Ернест був слоном, найпотужним друзякой; Леон левом був з гривой дуже важкой; Георг цапом був з бородою- жовтякой; А Джеймс був маленьким таким слимаком. . Ернест у клітину заліз та й закляк там; Леон оселився на купі валіз; Георг олівця відшукав собі ,з браком; А Джеймс на цеглину насилу заліз. . Ернест пробудився -і видовбав грати; Леон підхопився і з ревом побіг; а Джеймс з переляку почав був дрижати, а Джеймс заховатися навіть на встиг. . Ернест барабанити став у валізи...

Читати далі...

. Міняли варту близ Бакингемського палацу... Кристофер Робин з Алісой гуляли. Аліса побралась з одним вартовим. "Ой, важко служити отим вартовим", Аліса гадала. . Міняли варту близ Бакингемського палацу... Кристофер Робин з Алісой гуляли. Побачили варту у будці. "Розувся. Шкарпетки поцупив", Аліса гадала. . Міняли варту близ Бакингемського палацу... Кристофер Робин з Алісой гуляли. Чекали на Круля, але той не вийшов. "Нехай. Короля хай боронить...

Читати далі...

ЩАСТЯ На Джоні калоші із гуми хороші. Між Джоном і дощиком ген макинтошик. І з гуми теж, он, капелюх. ...А дощ уже вщух. СОНЯ (ХРЕСТИНИ) Спить маленьке мишенятко. Як мені його назвати? Очі крихітні як крапки. Хвіст великий як краватка. Часом зву його Іваном, бо хвостом кошатко манить. Часом зву його Петрухой, бо хвостом торкає вуха. Часом зву його Неробой: це йому не до вподоби. . Назову його Панасом, прецінь ним пишаюсь красно.

. У Лева хвіст такий огрядний, і у Слона, і у Тхоряки. У Алігатора є хвіст. Хвости є навіть у китів. . Якби я мав хоч гривень пару, нараз пішов би до хвостарні, хвости б усі геть переміряв (таку я думоньку намріяв). . Зберуться звіри подивитись (не попоїсти, бо вже ситі). Скажу Слону, Китові, Леву: "У вас-хвости. Є хвіст і в мене!" .

ОГО В почивальні за темною, темною шторой хтось живе, але я ще не бачив Його. Він тікає кудись, коли смикаю штору, він ся зветься, так мама гадає, Ого. Не спитає:" Як ся поживаєш, синочку?" Сірий звір, спілкуватись з дитиной не хоче. . НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Не хОчу знати, не хочУ ні чути, ані пам"ятати: "Не лізь. Мовчи. Гайда до хати" Кажу вам це, я не мовчу. Вам навіть важко зрозуміти: Це дідівщина, не просвіта.

Там де вулиці, аж три- перехрестя ріг у ріг, перехожі "грим" та "брик" тОвчуться о сій порі. Пара бабиних пантофлів. Ззаду- Петрик у чоботях: "Рип....Рип....Рип..." . На неї- жовтенький чепець, а ще-і плаття надзелене. Як вітер з півдня потягнЕ, вона йому поклін кладе. На сонце радісно погляне: "Ми разом-ніби помаранчі" і знов сусіді прошепоче: "Зима померла?" "Овшем, точно". . Хвилі гойдають лілеї: леле, леле...

Читати далі...