуватись з дитиной не хоче.

.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Не хОчу знати, не хочУ

ні чути, ані пам"ятати:

"Не лізь. Мовчи. Гайда до хати"

Кажу вам це, я не мовчу.

Вам навіть важко зрозуміти:

Це дідівщина, не просвіта.

Там де вулиці, аж три-

перехрестя ріг у ріг,

перехожі "грим" та "брик"

тОвчуться о сій порі.

Пара бабиних пантофлів.

Ззаду- Петрик у чоботях:

"Рип....Рип....Рип..."

.

На неї- жовтенький чепець,

а ще-і плаття надзелене.

Як вітер з півдня потягнЕ,

вона йому поклін кладе.

На сонце радісно погляне:

"Ми разом-ніби помаранчі"

і знов сусіді прошепоче:

"Зима померла?"

"Овшем, точно".

.

Хвилі гойдають лілеї:

леле, леле.

Хвилі квиточки гойдають-

королівна спочиває.

Вітер пелюстки пере.

Хто царівну забере?

Візьму! Візьму!

Схаменись-но!

Спить на білих пелюсткАх

наче царська донечкА.

Вітер гойдає лілеї.

Чи надійде хтось за нею?

Посміхається зпросоння -

річка посмішку розносить.

Почекай!

Е, за пізно. Повертай!

Задубають квіти, квіти.

Повертайте , діти, діти.

.