Там де вулиці, аж три- перехрестя ріг у ріг, перехожі "грим" та "брик" тОвчуться о сій порі. Пара бабиних пантофлів. Ззаду- Петрик у чоботях: "Рип....Рип....Рип..." . На неї- жовтенький чепець, а ще-і плаття надзелене. Як вітер з півдня потягнЕ, вона йому поклін кладе. На сонце радісно погляне: "Ми разом-ніби помаранчі" і знов сусіді прошепоче: "Зима померла?" "Овшем, точно". . Хвилі гойдають лілеї: леле, леле...
Читати далі...