[Приєднана картинка]Сумнівні тіні дня розтали... Мені не буде вороття - По сходах в небо - від буття, І вже не грішними ногами. Вгорі лунає дзвін криштальний… Чи чує хтось його іще? Лиш Той, що небо стереже Від тих, хто не збагнув нірвани. Він смертю гоїть людські рани. Душевні та тілесні теж. Дарує простір весь без меж Тому, хто день прожив останній. Дарує мить, щоб все згадати. Від перших кроків у житті До дня, коли на самоті Збагнути, як ...

Читати далі...