Що ви робите, коли у вас на душі кепсько? Коли думки лізуть в голову і не дають спокою?Я намагаюся їх відігнати, щось робити, знайти ідею, щоб перебити ті думки... Або просто пишу про те, що турбує. У такі моменти мене краще не чіпати і не задовбувати зайвими запитаннями. У такі моменти з глибини моєї душі здіймаються хвилі почуттів та емоцій з висоти найвищої хвилі цунамі. І це буває не завжди доречно, бо останнім часом я не буваю на самоті. А іноді так хочеться побути на самоті і віддатися...

Читати далі...

Ранок сонячний але такий холодний, вітер продуває до кісточок. Вийшли з Бонькою на прогулянку, його мордашка обдувається вітерцем і стає такою смішною, вухи роздуває в різні сторони.[Приєднана картинка] Швиденько справив свою нужду та побігли у хату і тут я зловила себе на думки, а що ж буде у зимку, брр не навиджу холод[Приєднана картинка]

Мені – 60 років і я переповідаю свої ідеї буття 19.06.2021 (7529)1 вересня 2019 р. (7527)Записи анархіста 21 ст. від 01.09.19 р. Анархізм – цеВ черговий раз розпочинаю місяць зі свого Декалогу від Богдана, але ще додам кілька тез щодо анархізму в його індивідуальному форматі, тому що це просте і чітке визначення: «Бути самим собою!»Перше і найголовніше значення анархізму – це можливість бути самим собою, але при тому не за рахунок інших. Фактично це дефініція вироблена в часи...

Читати далі...

Навіщо наряди, принциІ пафосних слів єлей?Мені би – потерті джинсиІ сонце твоїх очей.Мені би – старі кросівки,Де шпильок нема й оздоб,Мозаїкою бруківкиЗ тобою блукати щоб.Й, відкинувши всю манірність,Під міста вечірній блюзМовчати солодку вічністьУдвох про п’янке «люблю»…[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Знайди слова, в яких немає крику, Де тиша примостилась кошеням І ніжно на плечі думок мурлика Про радість подарованого дня. Щоб вітром не ганятись за любов’ю, А їй гучних не треба перемов, Знайди слова, де будемо з тобою Мовчати про окрилену любов. © Ольга Атаманчук

[Приєднана картинка]Чекаю дива. Світлого і справжнього – Не глянцю бутафорію дешеву, Не казку, зшиту з мотлоху прадавнього, А дива, що життя напоїть древо. Я хочу сонця у очах барвистого, Не у небес позиченого, – свого, Щоб хмільно, мов би від вина іскристого П’яніти від кохання до знемоги. Малюю мрії променем, розхитаним Турботами, проблемами, сльозами. Любов – і досі книга не прочитана, Запилена, із жовтими листками… &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Що тобі наспівали дощі? Чи ти їх перестав уже чути, І ніскільки не віриш у чудо, Заховавши себе у плащі? А було ж – танцював під їх спів, Босяком брів у теплих калюжах… І таким молодим був і дужим, Що, здається, – весь світ би скорив! Десь зозуля лічила літа, А ти – ще їй і ще! – і кувала. Чужі люди тобі посміхались, Бо цвіли твої щастям вуста. Де ті юнки – звабливі й святі, Що цнотливо тулились до тебе І прохали єдине – "Не треба!", Бо то...

Читати далі...

Не ховайся, надіє, за хмарами, Не тьмяній за вуаллю дощу, Тіні сумнівів й так вже примарами Нас доводять до крику й плачу. Не лети, синя птахо, налякано До гарячого сонця-вогню, Вже і так нами стільки оплакано І поховано мрій у броню. Не стихай в серці, віро! Молитвою Нас рятуй від убивчих доріг. Тільки ти і маленькою крихтою, Нагодуєш нужденних усіх. Нам би дихати, та не руїнами – Дим у грудях ковтком полину...

Читати далі...

Дивлюсь інколи на фотографії. І ловлю себе на бажанні зателефонувати тій чи іншій людині. Сказати, що любиш її чи його. Сказати, щось хороше, тепле, ніжне… А потім як згадаєш до чого це зазвичай призводить… І затикаєшся всередині себе. Адже практично немає таких людей, які б сприймали подібне так, як це бачу я. Сучасність мовить зовсім інші правила більшості, й подібні пориви...

Читати далі...

Ночей не вічні болісні окови. Розправить небо крила-рушники і прийде ранок. Знов. Обов'язково! Надію погодує із руки. І ти всміхнешся, бо усе минає. І це мине, як твердив Соломон. В житті, на жаль, без горя не буває утіх і радостей. Життя – хамелеон. Ти тільки вір! У щастя. Без розмови! Молитвою рятуй нічні думки, а ранок прийде, знай, обов'язково, надію годувати щоб з руки!