Іноді якісь прості слова зачеплять щось таке всередині, забуте, і пригадаєш раптом, і стільки всього з*явиться перед закритими очима, спогади, слова, емоції, і посмішка сама розтягне губи вбоки і не сходитиме з обличчя подовгу щоразу, коли тільки очі прикриєш, і знову все тут, в пам*яті ... От в мене це раптом сталося після слів "дышать, кричать и безобразничать" [Приєднана картинка] , якими Kettlebell нагадав мені неочікувано дитинство. І я...

Читати далі...