Третій день підряд в неї купа справ, кілька десятків розмов, дурна переписка з замовницями...ніколи й вгору поглянути. Поглянула на годинник - майже пів на другу ночі. Нарешті тиша. В відчинені двері легкий вітерець прохолоди, після спеки полудня аж оце з'явилось відчуття відпочинку. Тієї самотності, котра не давить, а радує. Вона згадала, що вже три дні не заходила на такий аж рідний за стільки років сайт, і подумала - от зараз, хоч стрічку прогляну, і спати. Очі пробігли по ...

Читати далі...